Ухвала

від 07.09.2020 по справі 160/432/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 160/432/20

адміністративне провадження № К/9901/19085/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,

перевіривши касаційну скаргу Підгородненської міської ради Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №160/432/20 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) загального розвитку №7 Івушка Підгородненської міської ради, третя особа - Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. Шосейна, буд. 99-А, Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) загального розвитку №7 Івушка Підгородненської міської ради, до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. Шосейна, буд. 99-А, Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) загального розвитку №7 Івушка Підгородненської міської ради, до повного усунення порушень.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатом проведеної позапланової перевірки Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) загального розвитку №7 Івушка Підгородненської міської ради щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки були виявлені порушення вимог нормативних актів у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, про що складено відповідний акт. Відповідачем не усунуто порушень, які були виявлені під час проведеної перевірки, у зв`язку з чим, посилаючись на норми чинного законодавства Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року, позов задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. Шосейна, буд. 99-А, Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) загального розвитку №7 Івушка Підгородненської міської рад, до повного усунення порушень.

Зобов`язано Комунальний дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) загального розвитку №7 Івушка Підгородненської міської ради зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, м. Підгородне, вул. Шосейна, буд. 99-А, Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) загального розвитку №7 Івушка Підгородненської міської ради, до повного усунення порушень.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що особливості виявлених порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки у їх сукупності створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі чи аварії; самій ліквідації пожежі, аварії, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, аварії, надзвичайної ситуації індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо. Суди попередніх інстанцій також виходили з того, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації об`єкта є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Оскільки на час розгляду справи порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки відповідачем не усунуто, суди дійшли висновку, що твердження позивача про існування обставин, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Підгородненська міська рада Дніпропетровської області звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

18 серпня 2020 року суддями Чиркіним С.М.,Стародубом О.П., Шарапою В.М., заявлено самовідводи від участі у розгляді касаційної скарги, які обґрунтовано порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи.

Ухвалою Верховного Суду від 18 серпня 2020 року задоволено заяви про самовідвід колегії суддів у складі Чиркіна С.М. (судді-доповідача), суддів Стародуба О.П., Шарапи В.М., у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, без урахування спеціалізації.

За результатами повторного автоматизованого розподілу, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Соколова В.М.(судді-доповідача), суддів Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В., про що складено протокол від 20 серпня 2020 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).

Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У цій справі суд першої інстанції, урахувавши вимоги статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, Судом не встановлені.

Разом з тим, скаржник у касаційній скарзі зазначає, що ця справа становить значний суспільний інтерес.

Верховний Суд звертає увагу, що вжите національним законодавцем словосполучення значний суспільний інтерес необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Указане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням і захистом цінностей, утрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення: визначення і зміну конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. Однак, скаржник не навів конкретних фактів наявності значного суспільного інтересу саме до цієї конкретної справи, а лише висловив припущення щодо можливої зацікавленості окремих осіб.

Також з матеріалів касаційної скарги не вбачається виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, тягне за собою наслідки, які мають самобутню своєрідність, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу.

Отже, скаржник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

Оскільки касаційна скарга Підгородненської міської ради Дніпропетровської області подана на судові рішення, прийняті у справі незначної складності, розглянуту за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 3, 12, 328, 333 КАС України

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підгородненської міської ради Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року у справі №160/432/20 за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального дошкільного навчального закладу (ясла-садок) загального розвитку №7 Івушка Підгородненської міської ради, третя особа - Підгородненська міська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, про застосування заходів реагування.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк О.В. Калашнікова