Рішення

від 03.09.2020 по справі 438/455/20

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/455/20

Номер провадження 2/438/239/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 вересня 2020 року Бориславський міський суд Львівської області

в складі головуючого судді Слиша А.Т.

при секретарі Гадубяк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Бориславського міського суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ у натурі земельної ділянки, яка є об`єктом права спільної сумісної власності,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом в якому просить суд визначити розмір часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 по 1/2 ідеальній частині для кожного співвласника.

Поділити у натурі земельну ділянку загальною площею 0,1405 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 та:

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0500 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610300000:13:028:0071 і земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 405 кв.м, кадастровий номер земельної ділянки 4610300000:13:028:0072, що розташовані на АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0500 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610300000:13:028:0036 на АДРЕСА_1 ;

- припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1405 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 1 для індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності в рівних частках по 1/2 ідеальній частині ОСОБА_1 , та сестрі ОСОБА_2 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом.

Земельна ділянка загальною площею 0,1471 га на АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ № 040800 від 15 січня 1999 року, виданого Бориславською міською Радою народних депутатів, Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ЛВ № 1855, а саме: 0,1000 га - для обслуговування будинку; 0,0471 га - для ведення садівництва.

На всі ці ділянки видано один Державний акт на право приватної власності без реального розподілу між власниками землі та цільовим призначенням земельні ділянок.

В зв`язку з вищезазначеними обставинами між ними виникають певні непорозуміння в плані розпорядження цією земельною ділянкою, що перешкоджає в повній мірі користуватися правом володіти, користуватися і розпоряджатж земельними ділянками.

А тому є необхідність поділу в натурі земельної ділянки, що належить на праві спільної сумісної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ № 040800 від 15 січня 1999 року, виданого Бориславською міською Радою народних депутатів, Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ЛВ № 1855.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримау у повному обсязі, просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні не з`явилася. Подала до суду заяву, про визнання позову і розглядати справу у її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності в рівних частках по 1/2 ідеальній частині ОСОБА_1 , та сестрі ОСОБА_2 згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого Бориславською державною нотаріальною конторою 25.12.1994 року, реєстр № 2761, свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого Бориславською державною нотаріальною конторою 01.08.1985 року, реєстр №1707, зареєстрованими Комунальним підприємством Львівської обласної ради Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки і записаними в реєстрову книгу 13 реєстр 2273.

Земельна ділянка загальною площею 0,1471 га на АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ № 040800 від 15 січня 1999 року, виданого Бориславською міською Радою народних депутатів, Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ЛВ № 1855, а саме: 0,1000 га - для обслуговування будинку; 0,0471 га - для ведення садівництва.

Підставою видачі даного Державного акту на право приватної власності на землю є:

- рішення виконавчого комітету Бориславської міської Ради народних депутатів від 08 червня 1995 року № 294 Про внесення змін до рішення виконкому № 613 від 13.10.94, № 751 від 15.12.94, № 243 від 05.05.94, № 110 від 10.03.94, № 323 від 08.06.94 та про доповнення до п.3 рішення № 177 від 07.04.94, № 91 від 16.02.95 , зокрема: п.4 даного рішення передано у приватну власність земельні ділянки із земель міськземфонду та земель постійного користування, які надані для обслуговування будинку, з наступною видачею державного акту на право приватної власності на землю: 500 кв.м ОСОБА_1 , та 500 кв. м - ОСОБА_2 ;

- п.3 рішення Бориславської міської ради Львівської області ХІУ сесія ІУ демократичного скликання від 30 квітня 2004 року № 369 Про внесення змін рішень міської ради від 26.12.2003 р. № 285 Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам міста в частині передачі у власність земельї ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_1 та замість площі 310 читати 471 .

На всі ці ділянки видано один Державний акт на право приватної власності б реального розподілу між власниками землі та цільовим призначенням земельні ділянок.

Позивачем виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та отримано Витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку:

- Номер витягу НВ-4611558272019 від 08.11.2019: кадастровий номер земельної ділянки 4610300000:13:028:0071 на АДРЕСА_1 , цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності приватна, площа земельної ділянки 0,0500 га, власник ОСОБА_1 ;

- Номер витягу НВ-4611558342019 від 08.11.2019: кадастровий номер земельної ділянки 4610300000:13:028:0036 на АДРЕСА_1 , цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), форма власності приватна, площа земельної ділянки 0,0500 га, власник ОСОБА_2 ;

- Номер витягу НВ-4611558202019 від 08.11.2019: кадастровий номер земельної ділянки 4610300000:13:028:0072 на АДРЕСА_1 , цільове призначення 01.05 для індивідуального садівництва, форма власності приватна, площа земельної ділянки 0,0405 га, власник ОСОБА_1 .

Після виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) фактичний розмір земельної ділянки становить 0,1405 га.

В зв`язку з вищезазначеними обставинами між сторонами виникають певні непорозуміння в плані розпорядження цією земельною ділянкою, що перешкоджає в повній мірі користуватися правом володіти, користуватися і розпоряджатж земельними ділянками.

Правовий режим спільної часткової власності визначено главою 26 ЦК України.

Відповідно до ст. 369 Цивільного кодексу України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

За приписами ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу Україниу разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном визначення часток законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 Цивільного кодексу України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

При вирішенні питання про виділ частки має значення не встановлення порядку користування спільною власністю, а розміри часток співвласників.

В силу ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Відповідно дост. 346 Цивільного кодексу Україниправо власності припиняється у випадках, встановлених законом.

За змістом ст. 356 Цивільного кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно із ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною часткової власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ст.364 Цивільного кодексу України кожен із співвласників має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу в натурі частки із спільного майна учасник спільної часткової власності вправі звернутися з відповідним позовом до суду.

Частина 3 статті 364 Цивільного кодексу Українипередбачено, що виділ частки майна, що є обєктом спільної часткової власності, в натурі між співвласниками припиняє право спільної часткової власності щодо цих співвласників.

Виходячи з наведених положень закону, учасники права спільної часткової власності мають рівні права в здійсненні права власності на належну їм частку відповідно до її розміру.

В силуст. 367 Цивільного кодексу Українимайно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно із Порядком присвоєння обєкту нерухомого майна реєстраційного номера , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1117 від 08.02.2010 року Про ідентифікацію обєктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них обєкту нерухомого майна, який утворився у результаті поділу, обєднання або виділення частки з обєкта нерухомого майна, присвоюється новий реєстраційний номер, яким є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному обєкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на обєкт, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого обєкта. Реєстраційний номер присвоюється на нерухоме майно обєкту нерухомого майна, право власності на який реєструється вперше в Державному реєстрі прав таким обєктам нерухомого майна, як земельна ділянка, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівля, споруда або їх окремі частини, квартира, житлове та нежитлове приміщення.

Згідно із ст. 381 Цивільного кодексу Українисадибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Згідно із ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Беручи до уваги вищевикладене та те, що відповідач визнала позов, про що нею подано суду заяву, і визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає позовні вимоги підлягають повному задоволенню, та є необхідність поділу в натурі земельної ділянки, що належить соронам на праві спільної сумісної власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІІ-ЛВ № 040800 від 15 січня 1999 року, виданого Бориславською міською Радою народних депутатів, Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за ЛВ № 1855.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визначити розмір часток ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд на АДРЕСА_1 по 1/2 ідеальній частині для кожного співвласника.

Поділити у натурі земельну ділянку загальною площею 0,1405 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 та:

- визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0500 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610300000:13:028:0071 і земельну ділянку для індивідуального садівництва площею 405 кв.м, кадастровий номер земельної ділянки 4610300000:13:028:0072, що розташовані на АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 , право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0500 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610300000:13:028:0036 на АДРЕСА_1 ;

- припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на земельну ділянку загальною площею 0,1405 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 1 для індивідуального садівництва на АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддя А.Т.Слиш