Ухвала

від 04.09.2020 по справі 467/126/20

АРБУЗИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 467/126/20

2/467/113/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2020 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого: судді Кірімової О.М.

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Ю.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Арбузинського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, Арбузинська РДА Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку. З даним позовом за довіреністю звернувся представник позивача ОСОБА_4 30 січня 2020 року.

30 січня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали цивільної справи надійшли в провадження судді Арбузинського районного суду Миколаївської області Кірімової О.М.

Ухвалою суду від 11 лютого 2020 року провадження у справі відкрите та призначене підготовче провадження в порядку загального позовного провадження.

Згідно ухвали Арбузинського районного суду миколаївської області від 15 червня 2020 року вказану справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання, призначене на 28.08.2020 року о 08-30 годині, позивач та представник позивача не з`явилися та про причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи представник позивача та позивач повідомлявся належним чином, що підтверджується розпискою про одержання повістки про виклик до суду. Будь-яких заяв від позивача та представника позивача на адресу суду не надходило.

Судове засідання, призначене на 28.08.2020 року було відкладено на 04.09.2020 року на 08-30 годину у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.

Проте, позивач та представник позивача в судове засідання, призначене на 04.09.2020 року на 08-30 годину, не з`явились, хоча представник позивача був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою про одержання повістки про виклик до суду. Клопотання про слухання справи у відсутності позивача та його представника до суду не подано.

Відповідач та її представник на призначену судом дату судового засідання також не з`явились, причини неявки суду не відомі.

Від представників ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області та Арбузинської РДА Миколаївської області до судового засідання надійшли заяви про розгляд справ за їх відсутності.

ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Цивільно-процесуальне законодавство визначає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Кожна особа несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

З наведених норм вбачається, що надане процесуальним законом право особі брати участь у справі через представника, передбачає вчинення представником від імені та в інтересах особи певних юридичних дій, що позбавляє сторону або третю особу необхідності їх вчиняти самостійно.

З матеріалів справи вбачається, що на день звернення до суду з даним позовом, 30.01.2020 року, ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги від 30.10.2019 року, що підтверджується ордером серії МК № 92100 від 30.10.2019 року, представляв інтереси позивача по даній справі та саме ним підписаний позов від імені ОСОБА_1 . На теперішній час ОСОБА_4 є адвокатом, що підтверджується копією свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 1826 від 01.12.2009 року.

Таким чином, представник позивача ОСОБА_4 має достатній обсяг повноважень для участі у справі. Повідомлень про розірвання договору про надання правової допомоги із ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Частинами 6, 7 ст. 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що усі судові виклики позивача та представника позивача до судових засідань здійснювались шляхом вручення судових повісток про виклик на ім`я ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Крім того, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України ).

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

З урахуванням вищевикладеного, суд звертає увагу, що позивач та її представник двічі не з`явились до судового засідання, хоча представник позивача належним чином повідомлявся про часта місце слухання справи, що підтверджується розписками про одержання повістки про виклик до суду.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму судам роз`яснено, що з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Між тим, статтею 223 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання осіб (особи), які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч. 5 цієї статті у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не повинен з`ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача (представника) в судове засідання і у випадку повторної неявки позивача (представника), якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Під час вирішення питання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою, судом також враховується, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд залишає позовну заяву без розгляду, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача (представника позивача), якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

При цьому, закон жодним чином не пов`язує повторну неявку в судове засідання позивача (представника позивача) з будь-якими об`єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов`язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.

Це пов`язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Крім того, таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача (представника позивача), який повторно не з`явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд враховує складність справи, стадію розгляду, готовність сторони до самостійного захисту своїх інтересів, добросовісність дій позивача, який не з`явився, за наслідком чого вважає за неможливе здійснювати розгляд справи за відсутності позивача.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позивач та її представник повторно не з`явились в судове засідання про дату, час і місце проведення якого повідомлені належним чином; не повідомили суд про причини неявки; заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило; суд дійшов висновку та вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, Арбузинська РДА Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України судом враховується, що залишення позову без розгляду не порушує право позивача на доступ до суду, а є способом вжиття дій направлених на усунення неналежних виконань позивачем своїх процесуальних обов`язків та певною мірою заходом суду для протидіяння здійсненим перепонам для руху справи створюваними недобросовісними учасниками справи, оскільки недієздатність суду протидіяти таким діям є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції, а також оскільки залишення позову без розгляду, не перешкоджає позивачеві для повторного звернення до суду з таким позовом, після усунення умов, що були підставою для залишення його заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справи, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки позивач та представник позивача повторно в судове засідання не з`явились без поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 223, 257, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М. Кірімова