Рішення

від 27.08.2020 по справі 527/622/19

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/622/19

провадження 2/527/9/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Павлійчук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Бутко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Глобине цивільну справу №527/622/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства ЗОВ про визнання договору емфітевзису недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

В березні 2019 р. ОСОБА_1 звернулась до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до ПП ЗОВ про визнання договору емфітевзису недійсним.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 , за її життя їй належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,3519 га, розташована на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області кадастровий номер земельної ділянки 5320687500:00:002:0059. Дану земельну ділянку позивач успадкувала за заповітом, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, № 132169912 від 26.07.2018 року також є власником вище вказаної земельної ділянки. Після оформлення спадкових справ, вона виявила, що вище зазначена земельна ділянка перебуває у незаконному користуванні ПП ЗОВ , відповідно до договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договорі емфітевзису) від 29.12.2017 року укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем, зареєстрованому 19.03.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Поркіною Лілією Олександрівною, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40281681 від 23.03.2018 року, згідно довідки №131072128 від 17.07.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, тому з цих підстав просить визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ( договір емфітевзису) від 27.12.2017 року, підписаний невідомою особою від імені ОСОБА_2 та Приватним підприємством ЗОВ , код ЄДРПОУ 32699772, зареєстрований 19.03.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Поркіною Лілією Олександрівною, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40281681 від 23.03.2018 року.

Ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 27 березня 2019 року провадження в справі було відкрито та справу призначено до підготовчого судового засідання.

19.06.2020 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до розгляду у судове засідання.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про час та місце справи їх було повідомлено належним чином, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов просять задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та відзив, згідно якого заперечував проти задоволення позовних вимог (а.с. 37-47).

З огляду на це, відповідно до ст. 247 ЦПК України, суд, вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін, на підставі наявних у суду доказів, без фіксації судовогопроцесу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно копії Свідоцтва про смерть, виданого Виконавчим комітетом Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області 30.10.2017 року серія НОМЕР_1 актовий запис №15. (а.с. 6)

ОСОБА_2 була власником земельної ділянки кадастровий номер 5320687500:00:002:0059, площею 4,3519 га, яка розташована на території Пузиківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ПЛ № 0451141, виданого 30 січня 1998 року Глобинською районною державною адміністрацією Глобинського району Полтавської області, яка відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.07.2018 року перейшла ОСОБА_1 (а.с.7).

Відповідно до договору про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договорі емфітевзису) від 29.12.2017 року укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем, зареєстрованому 19.03.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Поркіною Лілією Олександрівною, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40281681 від 23.03.2018 року, згідно довідки №131072128 від 17.07.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. ( а.с. 8-9)

Однак на наданому договорі емфітевзису від 29.12.2017 року маються виправлення, а саме зміна дати з 09 березня 2017 року на 29.12.2017 року. Сторони не оспорюють того, що в момент підписання, якщо це була дата 09.03.207 року підписувала ОСОБА_2 , але оскільки в реєстраційних документах міститься дата 29.12.2017 рік, на той час ОСОБА_2 вже як 2 місяці була померлою.

Згідно із частиною 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України від 06.10.1998 року № 161-XIV "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 95 ЗК України, частиною 1 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотримання умов договору оренди землі.

Згідно із частиною 2 ст. 95 ЗК України, ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Аналогічні положення містить і частина 2 ст. 16 ЦК України, згідно якої одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно частини 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно частини 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 4 Закону України від 01.07.2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (з наступними змінами) визначає, що державній реєстрації прав підлягають, в тому числі право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно частини 5 ст. 12 цього Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Пунктом 1 частини 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 3 частини 3 ст. 10 цього Закону державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Укладання договору після смерті однієї із сторін суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна. До такого висновку дійшов Верховний суд України у своїх постановах від 30.03.2016 року у справі № 21-1434а15 та від 15.11.2016 року у справі № 21-3030а16.

Дата укладання договору відповідно до довідки №131072128 від 17.07.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухому майно та Реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотеки, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вказана 29.12.2017, тобто через 2 місяці після смерті ОСОБА_2 (а.с.51-52).

Частиною 6 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлені особливості наслідків недійсності правочину оренди землі, а саме, у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Відносини щодо оренди земельної ділянки врегульовані Цивільним кодексом України (надалі - ЦКУ), Земельним кодексом України (надалі - ЗКУ) та Законом України "Про оренду землі".

Серед підстав припинення договору оренди землі, визначених статтею 31 Закону України "Про оренду землі", є: закінчення строку, на який його було укладено; викуп земельної ділянки для суспільних потреб та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерть фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмова осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідація юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено Загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України. Відповідно до частини першої статті 770 ЦКУ у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання передбачено статтею 32 Закону України "Про оренду землі".

Згідно з ч. 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином, смерть фізичної особи - наймодавця не є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов`язки за договором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі.

Із заявою до позивача про розірвання договору вона не зверталася.

Відповідно до ст.526 ЦК України, сторони мають виконувати зобов`язання належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 264, 265 ЦПК України (в редакції 2017 року), суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) від 27.12.2017 року, підписаний від імені ОСОБА_2 та Приватним підприємством ЗОВ , код ЄДРПОУ 32699772, зареєстрований 19.03.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Поркіною Лілією Олександрівною, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 40281681 від 23.03.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , рнокпп: НОМЕР_3 ).

Представник позивача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 )

Відповідач: Приватне підприємство ЗОВ (Полтавська область, Глобинського району, село Обознівка, вул. Перемоги, буд. 23-а, код ЄДРПОУ: 32699722).

Представник відповідача: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ).

Третя особа: державний реєстратор виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області Поркіна Лілія Олександрівна (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Площа Перемоги, 2).

Повний текст рішення складено 04.09.2020.

Суддя А. В. Павлійчук