Рішення

від 27.08.2020 по справі 380/1268/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1268/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

представника позивача Роздіна Н.Є.,

представника відповідача Павліша О.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» , в якій позивач просить суд:

-визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 19.10.2017 №0134421231.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним рішенням до позивача застосовано штрафні санкції із чим останній не погоджується та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Вважає, що відповідачем протиправно проведено камеральну перевірку Підприємства з недотриманням п. 75.1.1 ст. 75 ПК України. Так, протиправність проведення камеральної перевірки висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок безпідставність застосування штрафу.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.03.2020. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що позивач не сплатив податкові зобов`язання з податку на додану вартість протягом визначених Податковим кодексом України строків, передбаченого ст.86 Податкового кодексу України. Відтак, до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу, передбачені п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України. Крім того, вказує, що до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення додано розрахунок штрафних санкцій, зі змісту якого вбачається, наявність податкового боргу, дата його виникнення, дата зарахування грошових коштів в погашення податкового боргу, кількість днів прострочення сплати, розмір та сума штрафу.

Ухвалою від 12.02.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 24.02.2020 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.02.2020 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

19.03.2020 підготовче засідання відкладено на 28.04.2020 року.

28.04.2020 підготовче засідання відкладено на 26.05.2020 року.

26.05.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.06.2020 року.

18.06.2020 ухвалою без виходу до нарадчої кімнати судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.08.2020 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав просив його задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку з дотриманням вимог 57.1 ст. 57, п. 57.3. ст. 57, ст.100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України» (№30) (код ЄДРПОУ 8680448). За результатами перевірки складено акт від 19.10.2017 року за № 002157/13-01-12-31/8680448.

Проведеною перевіркою встановлено, невчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, чим порушено 57.1 ст. 57, п. 57.3. ст. 57, ст.100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України» (№30) (код ЄДРПОУ 8680448) в порушення п.57.1 ст.57. п.57.3, ст.57, ст.100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI зі змінами та доповненнями, сплатило узгоджену суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із затримкою: до 30 календарних днів в сумі 0, 00 грн.; що є більшою 30 календарних днів в сумі 55422,29 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом складено податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0134421231 від 19.10.2017 року, яким за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 252111,45 грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 55422,29 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДФС у Львівській області від 19.10.2017 №0134421231, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Строки сплати податкового зобов`язання обумовлені у ст.57 ПК України.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (п.57.1 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. (п.57.3 ПК України).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. (п.126.1 ПК України).

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною відповідно до п.75.1.1. ПК України вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи і яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

21.12.2016 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII) редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України було змінено, а саме - розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України на підставі Закону № 1797-VIII, які набули чинності з 1 січня 2017 року, питання своєчасності та повноти сплати податків перевірялися податковим органом лише в межах проведення документальної перевірки.

В контексті вищенаведеного можна стверджувати, що під час проведення камеральної перевірки позивача (в редакції Кодексу, яка діяла починаючи 1 січня 2017 року) відповідач мав право проводити таку перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання за поданими деклараціями з використанням даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Проаналізувавши зміст ст. 126 ПК України, Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 у справі №813/3722/17 прийшов до висновку, що об`єктом застосування штрафу є погашена сума податкового боргу, спосіб такого погашення значення не має (є це самостійна сплата чи примусове стягнення).

Згідно позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 травня 2018 року у справі №820/3544/17, адміністративне провадження №К/9901/34710/18 (ЄДРСРУ 73901935) вбачається, що норма пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу.

З урахуванням викладеного вбачається, що камеральною перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

Пунктом 102.1. ст.102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 114.1. ст.114 ПК України визначено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Проведеною перевіркою встановлено, невчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, а саме Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України» (№30), сплатило узгоджену суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із затримкою: 1456, 1393, 1638, 1701, 1424, 1670, 1612, 1764, 1639, 1640, 1578, 1643, 1667, 1672, 1626, 1667, 1521, 1669, 1637, 1636, 1485, 1427, 1608, 1670, 1697, 1397, 1367, 1548, 1729 календарних днів, а відтак застосовано штрафні санкції у розмірі 20% у сумі 55422,29 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0134421231.

Як свідчить розрахунок штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0134421231, штраф визначений у зв`язку з несвоєчасною сплатою позивачем сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість по деклараціям за період з 20.02.2012 по 20.02.2013 року. (а.с.7).

У пункті 101.2 статті 101 ПК України зазначено, що під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Отже, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

З огляду на викладене, приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0134421231 від 19.10.2017 відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, визначений законодавством України, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято поза межами строку давності.

Суд також звертає увагу, що в розрахунок штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення входить податкове повідомлення-рішення від 23.01.2013 року №0000252300, яке було оскаржено позивачем в порядку адміністративного судочинства. Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 року у справі № 813/5733/13-а, залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 року та постановою Верховного Суду від 17.04.2018 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000262300/1511 від 23.01.2013р. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000061720/629 від 16.01.2013р. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000252300/1213 від 23.01.2013р. в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем 115 816,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 28 954,00 грн.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0134421231.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 19.10.2017 №0134421231.

Стягнути на користь Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№30)» (код ЄДРПОУ 08680448">08680448) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) сплачений судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 07.09.2020 року.

Суддя Крутько О.В.