Справа № 366/1744/20
Провадження № 2/366/502/20
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
27 серпня 2020 року Іванківський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Гончарука О.П.,
при секретарі Потопальській О.В.,
розглянувши в підготовчому засіданні в смт. Іванкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красятицької сільської ради Поліського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Красятицької сільської ради Поліського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, яке складається з земельної частки (пай), розміром 8,72 га в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, розташованій в КСП Нива , мотивуючи позов тим, що земельна частка (пай) належала ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якої прийняв її чоловік - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не оформив своїх спадкових справ у встановленому законом порядку. Позивач звернувся до державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори Воробей Т.П., однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме земельної частки (паю), який належав ОСОБА_2 .
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Відповідач Красятицької сільська рада Поліського району Київської області подали заяву про розгляд справи без участі представника та визнання позову.
З наданих доказів, встановлено такі факти і обставини:
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконкомом Красятицької сільської ради Поліського району Київської області, зроблено відповідний актовий запис № 9 /а.с. 8/.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00027230095 від 30.07.2020 р. встановлено, що 11.02.1963 р. Виконавчим комітетом Красятицької селищної ради Поліського району Київської області між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб, та після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище Руль /а.с.9/.
Із виписки з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 належала земельна ділянка (пай) сертифікат серії ЧР 0331899, зареєстровано під № 103 від 21.07.2000 р. у КСП Нива , розміром 8,72 га, виданого Рішенням Поліської РДА № 176 від 30.05.2000 р. /а.с. 12/.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.2004 р. посвідченого державним нотаріусом Поліською районної державної нотаріальної контори Воробей О.М. спадкоємцем майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є її чоловік - гр. ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), що проживає в с.Красятичі, Поліського району Київської області. Спадкове майно на яке видано свідоцтво складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності виданого виконкомом Красятицької сільської Ради 04.12.2004 р. та зареєстровано в Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 11.12.2004 р. за реєстром № 114, в книзі 2, номер витягу № 5800891. Спадкова справа № 2-15-104 за 2004 рік, зареєстровано в реєстрі за № 2994 /а.с.13/.
Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 27.07.2009 р. ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Поліського району Іванківського районного управління юстиції Київської області, актовий запис № 8 /а.с. 7/.
З зазначених документів вбачається, що позивач є сином - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із заповіту посвідченого секретарем виконавчого комітету Красятицької сільської ради Ковальчук Г.А. встановлено, що ОСОБА_3 , який проживає в селі Красятичі Поліського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 , в с.Шевченкове Іванківського району Київської області, на випадок своєї смерті зробив розпорядження, яким все своє майно, будинок з надвірними будівлями, з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день його смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 /а.с.10/.
Після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкове майно прийняв ОСОБА_1 , про що свідчить подана заява до Іванківської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини від 15.12.2009 р. (спадкова справа № 681/2009).
Суду надано в якості доказу копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованому в реєстрі за № 1911 від 09.07.2020 року, з якого встановлено, що на підставі заповіту, посвідченого Красятицькою селищною радою 08.08.2005 року, зареєстрованого в реєстрі за № 24, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , 1942 р.н., померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зареєстрований в АДРЕСА_2 . Спадкове майно на яке видано свідоцтво, складається з земельної ділянки розміром 7,5233 га, кадастровий номер: 3223584400:11:000:0027, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Красятицької селищної ради Поліського району Київської області, що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯГ № 169995 виданого Поліською районною Державною адміністрацією 23.05.2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 69/а.с.14/.
Постановою державного нотаріуса Іванківської державної нотаріальної контори Воробей Т.П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), розміром 8,72 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки на місцевості, що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату серії ЧР № 0331899 виданого Поліською районною державною адміністрацією в 2000 році та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 103, в зв`язку з відсутністю належного правовстановлюючого документа (сертифікат втрачено).
За даними нотаріальної контори після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 спадщину прийняв ОСОБА_3 (спадкова справа 104/2004).
За даними нотаріальної контори після ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщину прийняв ОСОБА_1 (спадкова справа 681/2009).
Позивачем було подано оголошення до газети, згідного якого зазначено, що втрачено сертифікат на право на земельну частку (пай), серії ЧР № 0331899, виданий Поліською РДА від 21.07.2000 року на земельну ділянку, площею 8,72 в умовних кадастрових гектарах, яка знаходиться на території Красятицької селищної ради на ім`я ОСОБА_2 /а.с 15/.
Згідно з ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов?язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 ЦК України встановлює, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із частиною першою статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Частина 1 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
У відповідності до ч.1 та ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини подати заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, позивач довів, що він є спадкоємцем ОСОБА_3 , першої черги, спадщину прийняв у встановлений законом спосіб.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
У відповідності з п.16 та п.17 Перехідних положень Земельного Кодексу України громадянам-власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю, а сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельним часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Згідно із ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою або у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.
Відповідно до пункту 3.5. Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз?яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Абзацами 17 та 18 пункту 3.5. вищевказаного ВССУ передбачено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім?я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Відповідно до п. 4.12 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за №282/20595 зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Згідно п. 4.18 "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз?яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Оскільки нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину відносно даного майна, то дані спадкові права позивача підлягає судовому захисту. Враховуючи те, що ОСОБА_2 мала на час життя сертифікат на зазначену земельну частку (пай), однак після її смерті, він був втрачений, суд вважає допустимим визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті його батька ОСОБА_3 , який прийняв спадщину після ОСОБА_2 , однак не зареєстрував спадщину у встановленому законом порядку.
Позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 328, 392, 1216-1218, 1223, 1261, 1267 ЦК України, п.16 та п.17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, ст.2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст. 12,13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право приватної власності на спадкове майно померлого ОСОБА_3 , а саме на земельну частку (пай), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 8,72 га в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, що належало на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай), серії ЧР № 0331899, зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 21.07.2000 року за № 103, що належав дружині спадкодавця - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після якої прийняв її чоловік - ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав у встановленому законом порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через суд першої інстанції, який розглянув справу.
Повний текст рішення виготовлено 27.08.2020 р.
Суддя О.П.Гончарук
Суд | Іванківський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2020 |
Оприлюднено | 08.09.2020 |
Номер документу | 91343470 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Іванківський районний суд Київської області
Гончарук О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні