Рішення

від 08.09.2020 по справі 902/564/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2020 р. Cправа № 902/564/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. , розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрілецька 51" (вул. Стрілецька, 51, м. Вінниця, 21007)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікінги ЛТД" (вул. Стрілецька, 51, м. Вінниця, 21007)

про стягнення 5196,33 грн,

В С Т А Н О В И В :

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Стрілецька 51" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікінги ЛТД" про стягнення 5196,33 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікінги ЛТД" є власником нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку за адресою: вул. Стрілецька, 51, м. Вінниця, тобто є співвласником зазначеного будинку.

Як стверджує позивач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрілецька 51" забезпечує належне управління, утримання, обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території і несе відповідні витрати. При цьому відповідач не сплачує встановлених рішенням загальних зборів учасників ОСББ внесків за управління будинком, внаслідок чого за період з 01.11.2019 по 30.04.2020 заборгував позивачу 5196,33 грн (5044,98 грн - основного боргу та 151,35 грн - 3% річних), які заявлено до стягнення.

Ухвалою суду від 05.06.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/564/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій. При цьому такі строки були продовжені на строк дії карантину відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX.

Вказана ухвала вручена усім учасникам справи, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні в матеріалах справи.

30.06.2020 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву , відповідно до якого відповідач проти позову заперечує, підтверджує, що є власником двох офісних (нежитлових) приміщень загальною площею 277,5 кв.м., що знаходяться за адресою Стрілецька, 51. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікінги ЛТД" вказує, що не має доступу до прибудинкової території, а вказані офісні приміщення були введені в експлуатацію як окремий об`єкт, що є практично автономним в експлуатації.

Окрім того, відповідач вказує, що лише отримавши у 2020 році договір із новоствореним ОСББ "Стрілецька 51" (угоду про спільну участь в утриманні будинку, ремонту приміщень або іншого сумісного майна та прибудинкової території від 02.03.2020) підписав його із протоколом розбіжностей та здійснив оплату за три місяці березень-травень 2020 року у розмірі за тарифами ОСББ в сумі 2522,49 грн, хоча жодних фактичних послуг від ОСББ не отримував.

У свою чергу, 15.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив , згідно з якою позивач, зокрема, вказує, що належні відповідачу приміщення входять до єдиного житлового комплексу за адресою: м. Вінниця, вул. Стрілецька, 51, тому твердження відповідача про відсутність доступу до прибудинкової території є необґрунтованими.

Окремо позивач зазначає, що ОСББ лише збирає та акумулює кошти співвласників, оплачує спільні витрати (в тому числі на утримання будинку та прибудинкової території), які здійснює відповідно до Статуту та затвердженого кошторису, а не надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території. При цьому обов`язок відповідача щодо сплати внесків на управління, утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території слідує безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, з приписів Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Розглядаючи дану справу, суд враховує, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 №731-IX.

Окрім того, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку за місцем розташування: 21007, м. Вінниця, вул. Стрілецька, 51 прийнято рішення про створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрілецька 51" (ОСББ), оформлене протоколом №1 від 22.10.2019, та затверджено Статут вказаного ОСББ.

30.10.2019 здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрілецька 51", що підтверджується відомостями, які містяться у ЄДРЮОФОПГФ.

Загальними зборами співвласників ОСББ "Стрілецька 51" прийнято рішення, оформлене протоколом №2 від 14.11.2019, про затвердження кошторису позивача на управління, утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку за місцем розташування: м. Вінниця, вул. Стрілецька, 51 на грудень 2019 року - грудень 2020 року з обов`язковими внесками співвласників в розмірі 4,25 грн за 1 кв.м. житлової площі; 3,03 грн за 1 кв.м. нежитлової площі для ТОВ "Вікінги ЛТД" та 4,04 грн за 1 кв.м. нежитлової площі для нежитлових приміщень з окремим входом.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема, інформацією КП "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" (вих. №8561 від 27.09.2019) за відповідачем зареєстровано належність на праві власності приміщень у багатоквартирному будинку по вул. Стрілецька, 51 у м. Вінниці - №39 площею 133,9 кв.м. та №40 площею 143,6 кв.м.

Даний факт визнається сторонами, тому в силу приписів ст.75 ГПК України не потребує доказування. При цьому сторони не заперечують, що належні відповідачу приміщення є нежитловими.

Несплата відповідачем внесків за управління будинком за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року слугувала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду. При цьому позивачем, окрім 5196,33 грн основного боргу нараховано до стягнення з відповідача 151,35 грн - 3% річних за відповідний період.

Окремо слід зазначити, що внаслідок несплати встановлених внесків за управління будинком, позивач неодноразово звертався до відповідача у претензійному порядку. Однак реагування відповідача на відповідні претензії матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (ч. 1, 2, 5 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Згідно з ч. 9 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Частинами 1, 3 ст. 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначаються Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Згідно з ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласник, з поміж іншого, зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

З наведених норм слідує, що утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є обов`язковим в силу закону, що в свою чергу свідчить про обов`язковість сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Так, довідкою №8 від 20.05.2020 ОСББ "Стрілецька 51" підтверджується наявність у відповідача заборгованості зі сплати внесків співвласників ОСББ щодо управління, утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період з 01.11.2019 по 30.04.2020 в сумі 5044,98 грн (в розрахунку 3,03 грн за 1кв.м. приміщення (загальна площа приміщень 277,5 кв.м. х 6 місяців). При цьому відповідачем не заперечується відсутність оплати таких внесків на дату подання позову у справі.

Таким чином, основний борг в сумі 5044,98 грн на дату подання позову у справі є обґрунтованим відповідно до затвердженого ОСББ кошторису, а твердження відповідача щодо відсутності обов`язку сплати таких внесків за відсутності укладеного договору про спільну участь в утриманні будинку спростовуються вищенаведеними законодавчими приписами та відповідний обов`язок встановлено в силу Закону, що не потребує обов`язкового оформлення договірних відносин.

Окрім того, суд звертає увагу на позицію ВГСУ, викладену у постанові від 17.05.2016 по справі № 910/25295/15, відповідно до якої особа, яка є власником приміщення у будівлі, в якій створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні.

Разом з тим вже після відкриття провадження у даній справі відповідачем у добровільному порядку здійснено оплату внесків на утримання будинку за період березня-травня 2020 року в сумі 2522,49 грн, що підтверджується платіжним дорученням №577 від 05.06.2020 на вказану суму.

Відтак, несплаченою залишається основний борг в сумі 2522,49 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування та є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

У п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз`яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Суд вважає за можливе взяти до уваги вказані вище роз`яснення Пленуму Вищого господарського суду України та застосувати їх за аналогією до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення), зважаючи на відсутність будь-яких роз`яснень щодо спірного питання, враховуючи норми ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що закриття провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Отже, в частині стягнення основного боргу в сумі 2522,49 грн провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

В решті основний борг в сумі 2522,49 грн є обґрунтованим на дату прийняття рішення у справі та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо заявленого позову в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 151,35 грн суд зазначає таке.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушенням зобов`язання згідно зі ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Досліджуючи поданий позивачем розрахунок нарахування 3% річних, судом встановлено безпідставність визначення початку прострочення 01.11.2019, оскільки відповідно до порядку сплати внесків, визначеного п.5.1. рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ "Стрілецька 51", оформленого протоколом №2 від 14.11.2019, обумовлено розрахунки внесків співвласників ОСББ "Стрілецька 51" проводити до 20 числа кожного місяця за попередній на розрахунковий рахунок ОСББ "Стрілецька 51".

Таким чином, початком прострочення зі сплати відповідних внесків за листопад 2019 року слід вважати 21.12.2019. При цьому кінцевим періодом нарахування позивач визначив 30.04.2020

Суд, визначивши правильні періоди та суми нарахування, здійснивши за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" 3% річних, дійшов висновку про їх обґрунтованість в сумі 21,41 грн.

Оскільки, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 151,35 грн, то у стягненні 129,94 грн 3% річних слід відмовити як заявлених безпідставно.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню з вищенаведених мотивів.

При винесенні даного рішення суд врахував висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). При цьому суд зазначає, що доводи відповідача жодним чином не спростовують викладених судом підстав для задоволення позову.

В силу приписів ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому на відповідача покладається судовий збір з урахуванням заборгованості на дату подання позовної заяви, що забезпечує дотримання принципу балансу інтересів сторін з урахуванням приписів ч. 9 ст.129 ГПК України, позаяк спір виник внаслідок неправильних дій відповідача. В решті сплачений судовий збір залишається за позивачем.

Окрім того, вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині витрат позивача на правову допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч.3 ст.4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 14.05.2020 між позивачем ("Клієнт") та Адвокатським бюро "Ганни Кізік" ("Адвокатське бюро") укладено Договір про надання правничої допомоги №39 (Договір), відповідно до якого, зокрема, сторони узгодили, що Адвокатське бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів Клієнта, з поміж іншого, у судах під час здійснення господарського судочинства (п.п.1.1. Договору).

Безпосереднє представництво інтересів Клієнта від імені Бюро за цим договором здійснює адвокат Кізік Ганна Віталіївна. Бюро може залучати до виконання укладених ним договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. При цьому зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.

Додатковою угодою №1 до Договору від 18.05.2020 сторони обумовили попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу та порядок оплати (гонорару) Клієнтом за надання правової допомоги Адвокатським бюро у складенні процесуальних документів та представництва інтересів у Господарському суді Вінницької області за позовом про стягнення заборгованості по нарахуванням внесків співвласників на управління, утримання та обслуговування багатоквартирного будинку та прибудинкової території до ТОВ "Вікінги ЛТД".

Згідно з пунктом 2.1. Додаткової угоди №1 до Договору від 18.05.2020 витрати пов`язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу визначаються з розрахунку 50% від прожиткового мінімуму на особу, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік": 1051 грн за 1 год. роботи адвоката.

Щодо порядку оплати гонорару, то сторони домовилися про попередню оплату відповідної послуги у розмірі 50 % від вартості послуги (п.3 Додаткової угоди).

Відповідно до Акту №07/20 прийняття передачі наданих послуг від 01.06.2020 та Акту №09/20 від 10.07.2020 підтверджено факт надання Адвокатським бюро послуг на загальну суму 4000 грн, зокрема за: пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, складання стратегії представництва інтересів клієнта в судовому засіданні (1000 грн); складення позовної заяви (2000 грн); складення відповіді на відзив (1000 грн).

Факт проведення позивачем розрахунку за надані послуги підтверджується платіжним дорученням №76 від 25.05.2020 на суму 3000 грн та платіжним дорученням №102 від 10.07.2020 на суму 1000 грн.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення розміру витрат, на професійну правничу допомогу адвоката, а також доказів, котрі могли б підтвердити неспівмірність таких витрат, відтак у суду відсутні підстави втручатися у розмір визначеного сторонами Договору про надання правничої допомоги №39 гонорару, зміст наданих послуг та їх співмірність з предметом спору.

Згідно з п.3 ч.4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, обґрунтованими є позовні вимоги і у частині сплаченого основного боргу після відкриття провадження у справі, тому на користь позивача підлягає відшкодуванню 3899,6 грн, витрат на професійну правничу допомогу (97,49% від ціни позову). При цьому витрати на адвоката в сумі 100,4 грн суд залишає за позивачем (в частині відмови щодо стягнення 129,94 грн 3% річних внаслідок неправильного нарахування).

Окрім того, відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача понесені ним поштові витрати при направленні позовної заяви з додатками відповідачу.

Так, відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до висновків, які викладені в постанові КГС ВС від 21.06.2019 у справі № 910/10126/18 поштові витрати, понесені стороною при направленні іншим учасникам справи кореспонденції, відносяться до судових витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Матеріалами справи, зокрема поштовими накладними №2102102470030 від 28.05.2020 та № 2102102532702 від 11.07.2020, підтверджується понесення позивачем витрат на пересилання відповідачу копії позовної заяви з додатками та відповіді на відзив на загальну суму 49 грн.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, вказані судові витрати позивача підлягають покладенню на відповідача у відношенні 97,49% від ціни позову, враховуючи мотиви щодо обґрунтованості позовних вимог і у частині сплаченого основного боргу після відкриття провадження у справі, що узгоджується із приписами ч.9 ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 902/564/20 в частині стягнення з відповідача 2522,49 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікінги ЛТД" (вул. Стрілецька, 51, м. Вінниця, 21007; ідентифікаційний код 24897756) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Стрілецька 51" (вул. Стрілецька, 51, м. Вінниця, 21007; ідентифікаційний код 43318823) 2522,49 грн - основного боргу, 24,41 грн - 3% річних, 2050,65 грн - витрат на сплату судового збору, 3899,6 грн - витрат на професійну правничу допомогу та 47,77 грн - судових витрат на пересилання поштової кореспонденції.

4. У задоволенні позову щодо стягнення 129,94 грн 3% річних річних - відмовити, у зв`язку з чим 51,35 грн витрат на сплату судового збору, 100,4 грн - витрат на професійну правничу допомогу та 1,23 грн судових витрат на пересилання поштової кореспонденції залишити за позивачем.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 08 вересня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - вул. Стрілецька, 51, м. Вінниця, 21007;

3 - відповідачу - вул. Стрілецька, 51, м. Вінниця, 21007.