Ухвала

від 03.09.2020 по справі 345/1396/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/1396/17

Провадження № 22-ц/4808/793/20

Головуючий у 1 інстанції Якимів Р. В.

Суддя-доповідач Василишин

У Х В А Л А

03 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Максюти І.О., Девляшевського В.А.

секретаря Маслей А.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 21 липня 2017 року у складі судді Якиміва Р.В., ухвалене в м.Калуш, у справі за позовом ОСОБА_3 до Калуської міської ради про визнання недійсним рішення Калуської міської ради №817 від 03.04.2017 року,

в с т а н о в и в:

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вищевказаним позовом.

Свої вимоги позивач обгрунтовувала тим, що 07.03.2017 року вона спільно з іншими власниками нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці в АДРЕСА_1 подала до відповідача заяву про викуп зазначеної земельної ділянки у відповідності до вимог ст.128 Земельного кодексу.

Рішенням виконкому Калуської міської ради №817 від 03.04.2017 року заявникам, в тому числі позивачці, було відмовлено у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки у зв`язку із наявністю спору із гр. ОСОБА_2 .

Посилаючись на ст.ст.127,128,152 ЗК України, позивачка просила визнати недійсним рішення Калуської міської ради №817 від 03.04.2017 року.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 21 липня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним та скасовано рішення Калуської міської ради №817 від 03.04.2017 року, яким ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовлено у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0233 га (кадастровий номер 2610400000:10:007:0031) на АДРЕСА_1 .

На вказане рішення суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу як особа, яка не брала участі у справі однак вважає, що оскаржуване рішення впливає на її права та обов`язки.

Апелянт вказала, що задовольняючи позов ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачка подала відповідну заяву від 03.04.2017 року у відповідності до вимог ч.2 ст.128 ЗК України, підстав для відмови в продажі земельної ділянки передбачених ч.5 ст.128 ЗК України не встановлено.

Однак такі висновки суду не відповідають матеріалам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права.

До суду з позовом звернулась тільки ОСОБА_3 , в той час як оскаржуваним рішенням Калуської міської ради від 03.04.2017 року у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0233 га відмовлено всім заявникам: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 Відповідно, суд вирішив питання про права та обов`язки сторін, які не були учасниками спору.

Апелянт зазначає, що в її користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,028 га в АДРЕСА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.04.2004 року і ця земельна ділянка позивачки є суміжною до її земельної ділянки.

Жодних звернень від її сусідів з приводу необхідності узгодження меж суміжного землекористування до неї не надходило. Апелянт вважає, що вона має право на погодження меж спільного землекористування із сусідами у випадку надання ними відповідного акту встановлення і погодження зовнішніх меж із додатком, з якого буде зрозумілим яку конфігурацію спільної межі вони пропонують погодити. Вказане питання вправі вирішити узгоджувальна комісія міської ради, проте це питання не розглядалось.

Заявниками здійснено прибудову до існуючої споруди з влаштуванням дверей, які відчиняються безпосередньо на земельну ділянку, яка перебуває в користуванні апелянта. Однак, суд не врахував відсутності погодження меж суміжного землекористування.

Оскаржуване рішення впливає на її права та обов`язки, тому у відповідності до вимог ст.35 ЦПК України 2004 року, суд зобов`язаний був залучити апелянта до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Апелянт зазначає, що безпідставне задоволення позову в повному обсязі порушує її права та законні інтереси.

Просить рішення суду першої інстанції скасувати, постановивши нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Фраківської області від 26 вересня 2017 року поновлено ОСОБА_2 строк апеляційного оскарженя рішення Калуського міськрайонного суду від 21 липня 2017 року. Відкрито апеляційе провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 21 липня 2017 року (а.с.79).

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05.10.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Калуського міськрайонного суду від 21 липня 2017 року скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_3 до Калуської міської ради про визнання недійсним рішення Калуської міської ради №817 від 03.04.2017 року відмовлено (а.с.133-134).

Постановою Верховного Суду від 13 травня 2020 року (провадження 61-7586св18) касаційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якої діє ОСОБА_7 , задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.161-165).

В засіданні апеляційного суду представник позивача скаргу не визнав, просив закрити апеляційне провадження у зв`язку з тим, що оскаржуване рішення не стосується прав та інтересів апелянта.

Апелянт та його представник, представник відповідача в судове засідання не з`явилися.

Вислухавши доповідача, пояснення сторони, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про навність підстав для закриття апеляційного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що апелянтка ОСОБА_2 18.09.2017 року подала апеляційну скаргу на рішення Калуського міськрайонного суду від 21 липня 2017 року як особа, яка не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про її права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч.1 ст.417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від від 13 травня 2020 року, провадження 61-7586св18 на відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд України у постановах: від 17 лютого 2016 року № 6-76цс16, від 23 листопада 2016 року, № 6-1133цс16 та від 22 лютого 2017 року № 6-2725цс16.

Матеріалами справи встановлено, що 07 березня 2017 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до Калуської міської ради Івано-Франківської області із заявою про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,0233 га, цільове призначення - землі громадської та житлової забудови, роздрібна торгівля та комерційні послуги, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з метою набуття в подальшому вказаної земельної ділянки у власність. Заявники надали згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати вартості земельної ділянки (а. с. 5).

Рішенням Калуської міської ради Івано-Франківської області від 03 квітня 2017 року № 817 відмовлено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0233 га (кадастровий номер 2610400000:10:007:0031) на проспекті Лесі Українки (код КВЦПЗ 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ), у зв`язку з наявністю спору між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а. с.6).

Предметом спору в даному випадку, є рішення Калуської міської ради від 03 квітня 2017 року № 817 щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, яке стосується земельної ділянки площею 0,0233 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 і даний предмет спору, відповідно і рішення суду , не стосується прав та обов`язків апелянта.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2 зіслалась на те, що в її користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,028 га в АДРЕСА_2 на підставі договору оренди земельної ділянки від 26.04.2004 року. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 є суміжною до її земельної ділянки. Однак, позивачі не звертались до неї з приводу узгодження меж суміжного землекористування. Апелянтка вважає, що рішення про надання в користування земельної ділянки власникам квартир будинку по АДРЕСА_1 суперечить земельному законодавству.

Однак, ОСОБА_2 не надала суду жодних доказів про те, яким чином порушуються її права оскаржуваним рішенням.

Сам по собі факт непогодження з нею меж суміжними землекористувачами, не вказує на пов`язаність її прав щодо земельної ділянки площею 0,028 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 та предмету даного спору, та відповідно і рішення суду.

Наявне у матеріалах справи рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10 лютого 2017 року, залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 16 серпня 2017 року, у справі № 909/476/16 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 щодо зобов`язання відповідачів провести перебудову будинку АДРЕСА_3 відповідно до вимог державних будівельних норм, яким у позові відмовлено, не стосується спірних правовідносин та не є доказм наявності між позивачами та апелянткою спору щодо земельної ділянки площею 0,0233 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 не довела належними та достатніми доказами факту вирішення оскаржуваним рішенням питань про її права та інтереси.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

З наведених підстав апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 21 липня 2017 року слід закрити.

Керуючись ст.362 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 21 липня 2017 року закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 07 вересня 2020 року.

Суддя-доповідач: Василишин Л.В.

Судді: Максюта І.О.

Девляшевський В.А.