Ухвала

від 07.09.2020 по справі 560/4731/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/4731/20

УХВАЛА

07 вересня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши заяву про забезпечення позову по адміністративній справі ОСОБА_1 до Старосинявської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старосинявської селищної ради, в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у незатвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення із земель запасу на ведення особистого селянського господарства та наступною передачею у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 6824455100:06:026:0697, яка знаходиться за межами населених пунктів Старосинявської селищної ради Старокостянтинівського району, та зобов`язати відповідача винести на розгляд сесії та затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною виду цільового призначення із земель запасу на ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га з кадастровим номером 6824455100:06:026:0697, яка знаходиться за межами населених пунктів Старосинявської селищної ради Старокостянтинівського району.

04 вересня 2020 року позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Старосинявській селищній раді вчиняти будь-які дії в тому числі розпоряджатись земельною ділянкою площею 2,0 га з кадастровим номером 6824455100:06:026:0697, яка знаходиться за межами населених пунктів Старосинявської селищної ради Старокостянтинівського району, та заборонити державному кадастровому реєстратору речового права на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо реєстрації права на земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 6824455100:06:026:0697, яка знаходиться за межами населених пунктів Старосинявської селищної ради Старокостянтинівського району.

В обґрунтування заяви зазначив, що йому стало відомо, що рішенням від 24.07.2020 №121/2020 Старосинявська селищна рада надала ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за кадастровим номером 6824455100:06:026:0697 зі зміною виду цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2.0 га, з метою подальшої передачі у власність. Вказав, що Старосинявська селищна рада має намір передати спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_2 знаючи, що позивач розробив проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та сформував спірну земельну ділянку шляхом присвоєння кадастрового номеру.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує таке.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Вимоги до заяви про забезпечення позову визначені частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Отже, обов`язковою умовою щодо відповідності заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви вимогам статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України є обґрунтування заявником необхідності забезпечення позову з зазначенням у заяві ознак протиправності рішення, з позовом про оскарження якого особа має намір звернутися до суду, які є очевидними, та обґрунтованого пояснення щодо наслідків невжиття судом забезпечення позову у вигляді істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав.

За змістом частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

За правилами частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 по справі №160/7350/19.

Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Водночас, сама лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Аргументація заяви про забезпечення позову в тій частині, що невжиття таких заходів може ускладнити рішення суду у випадку задоволення позовних вимог, ґрунтується на припущеннях заявника без підтвердження того, що такі обставини настануть.

Заявник не навів відомостей про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення його прав у такій мірі, що для їх відновлення необхідно було б докласти значних зусиль, або захист цих прав був би неможливий без вжиття судом заходів забезпечення позову.

Таким чином, посилання заявника на випадок можливого настання негативних наслідків чи порушення прав в майбутньому не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову. Тобто, зазначене позивачем порушення прав має ймовірний, виключно прогнозований характер; позивач не зазначив про негативні наслідки, які для нього настануть без вжиття заходів забезпечення позову.

Крім того, рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.

Відтак, прийняття та реалізація такого рішення не породжує особистих майнових прав та зобов`язань осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 по справі №1380/624/16-ц.

Отже, заявник не довів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя О.Л. Польовий