Ухвала

від 02.09.2020 по справі 754/7501/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/4039/2020 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року,

за участю

представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року задоволено клопотання старшого слідчого відділення у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про накладення арешту на нерухоме майно, по матеріалах досудового розслідування, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101030000191 від 29.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 358 КК України.

Накладено арешт з забороною розпорядження, відчуження та користування, на об`єкти нерухомості, а саме:

- нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 В, загальною площею 637,3 кв.м., що складається з дев`яти приміщень, а саме: основне - 113,0 кв.м., підсобне - 6,3 кв.м., основне - 96, 4 кв.м., підсобне - 8,6 кв.м., основне - 138,2 кв.м., підсобне - 12,2 кв.м., основне - 124,5 кв.м., підсобне - 11,3 кв.м., основне - 126,8 кв.м. та визнане речовим доказом у кримінальному провадженні,;

- нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 Г, загальною площею 282,9 кв.м., що складається з п`яти приміщень, а саме: основне - 52,5 кв.м., підсобне - 5 кв.м., основне - 110, 4 кв.м., підсобне - 4,5 кв.м., основне - 110,0 кв.м. та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» - адвокат ОСОБА_6 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу повністю та відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого відділення у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про накладення арешту на нерухоме майно, по матеріалах досудового розслідування, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101030000191 від 29.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 358 КК України

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з грубим порушенням вимог кримінального та кримінально процесуального законодавства, завдає власнику майна значні збитки та практично блокує господарську діяльність, що полягає в неможливості використання і розпорядження арештованим майном.

Також апелянт зазначає, що старшим слідчим не доведено, яким чином арештоване майно Апелянта, який не є підозрюваним і щодо якого не встановлено будь-які відносини з підозрюваним, особа якого старшому слідчому не відома, може бути взагалі доказом у кримінальному провадженні. Мета, яку вказав в своєму клопотанні слідчий не обґрунтована та не підтверджена матеріалами кримінального провадження.

Крім того апелянт, зазначає, що з часу видачі спірних актів про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 29.06.2009 р., які на думку старшого слідчого мають ознаки підробки, та відповідних протоколів про прилюдні торги вже минуло 11 років, що робить неможливим притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за відповідною статтею Кримінального кодексу України (щодо злочинів з підробки документів), оскільки для цього давно минули відповідні строки давності.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що зазначена ухвала постановлена без виклику власника майна. Дану ухвалу ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» одержало 16.07.2020 шляхом вручення директору із повісткою про виклик свідка від 16.07.20 для допиту.

Прокурор в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.

В даному випадку апеляційний суд приймає до уваги також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Заслухавши доповідь судді, представника власника майна, яка підтримала апеляційну скаргу та просила про її задоволення, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу суду від 24.06.2020 року було постановлено без виклику власника майна та його представника, тобто без виклику особи, яка її оскаржує, копію даної ухвали, як вбачається з матеріалів справи не направлено останнім, тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів, Слідчим відділом Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019101030000191 від 29.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 358 КК України.

В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що за інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ТОВ «Інвестбудсітігруп» було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 637,3 кв. м., по АДРЕСА_1 та приміщення загальною площею 289,9 кв. м., по вул. Закревського, 12-Г, на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 11-344 від 03.10.2015 та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 11-342 від 03.10.2015 відповідно, виданих державним нотаріусом ОСОБА_8 .

Свідоцтва про придбання нерухомого майна, а саме вказаних приміщень, видані на підставі актів про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 29.06.2009, нібито виданих та затверджених начальником відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_9 . Разом з тим, за інформацією Деснянського РВ ДВС м. Києва ГУТУЮ у м. Києві № 6424-Ш від 19.03.2019 вищевказані акти начальником відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_9 , не видавались та не затверджувались, оскільки вказане нерухоме майно відділом не реалізовувалось. Таким чином, реєстрація права власності на вказане майно проведена на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 11-344 від 03.10.2015 та свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 11-342 від 03.10.2015 відповідно, виданих державним нотаріусом ОСОБА_8 на підставі актів про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 29.06.2009, котрі мають ознаки матеріальної та інтелектуальної підробки.

Орган досудового розслідування вважає, що невстановлені досудовим слідством особи, використали завідомо підроблені правовстановлюючі документи, на підставі яких зареєстрували право власності на нежитлові приміщення, загальною площею 637,3 кв. м., по вул. Закревського, 12-В та приміщення загальною площею 289,9 кв. м., по вул. Закревського, 12-Г у м. Києві.

У подальшому вказані об`єкти нерухомого майна були незаконно відчуженні, зокрема:

Згідно Договору купівлі-продажу частки громадського будинку, від 12.10.2015 року, посвідчений державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 , та зареєстрованого в реєстрі за № 11-355, - ТОВ «Інвестбудсітігруп» в особі директора ОСОБА_10 (продавець) відчужив на користь ТОВ «АМК-ГРУП» код ЄДРПОУ 36602239, від імені якого діє директор ОСОБА_11 , (одну другу) частку громадського будинку, загальною площею 637,3 кв.м., за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12-В (дванадцять «В»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741292580000.

Згідно Договору купівлі-продажу частки громадського будинку, від 12.10.2015 року, посвідчений державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 , та зареєстрованого в реєстрі за № 11-356, - ТОВ «Інвестбудсітігруп» в особі директора ОСОБА_10 (продавець) відчужив на користь ТОВ «АМК-ГРУП» код ЄДРПОУ 36602239, від імені якого діє директор ОСОБА_11 , (одну другу) частку громадського будинку, загальною площею 637,3 кв.м., за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12-В (дванадцять «В»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741292580000.

Згідно Договору купівлі-продажу частки громадського будинку, від 12.10.2015 року, посвідчений державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 , та зареєстрованого в реєстрі за № 11-357, - ТОВ «Інвестбудсітігруп» в особі директора ОСОБА_10 (продавець) відчужив на користь ТОВ «АМК-ГРУП» код ЄДРПОУ 36602239, від імені якого діє директор ОСОБА_11 , (одну другу) частку громадського будинку, загальною площею 282,9 кв.м., за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12-Г (дванадцять «Г»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741218980000.

Згідно Договору купівлі-продажу частки громадського будинку, від 12.10.2015 року, посвідчений державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 , та зареєстрованого в реєстрі за № 11-358, - ТОВ «Інвестбудсітігруп» в особі директора ОСОБА_10 (продавець) відчужив на користь ТОВ «АМК-ГРУП» код ЄДРПОУ 36602239, від імені якого діє директор ОСОБА_11 , (одну другу) частку громадського будинку, загальною площею 282,9 кв.м., за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12-Г (дванадцять «Г»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741218980000.

Відповідно до Договору купівлі-продажу частки громадського будинку, від 02.03.2016 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , та зареєстрованого в реєстрі за №507- ТОВ «АМК-ГРУП» код ЄДРПОУ 36602239, від імені якого діє директор ОСОБА_11 , (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» код ЄДРПОУ 40067322, від імені якого діє директор ОСОБА_13 , (ПОКУПЕЦЬ) уклали даний договір про таке: що Продавець передав у власність Покупця (одну другу) частку громадського будинку, загальною площею 637,3 кв.м., а Покупець прийняв зазначене нерухоме майно. Громадська будівля, частка якої відчужується за цим договором, знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12-В (дванадцять «В»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741292580000.

Відповідно до Договору купівлі-продажу частки громадського будинку, від 02.03.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , та зареєстрованого в реєстрі за № 508, - ТОВ «АМК-ГРУП» код ЄДРПОУ 36602239, від імені якого діє директор ОСОБА_11 , (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» код ЄДРПОУ 40067322, від імені якого діє директор ОСОБА_13 , (ПОКУПЕЦЬ) уклали даний договір про таке: що Продавець передав у власність Покупця (одну другу) частку громадського будинку, загальною площею 637,3 кв.м., а Покупець прийняв зазначене нерухоме майно. Громадська будівля, частка якої відчужується за цим договором, знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12-В (дванадцять «В»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741292580000.

Відповідно до Договору купівлі-продажу частки громадського будинку, від 02.03.2016 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , та зареєстрованого в реєстрі за № 509- ТОВ «АМК-ГРУП» код ЄДРПОУ 36602239, від імені якого діє директор ОСОБА_11 , (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» код ЄДРПОУ 40067322, від імені якого діє директор ОСОБА_13 , (ПОКУПЕЦЬ) уклали даний договір про таке: що Продавець передав у власність Покупця (одну другу) частку громадського будинку, загальною площею 282,9 кв.м., а Покупець прийняв зазначене нерухоме майно. Громадська будівля, частка якої відчужується за цим договором, знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12-Г (дванадцять «Г»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741218980000.

Відповідно до Договору купівлі-продажу частки громадського будинку, від 02.03.2016 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , та зареєстрованого в реєстрі за № 510, - ТОВ «АМК-ГРУП» код ЄДРПОУ 36602239, від імені якого діє директор ОСОБА_11 , (ПРОДАВЕЦЬ) та ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» код ЄДРПОУ 40067322, від імені якого діє директор ОСОБА_13 , (ПОКУПЕЦЬ) - уклали даний договір про таке: що Продавець передав у власність Покупця Уі (одну другу) частку громадського будинку, загальною площею 282,9 кв.м., а Покупець прийняв зазначене нерухоме майно. Громадська будівля, частка якої відчужується за цим договором, знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12-Г (дванадцять «Г»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 741218980000.

01.06.2020 року, нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 В, загальною площею 637,3 кв.м., що складається з дев`яти приміщень, а саме: основне - 113,0 кв.м., підсобне - 6,3 кв.м., основне - 96, 4 кв.м., підсобне - 8,6 кв.м., основне - 138,2 кв.м., підсобне - 12,2 кв.м., основне - 124,5 кв.м., підсобне - 11,3 кв.м., основне - 126,8 кв.м. - визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

01.06.2020 року, нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 Г, загальною площею 282,9 кв.м., що складається з п`яти приміщень, а саме: основне - 52,5 кв.м., підсобне - 5 кв.м., основне - 110, 4 кв.м., підсобне - 4,5 кв.м., основне - 110,0 кв.м. визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

23.06.2020 року старший слідчий відділення у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_14 , звернувся до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, по матеріалах досудового розслідування, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101030000191 від 29.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 358 КК Україниіз забороною розпорядження, відчуження та користування, на об`єкт нерухомості, а саме:

- нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 В, загальною площею 637,3 кв.м., що складається з дев`яти приміщень, а саме: основне - 113,0 кв.м., підсобне - 6,3 кв.м., основне - 96, 4 кв.м., підсобне - 8,6 кв.м., основне - 138,2 кв.м., підсобне - 12,2 кв.м., основне - 124,5 кв.м., підсобне - 11,3 кв.м., основне - 126,8 кв.м.

- нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 Г, загальною площею 282,9 кв.м., що складається з п`яти приміщень, а саме: основне - 52,5 кв.м., підсобне - 5 кв.м., основне - 110, 4 кв.м., підсобне - 4,5 кв.м., основне - 110,0 кв.м.,

Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий вказує, що метою унеможливлення здійснити дії, пов`язані із здійсненням продажу, переоформленням, передачі в заставу, найм, дарування, або відчуження майна іншим способом, з метою прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності, збереження речових доказів необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 В, загальною площею 637,3 кв.м., що складається з дев`яти приміщень, а саме: основне - 113,0 кв.м., підсобне - 6,3 кв.м., основне - 96, 4 кв.м., підсобне - 8,6 кв.м., основне - 138,2 кв.м., підсобне - 12,2 кв.м., основне - 124,5 кв.м., підсобне - 11,3 кв.м., основне - 126,8 кв.м. та визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, а також на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 Г, загальною площею 282,9 кв.м., що складається з п`яти приміщень, а саме: основне - 52,5 кв.м., підсобне - 5 кв.м., основне - 110, 4 кв.м., підсобне - 4,5 кв.м., основне - 110,0 кв.м. та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Також слідчий послався на те, що постановою старшого слідчого відділення у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 від 01.06.2020 року,нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 В,загальною площею 637,3 кв.м., що складається з дев`яти приміщень, а саме: основне - 113,0 кв.м., підсобне - 6,3 кв.м., основне - 96, 4 кв.м., підсобне - 8,6 кв.м., основне - 138,2 кв.м., підсобне - 12,2 кв.м., основне - 124,5 кв.м., підсобне - 11,3 кв.м., основне - 126,8 кв.м.- визнано речовим доказом у кримінальному провадженні; також нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 Г, загальною площею 282,9 кв.м., що складається з п`яти приміщень, а саме: основне - 52,5 кв.м., підсобне - 5 кв.м., основне - 110, 4 кв.м., підсобне - 4,5 кв.м., основне - 110,0 кв.м.визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

24.06.2020 року ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва клопотання слідчого про арешт майна було задоволено.

Задовольняючи клопотання слідчого, внесеного в межах кримінального провадження №42019101030000191 від 29.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 358 КК України, щодо накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» (ЄДРПОУ 40067322), згідно переліку зазначеному в клопотанні слідчого, слідчий суддя дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 170 КПК України, та зокрема забезпечить виконання завдань такого арешту та досягнення його мети передбаченої КПК України, оскільки звертаючись з клопотанням про арешт майна слідчий довів правову підставу для арешту майна, можливістю використання майна як доказу у кримінальному провадженні та відсутністю наслідків арешту майна для інших осіб.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

Дослідивши обставини кримінального провадження, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дійшов до помилкового висновку про необхідність в накладенні арешту на вказане майно.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Перша та найголовніша вимогастатті 1Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання з боку органу влади у мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого абзацу надає право позбавляти власності лише «на умовах, передбачених законом», при цьому у другому абзаці визнається право держав здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтямКонвенції(рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" пункт 58).

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п.7 ч.2ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно дост.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 зазначеної статті, в цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.98 КПК Українивбачається, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2ст.173 КПК Українипередбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотримались.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Накладаючи арешт на майно з підстав передбачених п.1, ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя не тільки має переконатися в тому, що майно відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, а й врахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Оскільки винесення постанови про визначення майна речовим доказом, не може бути єдиною підставою, для арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Так, посилаючись у клопотанні, що нерухоме майно відповідає критеріям зазначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України та наявні правові підстави, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України для його арешту, слідчий повинний був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку. Між тим, жодних доказів того, що нерухоме майно, що належить ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» є предметом та доказом розслідуваного кримінального правопорушення, в матеріалах судового провадження не міститься. Не приведені такі докази і в клопотанні слідчого, що свідчить про голослівність зазначених тверджень останнього.

Слідчий мав ретельно перевірити, чи зібрані органами досудового розслідування вагомі докази дають право на втручання у права ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» мирно володіти майном, з метою забезпечення кримінального провадження, в даному випадку накладення арешту на майно.

Однак, клопотання слідчого в контексті мотивування необхідності накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» є безпідставним та за своїм змістом містить лише формальне посилання на норми закону без підтвердження необхідними доказами та документами.

В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однак слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Разом з цим, слідчий суддя накладаючи арешт на майно не встановив обставин за якими мета викладена у клопотанні слідчого, а саме накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів підтверджується та співвідноситься з матеріалами справи, отже на час розгляду клопотання слідчого у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Долучена до клопотання слідчого постанова про визнання майна речовим доказом від 01.06.2020 року є необґрунтованою, оскільки за своїм змістом не містить даних на підтвердження того, що майно ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, отже є формальною.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, ухвала слідчого судді щодо накладення арешту на майно винесена без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження, оскільки органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що об`єкти нерухомого майна, власником якого є ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП», мають важливе доказове значення для кримінального провадження, а саме були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, хоча в клопотанні слідчий вказує на необхідність накласти арешт на майно, як на речові докази у кримінальному провадженні, але при цьому не приводить жодного належного доказу на підтвердження вказаного і мети накладення арешту на майно. Тому колегія суддів вважає, що існування правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України всупереч вимогам кримінального процесуального закону, є недоведеною як в клопотанні слідчого з доданими до нього матеріалами, так і в ухвалі слідчого судді.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки слідчим не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. Клопотання слідчого може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Така необхідність завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити, пошкодити, відчужити майно.

В будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власників майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Однак, слідчий суддя прийняв рішення про необхідність розгляду клопотання слідчого про арешт майна без повідомлення власників майна та/або їх представників, жодним чином не мотивував своє рішення наявністю об`єктивних для цього підстав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що розгляд клопотання слідчого було проведено з порушенням права власника майна на захист.

Крім того слід зауважити, що слідчим суддею не враховано вимоги ст. 64-2 КПК України, з якої слідує, що з клопотанням про арешт майна третьої особи має право звернутися прокурор, а не слідчий, як у даному випадку.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту, однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог ст. 64-2 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.170,171,307,309,376, 404,405,407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року.

Апеляційну скаргу представника ТОВ «АКС ІНВЕСТ ГРУП» - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2020 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого відділення у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про накладення арешту на нерухоме майно, по матеріалах досудового розслідування, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101030000191 від 29.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 358 КК України та накладено арешт з забороною розпорядження, відчуження та користування, на об`єкт нерухомості, а саме:

- нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 В, загальною площею 637,3 кв.м., що складається з дев`яти приміщень, а саме: основне - 113,0 кв.м., підсобне - 6,3 кв.м., основне - 96, 4 кв.м., підсобне - 8,6 кв.м., основне - 138,2 кв.м., підсобне - 12,2 кв.м., основне - 124,5 кв.м., підсобне - 11,3 кв.м., основне - 126,8 кв.м. та визнане речовим доказом у кримінальному провадженні,;

- нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 Г, загальною площею 282,9 кв.м., що складається з п`яти приміщень, а саме: основне - 52,5 кв.м., підсобне - 5 кв.м., основне - 110, 4 кв.м., підсобне - 4,5 кв.м., основне - 110,0 кв.м. та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого слідчого відділення у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Деснянського управління поліції ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_14 , про накладення арешту на нерухоме майно, по матеріалах досудового розслідування, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101030000191 від 29.09.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 358 КК України із забороною розпорядження, відчуження та користування, на об`єкт нерухомості, а саме:

- нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 В, загальною площею 637,3 кв.м., що складається з дев`яти приміщень, а саме: основне - 113,0 кв.м., підсобне - 6,3 кв.м., основне - 96, 4 кв.м., підсобне - 8,6 кв.м., основне - 138,2 кв.м., підсобне - 12,2 кв.м., основне - 124,5 кв.м., підсобне - 11,3 кв.м., основне - 126,8 кв.м.

- нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: місто Київ, вул. Закревського Миколи, 12 Г, загальною площею 282,9 кв.м., що складається з п`яти приміщень, а саме: основне - 52,5 кв.м., підсобне - 5 кв.м., основне - 110, 4 кв.м., підсобне - 4,5 кв.м., основне - 110,0 кв.м., - відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4