КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2020 року справа № 320/7680/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Могол Агро" до Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Могол Агро" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 05.02.2020 №2793, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області, яким визнано відповідність ТОВ "Могол Агро" (код ЄДРПОУ 35601344) критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами та доповненнями) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-ІХ установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень.
У позовній заяві позивач просить суд скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 05.02.2020 №2793, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області, яким визнано відповідність ТОВ "Могол Агро" критеріям ризиковості платника податку.
Отже, сума судового збору за звернення з позовною заявою, яка містить одну вимогу немайнового характеру, становить 2102,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте позивачем всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Натомість, до позовної заяви позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору від 04.08.2020, в обґрунтування якого позивач посилається на неможливість сплати судового збору через запровадження обмежень ресторанної діяльності у зв`язку з карантинними заходами, затвердженими Протоколом №9 засідання Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій "Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19) від 11.03.2020.
Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Разом з тим, позивачем нічим не обґрунтовано вказане клопотання, не надано до суду жодних документальних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку, а також доказів неспроможності сплати судового збору.
Крім того, суд звертає увагу, що запровадження обмежень ресторанної діяльності у зв`язку з карантинними заходами, затвердженими Протоколом №9 засідання Постійної комісії з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій "Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19) від 11.03.2020 не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
У зв`язку з цим, суд вважає, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору доводи є недостатніми для його задоволення.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також, відповідно до п.4-5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається з позовної заяви, у прохальній частині позовної заяви, яка складає предмет позову, позивач просить суд скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 05.02.2020 №2793, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області, яким визнано відповідність ТОВ "Могол Агро" критеріям ризиковості платника податку.
У той же час, судом встановлено, що до позову додане рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 11.06.2020 №1860.
Отже позивачем допущено помилку при викладенні позовних вимог.
У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити прохальну частину позовної заяви з урахуванням вказаних судом зауважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);
- надати уточнену позовну заяву (два примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень, а саме, уточнити прохальну частину позовної заяви, зазначивши правильні реквізити рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області, яким визнано відповідність ТОВ "Могол Агро" критеріям ризиковості платника податку, яке позивач просить визнати протиправним та скасувати.
3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2020 |
Оприлюднено | 09.09.2020 |
Номер документу | 91348209 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні