Ухвала

від 04.09.2020 по справі 340/3593/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

04 вересня 2020 року Справа № 340/3593/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служба у Кіровоградській області Олександрійське управління (відповідач) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить постановити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення №0068745308 від 06.08.2020 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску в сумі 17015,49 грн..

Так, за правилами п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так, в позовній заяві відповідачем визначено Олександрійське управління Головного управління Державної податкової служба у Кіровоградській області (вул. Святомиколаївська, 17, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000, код ЄДРПОУ 43190707) і, зокрема, було звернуто позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служба у Кіровоградській області (м. Олександрія) №0068745308 від 06.08.2020 року.

Разом з тим, наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 р. № 14 затверджено Положення про Головне управління ДПС в Кіровоградській області, згідно якого Головне управління ДПС в Кіровоградській області є територіальним органом Державної податкової служби України (далі - ДПС), який підпорядковується ДПС. Головне управління ДПС в Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) є контролюючим органом (органом доходів і зборів). У складі ГУ ДПС на правах відокремлених підрозділів утворюються управління, до складу яких входять державні податкові інспекції.

Згідно п. 3 Положення основним завданням державних податкових інспекцій, що утворюються у складі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів ГУ ДПС є, зокрема, здійснення сервісного обслуговування платників податків, виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Тобто, управління, які були утворені на правах відокремлених підрозділів ГУ ДПС, в тому числі і Олександрійське управління ГУ ДПС у Кіровоградській області, здійснює сервісне обслуговування платників податків, а контролюючим органом є Головне управління ДПС в Кіровоградській області.

Таким чином, позивачу слід визначитися з належним відповідачем та зазначити його дані згідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (п.5 ч.1 ст.171 КАС)

Відповідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено те, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

На підставі частини першої статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно до вимог частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

Отже, положення частини 4 ст.25 Закону № 2464-VI передбачають наступні способи оскарження вимоги: адміністративний або судовий порядок.

Втім, правове регулювання, наведене у частині 4 статті 25 Закону №2464-VI свідчить про те, що навіть у випадку обрання платником адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску ще і в суді.

Зазначене право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу доходу і зборів платнику ЄСВ, тобто з дотриманням строків, визначених у ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року в справі №0740/1050/18, від 08 серпня 2019 року в справі №480/106/19.

Згідно до ч.4 ч.14 ст.25 Закону № 2464-VI, порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Встановлено, що 05.08.2020р. позивачем було подано до Олександрійського управління ГУ ДПС у Кіровоградській області заяву (вх.№24141/ФОП від 05.08.2020) про надання даних про: начислення ЄСВ в період з 01.01.2017 р. по 17.12.2020 р.; застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

06.08.2020 ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено рішення №0068745308 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (перерахування) єдиного внеску в загальній сумі 17015,49 грн..

Позивач не зазначає дату і обставини, за яких йому було вручено таке рішення. Однак, по змісту позовної заяви вказує, що про існування спірного рішення Олександрійське управління вказало у листі від 06.08.2020 р. №2757/ФОП/11-28-53-08-15.

Доказів адміністративного оскарження рішення (звернення до податкового органу вищого рівня) до суду позивачем не надано.

Позовну заяву про скасування рішення №0068745308 від 06.08.2020 р. позивач подав 31.08.2020 р. (вх.№3593 від 03.09.2020 р.).

Враховуючи дату винесення спірного рішення та дату звернення позивача до суду з позовом про його скасування, суд зробив висновок щодо пропуску позивачем десятиденного строку, встановленого ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI, для оскарження такого рішення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом (або письмові докази на підтвердження дотримання строків щодо оскарження рішення про нарахування пені та застосування штрафів, встановлених Законом № 2464-VI).

Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько