Рішення

від 31.08.2020 по справі 640/19253/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року м. Київ № 640/19253/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МЕРКС ІНТЕРІО доДержавної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю МЕРКС ІНТЕРІО (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, якому просить:

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 390 від 23.07.2018 ТОВ МЕРКС ІНТЕРІО до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 ТОВ МЕРКС ІНТЕРІО за датою його подання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Роз`яснено сторонам про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 31.08.2020 здійснено процесуальне правонаступництво та замінено первісного відповідача на Державну податкову службу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач заперечує по суті заявлених позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві, який наявний в матеріалах справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2015 року між ТОВ МЕРКС ІНТЕРІО (Продавець) і Публічним акціонерним товариством Діпробудмашина (Покупець) укладено Договір поставки №46, за яким ТОВ МЕРКС ІНТЕРІО зобов`язалось виготовити та поставити товар згідно заявок Покупця.

Відповідно до умов договору, поставка товару Продавцем здійснюється після отримання попередньої оплати від Покупця.

30.04.2015 року ТОВ МЕРКС ІНТЕРІО було отримано на розрахунковий рахунок часткову передоплату за товар в сумі 9 000 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 1 500 000,00 грн).

На отриману суму авансу позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №1875 від 25.11.2014 р на Покупця - Публічне акціонерне товариство Діпробудмашина .

Додатковою угодою №4 від 20.07.2018 року Покупець та Продавець внесли зміни до умов Договору постачання №46 від 20.04.2015 року. Відповідно до внесених змін Продавець частково повернув передоплату (аванс) отриманий від Покупця за постачання Товару в сумі 210 422,02 грн (в т.ч. ПДВ 35 070,34 грн).

Позивачем було виписано розрахунок коригування №390 від 23.07.2018 року до податкової накладної №1875 від 30.04.2015 року та направлено його для реєстрації в ЄРПН.

30.07.2018 року ТОВ МЕРКС ІНТЕРІО в електронному вигляді отримано Квитанцію №1 з відмовою у прийнятті РК.

Причиною відмови в прийнятті РК зазначено: Документ не може бути прийнято - порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 №341), а саме: дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку коригування.

Фактично, спір в даній справі зводиться до того, що, на переконання контролюючого органу, розрахунок коригування податкової накладної не може бути поданий пізніше 1095 дня з дати виписки такої податкової накладної.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю вказаних доводів контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Аналогічна процедура реєстрації податкових накладних та коригувань до їх показників визначена Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Статтею 102 ПК України, на яку посилається податковий орган, визначено строки давності та порядок їх застосування.

Так, відповідно до вказаної норми, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: - податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано; -посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно з рішенням суду заборонено проводити перевірку платника податків або платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв`язку з ув`язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.

Дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на: платників податків - фізичних осіб; посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Порядок застосування пунктів 102.6-102.7 цієї статті встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що податковим законодавством регламентовано обов`язок платника ПДВ скласти розрахунок коригування (далі - РК) в разі повернення контрагенту суми раніше отриманої від нього попередньої оплати товару. Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН.

При цьому, нормами податкового законодавства не передбачено граничного терміну, протягом якого платник ПДВ має право подати розрахунок коригування до раніше зареєстрованої ним податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, діючи на виконання вимог ст. 192 ПК України, склав рахунок коригування № 390 від 23.07.2018 до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 у зв`язку з поверненням контрагенту суми передоплати товару та подав його для реєстрації в ЄРПН, у здійсненні якої відповідачем було відмовлено через сплив 1095-денного строку, визначеного, ст. 102 ПК України, та з посиланням на п. 6 Порядку №1246.

Разом з тим, зі змісту вищевикладеної норми ст. 102 ПК України вбачається, що вона не регламентує строки та порядок реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування і не встановлює часових меж для його складання платником, а врегульовує зовсім інші правовідносини щодо реалізації податковим органом повноважень із визначення сум грошових зобов`язань платника податків, стягнення податкового боргу та питання повернення надміру сплачених грошових зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 805/15370/13-а та в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 у справі № 826/9363/18.

Крім того, суд звертає увагу й на те, що пункт 6 Порядку № 1246, на який посилається податковий орган, також не підлягає застосуванню до виниклих між сторонами правовідносин з наступних підстав.

Так, вказана норма врегульовує питання щодо реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, яка була складена до 01.02.2015 та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, тобто у період з 01.01.2012 по 01.02.2015 була складена на суму ПДВ до 10 тисяч гривень.

Водночас, податкова накладна від 30.04.2015 № 1875, до якої позивачем подано на реєстрацію спірний розрахунок коригування, складена на суму ПДВ 1 500 000 грн., підлягала реєстрації в ЄРПН та, відповідно, була зареєстрована належним чином.

Отже, з огляду на те, що податкове законодавство не передбачає прямих обмежень у часі для подання розрахунку коригування, а норми, на які посилається контролюючий орган, регулюють зовсім інші правовідносини, суд вважає протиправним висновок відповідача щодо наявності підстав для не прийняття до реєстрації РК.

При цьому, відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували зворотне.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у прийнятті для реєстрації поданого позивачем розрахунку коригування № 390 від 23.07.2018 до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 є протиправними та призвели до порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 390 від 23.07.2018 ТОВ Меркс Інтеріо до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 датою його подання.

Разом з тим, враховуючи, що ТОВ Мерк Інтеріо у своєму позові ставило вимогу лише про зобов`язання відповідача вчинити зазначені дії, суд, відповідно до вимог частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне для повного та всебічного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх у вищенаведений спосіб: шляхом визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, що відповідає припасам частини другої статті 245 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 390 від 23.07.2018 ТОВ МЕРКС ІНТЕРІО до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 ТОВ МЕРКС ІНТЕРІО датою подання - 30.07.2018.

3. Вийти за межі позовних вимог. Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №390 від 23.07.2018 до податкової накладної від 30.04.2015 №1875, надісланого Товариством з обмеженою відповідальністю Меркс Інтеріо 30.07.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Меркс Інтеріо понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МЕРКС ІНТЕРІО (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38797324, адреса: 03035, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИТРОПОЛИТА ВАСИЛЯ ЛИПКІВСЬКОГО, будинок 45).

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, місто Київ, ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА, будинок 8).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович