Рішення

від 02.09.2020 по справі 472/796/20

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/796/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2020 року смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Варюшинської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Варюшинської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої, зокрема входить її право на: земельну ділянку кадастровий номер 4821780200:02:019:0171 площею 0,2500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); земельну ділянку кадастровий номер 4821780200:02:019:0172 площею 0,3500 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для ведення особистого селянського господарства.

Позивачка прийняла спадщину після смерті матері у порядку встановленому законом. Разом з тим, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на успадковані земельні ділянки позивачка не може у зв`язку з тим, що у державних актах на земельні ділянки не вказано адресу розташування земельних ділянок.

Позивач зазначає, що її матір ОСОБА_2 за життя була власником даних земельних ділянок, що розташовані в АДРЕСА_1 , а тому право власності на вказане майно повинно перейти до неї, як до спадкоємця, яка прийняла спадщину.

Оскільки нотаріально оформити своє право на спадщину позивач не може, вона звернулась з вказаним позовом до суду та просить визнати за нею право власності на успадковані після смерті матері земельні ділянки.

Для підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, разом з позовною заявою, надійшло клопотання позивача про витребування спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 07.08.2020 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового засідання. Крім того, зазначеною ухвалою від приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. витребувано копію спадкової справи № 180/2017, заведену після смерті ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились. Від представника позивача ОСОБА_3 до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача Варюшинської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, позов визнають повністю.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та заяви сторін, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1258 та 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частинами 1 ст. 1297 та ст. 1298 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Варюшине Веселинівського району Миколаївської області померла матір позивачки ОСОБА_2 , смерть якої була зареєстрована 21 серпня 2017 року Варюшинською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області за актовим записом № 08/а.с. 9/.

Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої, зокрема входить її право на: земельну ділянку кадастровий номер 4821780200:02:019:0171 площею 0,2500 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі Державного акту МК № 00925 від 16.05.1994 року, виданого Варюшинською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 113 (а.с. 13); земельну ділянку кадастровий номер 4821780200:02:019:0172 площею 0,3500 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , призначену для ведення особистого селянського господарства, на підставі Державного акту МК № 00926 від 16.05.1994 року, виданого Варюшинською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 114 (а.с. 14).

За життя ОСОБА_2 заповіту не склала, тому право на спадщину у порядку ч. 1 ст. 1261 ЦК України отримала донька ОСОБА_1 .

Родинні відносини між позивачкою та спадкодавцем підтверджені свідоцтвом про народження на ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 виданого 10.02.1961 року, відповідно якого в графі мати зазначено ОСОБА_2 (а.с.6); свідоцтвом про одруження НОМЕР_2 виданого 27 серпня 1977 року, згідно якого ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с. 6), а також свідоцтвом про одруження НОМЕР_3 виданого 28 березня 1980 року м. Миколаїв Ленінський РАЦС, згідно якого ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 8).

Матеріалами спадкової справи № 180/2017 встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , подавши 12.10.2017 року приватному нотаріусу Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області Болгарчук О.Ф. заяву про прийняття спадщини /а.с. 36/.

Разом з тим, постановою приватного нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії від 18.02.2020 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 0,25 для обслуговування житлового будинку та 0,35 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 11/. Причину відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус обґрунтував тим, що надані документи про належність спадкового майна спадкодавцеві не відповідають вимогам, встановленим у ст. 47 Закону України Про нотаріат .

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно Листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності.

Судом встановлено, що право власності на житловий будинок з усіма надвірними, господарчими та побутовими будівлями та спорудами за відповідною адресою: АДРЕСА_1 належить позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності від 06.02.2020 року (а.с. 12).

Згідно рішення виконавчого комітету Варюшинської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області Про надання назв вулицям с. Варюшине від 14 червня 1993 року № 60 було присвоєно назви вулиць, зокрема Надбузька (а.с. 20) та 27.09.2013 року виконавчим комітетом Варюшинської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області було винесено рішення № 9 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 14.06.1993 року № 60 Про надання назв вулицям с. Варюшине , яким було присвоєно номери будинків по АДРЕСА_1 , власник якого ОСОБА_2 (а.с. 21)

На підставі рішення Варюшинської сільської ради № 10 від 15.04.1994 року на ім`я ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 00925, який було зареєстровано за № 113 /а.с. 13/. Згідно вказаного державного акту ОСОБА_2 у приватну власність передано земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, що розташована на території с. Варюшине Веселинівського району Миколаївської області.

На підставі рішення Варюшинської сільської ради № 10 від 15.04.1994 року на ім`я ОСОБА_2 видано державний акт на право приватної власності на землю серії МК № 00926, який було зареєстровано за № 114 /а.с. 14/. Згідно вказаного державного акту ОСОБА_2 у приватну власність передано земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,35 га, що розташована на території с. Варюшине Веселинівського району Миколаївської області.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру № НВ-4809725602020 від 11.06.2020 року ОСОБА_2 на підставі державного акта від 16.05.1994 серії МК № 00926 на праві приватної власності належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,3500 га з кадастровим номером 4821780200:02:019:0172, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 15/.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру № НВ-4809725592020 від 11.06.2020 ОСОБА_2 на підставі державного акта від 16.05.1994 серії МК № 00925 на праві приватної власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,2500 га з кадастровим номером 4821780200:02:019:0171, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 16/.

Згідно ст. 14 Закону України Про власність (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та ст. 6 ЗК України від 18 грудня 1990 року (в редакції від 1993 року, чинних на час виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для: ведення особистого підсобного господарства та будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка).

Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Безплатно земельні ділянки передаються у власність громадян для: ведення селянського (фермерського) господарства у межах середньої земельної частки, що обчислюється у порядку, передбаченому цією статтею; ведення особистого підсобного господарства; будівництва та обслуговування будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні ділянки, що були раніше надані у встановленому порядку громадянам для цієї мети, у межах граничного розміру, визначеного статтею 67 цього Кодексу.

Відповідного до ст. 22, 23 ЗК України (в тій же редакції) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Таким чином, аналізуючи перевірені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 за життя набула право власності на земельні ділянки площею 0,3500 га для ведення особистого селянського господарства та площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог чинного на той час законодавства. Це його право було посвідчене державними актами на право приватної власності на землю серії МК № 00925, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 113 та серії МК № 00926, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 114. Право власності ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки ніким не оспорене та недійсним не визнане.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 за життя набула право власності на земельні ділянки, а позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері у встановленому законом порядку та неможливість оформлення нею своїх спадкових прав у нотаріуса,зазначене право власності на спадкове майно повинно перейти до позивача, а тому суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16, 1218, 1223, 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 76, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 4821780200:02:019:0171, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та земельну ділянку площею 0,3500 га, кадастровий номер 4821780200:02:019:0172, призначену для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Милаївської областіТустановський А.О.