Рішення

від 20.08.2020 по справі 300/632/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2020 р. справа № 300/632/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

при секретарі Подольській Т.М.,

представника позивача: Гуменюка Б.С.,

представника відповідача: Бондара О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

17.03.2020 року Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги із подальшим їх доповненням стороною мотивовані тим, що оскаржені податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках акту позапланової виїзної перевірки від 23.01.2020 року № 49/09-19-05-05/38972995, які не відповідають дійсності та суперечать нормам податкового законодавства. Зокрема, щодо порушень викладених у акті перевірки, позивач вказав на помилковість висновків податкового органу щодо донарахування податку на прибуток, оскільки контролюючим органом не враховано, що у власності кооперативу немає багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, а зареєстровано об`єкт незавершеного будівництва готовністю 57 %, будівництво якого здійснювалося за кошти громадян - учасників Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа". Позивач, вказав також на те, що на момент проведення перевірки декларація про початок виконання будівельних робіт по вищевказаному об`єту була скасованою, а отже, всі дані, що були зазначені в ній є недостовірними. Водночас, відповідачем при оцінці вартості даного об`єкту взято до уваги загальну площу будівлі, що повинна була б бути створеною в майбутньому - 3321,5 кв.м., та застосовано помилкові розрахунки щодо оцінки вартості майна. Вищезазначене, на думку позивача, виключає можливість донарахування податкових зобов`язань, що відображені в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях № 0001320505, № 0001330505 від 27.02.2020 року, внаслідок чого, просить суд визнати їх протиправними та скасувати.

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. У зазначений строк позивач усунув недоліки позовної заяви (а.с.36-37).

13.04.2020 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження (а.с.48-49).

Проте, після відкриття провадження у справі, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору (а.с.53-55).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 15.06.2020 року (а.с.131).

Ухвалою суду від 30.06.2020 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду по суті (а.с.166-167).

Головуючий по справі суддя Панікар І.В. в період з 21.04.2020 року по 14.05.2020 року, з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року перебував у відпустці, з 03.08.2020 року по 06.08.2020 року суддя перебував на листку тимчасової непрацездатності, у зв`язку з чим, строк розгляду справи продовжено.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.05.2020 року (а.с.59-65), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав на те, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений нормами діючого законодавства. При цьому зазначив, що 03.01.2017 року реєстратором зареєстровано право власності позивача на об`єкт незавершеного будівництва 27-ми квартирний (багатоповерховий) житловий будинок готовністю 57%, який розміщений за адресою: АДРЕСА_1. Зазначив, що в ході проведеної перевірки позивачем надано звіт про оцінку майна від 17.01.2017 року, також надано висновок про оціночну вартість житлового будинку та встановлено вартість об`єкта оцінки в сумі 622 471 грн. В даному звіті для розрахунку застосовано площу під будинком 337,2 кв.м., та відповідно вартість одного метра квадратного з розрахунку 1 846 грн., таким чином вартість об`єкта оцінки становить 622 471 грн. Водночас, представник відповідача вказав на те, що в звіті про оцінку майна від 17.01.2017 року не відображено загальну площу будівництва та не застосовано для розрахунку оціночної вартості, тому для розрахунку вартості взято площу 3321,5 кв.м., з урахуванням 57% готовності об`єкту незавершеного будівництва з урахуванням звичайної ціни на рівні опосередкованої вартості спорудження 1 м. кв. житлової та нежитлової площі об`єкта, згідно наказів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.10.2016 року №283 та № 335 від 06.12.2018 року, а саме: в січні 2017 року -7991 грн., в вересні 2019 - 10665 грн. При цьому зазначив, що у 2019 року за гр. ОСОБА_1 зареєстровано право власності у вищевказаному незавершеному будівництві площею 2.2.м. кв. на нежитлове приміщення (комору), як на завершений об`єкт нерухомості. Зазначене, на думку представника відповідача, свідчить про необґрунтоване заниження позивачем податку на прибуток всього в сумі 2727439 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 2723220 грн. та за 2019 рік в сумі 4210 грн. Водночас, вказав представник позивача на факт неподанням позивачем податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік, що вказує на необґрунтоване не виконання останнім свого податкового обов`язку.

Правом подання відповіді на відзив та заперечення сторони не скористались.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав з підстав наведених ним у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.

Суд, розглянувши справу за правилами загального позовного провадження, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" 11.11.2013 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як юридична особа та взятий на податковий облік Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області.

В період з 10.01.2020 року по 16.01.2020 року на підставі направлення від 09.01.2020 року № 7, виданого ГУ ДПС в Івано-Франківській області головним державним ревізором-інспектором відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.11.2019 року.

За результатами перевірки складено акт за № 49/09-19-05-05/38972995 від 23.01.2020 року, відповідно до змісту якого податковим органом констатовано порушення ОК ЖБК "Добра справа" вимог: п.3, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 року, п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року, п.9, 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, п.7, 8, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 року, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "Зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000 року, п.5.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02.2000 року, ст.1, 4 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.44.1 ст.44, пп..134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 4 781 798 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 4 777579 грн., за 2019 рік в сумі 4 219 грн.; п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено не подання податкової декларації по податку на прибуток за 2017 рік (а.с.12-19).

14.02.2020 року Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" направлено заперечення до акту перевірки № 49/09-19-05-05/38972995 від 23.01.2020 року (а.с.10-11).

За результатами розгляду поданих заперечень, відповідачем надано відповідь № 760/10/09-19-05-05-19 від 25.02.2020 року, в якій зазначено, що пункт 1 висновку акту перевірки № 49/09-19-05-05/38972995 від 23.01.2020 року необхідно викласти в наступній редакції: п.3, п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 року, п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року, п.9, 12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246, п.5, 7, 8, 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999 року, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "Зобов`язання", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000 року, п.5.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємства", затверджене наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02.2000 року, ст.1, 4 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.44.1 ст.44, пп..134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 2 727 439 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 2 723 220 грн., за 2019 рік в сумі 4 219 грн. (а.с.9).

На підставі акту перевірки № 49/09-19-05-05/38972995 від 23.01.2020 року, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.02.2020 року: № 0001320505, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 3 409 299 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 2 727 439 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 681 860 грн.; № 0001330505, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн. за неподання податкової декларації по податку на прибуток приватних підприємств (а.с.5-6).

Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи, поряд з іншим, мають право проводити документальні (планові) перевірки.

Підстави перевірки, її зміст, обсяг, строки, порядок проведення, оформлення результатів актом перевірки та вручення його платнику податків, винесення податкових повідомлення-рішень визначені положеннями абзаців 1, 2 і 5 підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.2, 77.4, 77.7, 77.9 статті 77, абзаців 1, 4 пункту 86.3 статті 86, пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України.

В акті перевірки № 49/09-19-05-05/38972995 від 23.01.2020 року, відповідачем зазначено, що згідно Декларації про початок виконання будівельних робіт № ІФ 083170791998 від 09.12.2015 року "Будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення; АДРЕСА_1", де замовником є Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа", загальна площа будівлі становить 3321,5 метрів квадратних.

Відповідно до змісту акту перевірки № 49/09-19-05-05/38972995 від 23.01.2020 року, відповідач виклав висновки про те, що Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" 03.01.2017 року безоплатно отримав право власності на незавершений житловий будинок загальною площею 3321,5 м. кв., що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки про відсоток готовності, виданої ПП "БТІ Експерт" № 244 від 27.12.2016 року відсоток готовності будинку становить 57% (а.с.25).

Окрім того, в акті перевірки відповідач зазначив, що 14.09.2019 року державним реєстратором зареєстровано право власності на ОСОБА_1 згідно акту приймання-передачі нерухомого майна, видавник: ОК "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" на нежитлове приміщення (комора) загальною площею 2,2 метри квадратні. Таким, чином позивач безоплатно надав право власності на нежитлове приміщення (комора) загальною площею 2,2 метри квадратні, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 .

Відповідач для розрахунку вартості безоплатно отриманого доходу у січні 2017 року для незавершеного будівництва 57% готовності застосував звичайну ціну на рівні опосередкованої вартості спорудження 1 м. кв. житлової та нежитлової площі згідно наказів Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України від 24.10.2016 року № 283 та від 06.12.2018 року № 335, в січні 2017 року в розмірі 7 991 грн., у вересні 2019 року в розмірі 10 655 грн., внаслідок чого, позивачем занижено дохід в сумі 15129000,70 грн. за 2017 рік (3321,5 м.кв.*7991 грн. за 1 м.кв. площі*57%) та занижено дохід в сумі 23441 грн. за 2019 рік (2,2 м.кв.*10655 грн. за 1 м.кв. площі).

Водночас, суд не може погодитися з вищевказаними висновками податкового органу з огляду на таке.

Згідно положень підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно пункту 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Водночас, відповідно до пункту 5 вищевказаного Положення, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства ), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

В ході розгляду справи, судом досліджено зміст рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.03.2013 року у справі № 0907/2-6694/2011 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_12 , приватного підприємства "ОСОБА_12", відкритого акціонерного товариства "Прикарпатагробуд", ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , про визнання прав на квартири, зобов`язання виконати умови договорів про пайову участь у будівництві, визнання дій по заміні площ квартир неправомірними, зобов`язання здати будинок в експлуатацію, визнання договорів такими, що не відбулися, стягнення коштів та визнання втрати права на володіння, користування та розпорядження квартирами, позовні вимоги якого задоволено частково. Зобов`язано ФОП ОСОБА_12 виконати умови договорів між позивачами та ФОП ОСОБА_12 . Зобов`язано приватне підприємство "ОСОБА_12" виконати умови договорів між позивачами та ПП "ОСОБА_12". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15.08.2013 року (а.с.199-203).

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.03.2013 року у справі № 0907/2-6694/2011 встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 сплатили кошти за договорами про будівництво та отримання квартир в 27-квартирному будинку за адресою: по АДРЕСА_1 .

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судового рішення закріплений також в статті 2 "Завдання та основні засади адміністративного судочинства" КАС України.

Разом з цим, згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Проте, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що ні ФОП ОСОБА_12 , ні ПП "ОСОБА_12" зазначене рішення суду не виконали.

В подальшому, 11.11.2013 року громадяни: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб, що пов`язані з будівництвом багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 утворили Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа", що підтверджується протоколом № 1 загальних зборів учасників Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" (а.с.196-198).

Відповідно до частини 3 статті 331 Цивільного кодексу України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, співзасновники кооперативу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_25 є власниками матеріалів, що були використані в процесі будівництва будинку по АДРЕСА_1 , а відповідно, саме це майно вони внесли до кооперативу як співзасновники. В подальшому, позивач, отримавши матеріали, що були використані в процесі будівництва вказаного будинку зареєстрував за собою право власності на незавершене будівництво за цією адресою.

Враховуючи встановлені судом обставини, з урахуванням вимог пункту 5 та 7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290, суд приходить до переконання про відсутність факту отримання доходу позивачем та, як наслідок, відсутності об`єкту оподаткування податком на прибуток в розумінні підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області № 0001320505 від 27.02.2020 року винесено необґрунтовано, з порушенням норм податкового законодавства України, внаслідок чого, останнє слід визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають до задоволення.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001330505 від 27.02.2020 року суд зазначає наступне.

Пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно із підпунктом 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Таким чином, граничним строком подання податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік є 01 березня 2018 року.

Відповідно до пункту 120.1 статті120 Податкового кодексу України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що позивач, перебуваючи на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області не виконав обов`язок, передбачений приписами статті 49 Податкового кодексу України та не подав декларацію по податку на прибуток за 2017 рік. Водночас, жодних доказів звільнення від такого обов`язку, зокрема, і тих, що визначені пунктом 49.2 статті 49 цього Кодексу суду не надав.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0001330505 від 27.02.2020 року винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, внаслік чого, є правомірним.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення рішення № 0001330505 від 27.02.2020 року, внаслідок чого, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, слід стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 18 918 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області за № 0001320505 від 27.02.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до задоволених вимог стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" (код ЄДРПОУ 38972995, адреса: вул. Дудаєва, 5/8, м. Івано-Франківськ, 76014) сплачений судовий збір в розмірі 18 918 (вісімнадцять тисяч дев`ятсот вісімнадцять) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Добра справа" (код ЄДРПОУ 38972995, адреса: вул. Дудаєва, 5/8, м. Івано-Франківськ, 76014).

Відповідач:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 31 серпня 2020 р.