Рішення

від 07.09.2020 по справі 910/9719/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2020Справа № 910/9719/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" , м. Київ в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" , Запорізька обл., м. Енергодар

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фініс Груп , м. Київ

про стягнення 57 517,80 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП НАЕК "Енергоатом" /позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фініс Груп (далі - ТзОВ Фініс Груп /відповідач) про стягнення 57 517,80 грн пені, нарахованої внаслідок прострочення постачання продукції за договором поставки № 20/05/68 від 06.05.2019.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.07.2020 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі. При цьому, 06.08.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про продовження строку на подання відзиву на позов на 15 днів з моменту закінчення карантину, спричиненого поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, згідно п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Разом з тим, ТзОВ Фініс Груп у поданій заяві не зазначило будь-яких обґрунтувань, на підтвердження того, яким чином обмеження, впроваджені у зв`язку із карантином, перешкоджають чи унеможливлюють реалізацію відповідачем права на підготовку та подання відзиву на позовну заяву у визначений судом строк до 03.08.2020, при цьому, судом враховано, що після спливу вказаного строку, станом на 07.09.2020 відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Крім того, приписами статті 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, з огляду на встановлені законом обмеження строків вирішення спору, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.05.2019 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фініс Груп (далі - постачальник) укладено договір поставки № 20/05/68, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити в передбачені даним договором строки покупцю наступну продукцію: промислова миюча машина з безперервним циклом тунельного типу АИР 2.1., вартістю 3 383 400,00 грн з ПДВ, граничний строк поставки - до 01.11.2019, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказану продукцію.

Відповідно до п. 5.1. договору поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.11.2019 відповідно до заявки покупця, в якій зазначається строк поставки.

Згідно з умовами п.п. 5.5., 5.6. договору постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції, вказаної у п. 1.1. цього договору, в строк, зазначений в заявці покупця. У разі ненадання заявок покупцем продукція, зазначена в п. 1.1 цього договору, в будь-якому разі повинна бути поставлена постачальником не пізніше 01.11.2019.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що за порушення строків поставки продукції, визначених відповідно до пунктів 5.1., 5.5., 5.6. цього договору, та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Цей договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 3 роки (п. 10.1. договору).

В подальшому, 24.10.2019 між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору поставки № 20/05/68 від 06.05.2019, згідно якої, відповідно до ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України, п. 4 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі та п. 11.3. договору поставки № 20/05/68 від 06.05.2019 сторони домовились продовжити граничний строк поставки продукції до 30.11.2019.

Разом з тим, обумовлений договором поставки № 20/05/68 від 06.05.2019 товар, ТзОВ Фініс Груп поставило позивачу лише 17.12.2019, про що свідчить підписана сторонами видаткова накладна № 13 від 17.12.2019 на суму 3 383 400,00 грн.

23.12.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 6171/15 про сплату пені, передбаченої п. 7.2. договору поставки № 20/05/68 від 06.05.2019, в сумі 57 517,80 грн, однак відповіді на вказану претензію ТзОВ Фініс Груп не надано, штрафні санкції не сплачено.

Отже, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення 57 517,80 грн пені, нарахованої у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 20/05/68 від 06.05.2019, відповідно до якого відповідач зобов`язався поставити, а позивач прийняти та оплатити товар.

При цьому, сторони в п. 1 додаткової угоди №1 від 24.10.2019 до договору поставки № 20/05/68 від 06.05.2019, погодили, що граничний строк поставки продукції - до 30.11.2019.

Проте, зобов`язання ТзОВ Фініс Груп з поставки продукції виконані останнім лише 17.12.2019, що підтверджується видатковою накладною № 13 від 17.12.2019.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи прострочення виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач нараховує пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення в сумі 57 517,80 грн.

Так, відповідно до п. 7.2. договору за порушення строків поставки продукції, визначених відповідно до пунктів 5.1., 5.5., 5.6. цього договору, та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої продукції та встановлено, що її розмір обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно заявлена сума підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фініс Груп (01135, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 2, офіс 1; ідентифікаційний код 41770150) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01011, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу Атоменергомаш Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (71503, Запорізька область, місто Енергодар; а/с №306, ідентифікаційний код 26444970) пеню в сумі 57 517 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот сімнадцять) грн 80 коп. та судовий збір в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук