Рішення

від 27.08.2020 по справі 902/176/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" серпня 2020 р. Cправа № 902/176/20

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Демір Іншаат"

до : Приватного підприємства "АВД-Групп"

про стягнення 1 000 000,00 грн.

та зустрічним позовом: Приватного підприємства "АВД-Групп"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Демір Іншаат"

про стягнення 527 333,11 грн

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача за первісним позовом Кошалковська Н.В. згідно ордеру, Поліщук В.С. керівник;

відповідача за первісним позовом Головенько В.П. згідно ордеру, Дроздовський О.В. керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № б/н від 24.02.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Демір Іншаат" про стягнення з Приватного підприємства "АВД-Групп" заборгованості за Договором № 18/12-29/1 від 29.12.2018 у розмірі 1 000 000,00 грн.

Ухвалою суду від 26.02.2020 позов залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 5 днів з дня вручення ухвали суду.

03.03.2020 до суду надійшов лист № б/н від 03.03.2020 виконання ухвали суду від 26.02.2020.

Ухвалою суду від 04.03.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/176/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 26.03.2020.

25.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач позовні вимоги не визнає.

25.03.2020 до суду надійшла зустрічна позовна заява б/н та дати (вх №282/20 від 25.03.2020) Приватного підприємства "АВД-Групп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демір Іншаат" про стягнення коштів в розмірі 461 969,53 грн, пені в розмірі 52 582,22 грн, інфляційних збитків в розмірі 2 263,62 грн та трьох відсотків річних в розмірі 10 517,71 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2020 зустрічну позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 5 днів з дня вручення ухвали суду.

За наслідками судового засідання 26.03.2020 у справі 902/176/20 підготовче засідання відкладено на 30.04.2020.

06.04.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків № б/н від 02.04.2020 на виконання ухвали суду від 26.03.2020.

Ухвалою суду від 07.04.2020 зустрічну позовну заяву об'єднано в одне провадження з первісним позовом для спільного розгляду. Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним позовом у підготовчому засіданні на 30.04.2020.

Ухвалою суду від 30.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 28.05.2020.

Ухвалою суду від 28.05.2020, з врахуванням ухвали від 29.05.2020, підготовче засідання відкладено на 03.06.2020.

03.06.2020 до суду надійшов відзив № 02/06/2020-1 від 02.06.2020 на зустрічний позов в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Демір Іншаат" наводить заперечення проти вимог зустрічної позовної заяви.

За результатами підготовчого засідання 03.06.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 02.07.2020.

Ухвалою суду від 02.07.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у судовому засіданні у справі № 902/176/20 оголошено перерву до 27.08.2020.

27.08.2020, безпосередньо перед судовим засіданням, від Товариства з обмеженою відповідальністю Демір Іншаат до канцелярії суду подано клопотання № 26/08/2020-1 від 26.08.2020 про долучення доказів.

На визначену судом дату з'явились представники Товариства з обмеженою відповідальністю Демір Іншаат та Приватного підприємства "АВД-Групп".

В судому засіданні представником Приватного підприємства "АВД-Групп" подано клопотання б/н та дати (вх номер канц. суду 01-34/7601/20 від 27.08.2020) про долучення доказів до матеріалів справи.

При розгляді справи 27.08.2020 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в межах дня до 14 год. 50 хв.

Після перерви судом з'ясовано, що до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Демір Іншаат подано заяву № 27/08/2020-1 від 27.08.2020 в якому заявник просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк для подання клопотання про долучення доказів № 26/08/2020-1 від 26.08.2020, яке надано через канцелярію господарського суду 27.08.2020.

Дослідивши подані сторонами клопотання суд виходить з наступного.

Так, у клопотанні № 26/08/2020-1 від 26.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Демір Іншаат просить долучити до матеріалів справи додаткові докази, згідно переліку, наведеного у клопотанні. У заяві № 27/08/2020-1 від 27.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю Демір Іншаат , посилаючись на необхідність збирання значного обсягу документів та безперебійного процесу будівництва, а також необхідність дотримання проти епідеміологічних заходів в Державі з метою збереження здоров'я та життя громадян, встановлених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , просить визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів.

Приватне підприємство АВД-Групп у клопотанні б/н та дати (вх номер канц. суду 01-34/7601/20 від 27.08.2020) про долучення доказів наголошуючи на карантинні обмеження, вказує про неможливість вчасно подати до суду певну частині доказів. При цьому посилаючись на положення Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (№ 731-IX від 18.06.2020) просить визнати поважними причини неподання доказів у встановлений законом строк та долучити до матеріалів справи копії документів, згідно наведеного у клопотанні переліку.

Приписами ст.42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ст. 113 ГПК України).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом частин 2, 3 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч. ст. 164 цього Кодексу позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Демір Іншаат надійшла до господарського суду 24.02.2020.

Ухвалою суду від 04.03.2020 року, зокрема, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов суду з урахуванням вимог ст.ст. 165, 178 ГПК України, сторонам встановлено строк для вчинення процесуальних дій до 24.03.2020.

Відтак, саме до вказаної дати сторони мали право на вчинення процесуальних дій, в тому рахунку, подання доказів.

До того ж, сторони у справі мали можливість скористатись своїми процесуальними правами при поданні зустрічної позовної заяви та відзиву на неї.

Щодо посилання учасників на запровадження карантинних заходів на державному рівні та продовження процесуальних строків в силу Закону України № 731-IX від 18.06.2020 суд зауважує.

Законом України від 30.03.2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни в тому числі до Господарського процесуального кодексу України, зокрема, розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.

Разом з тим, відповідно до статті 114 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

При цьому у статті 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З зазначеного вбачається, суду слід розрізняти строки, тривалість яких наперед визначена законом, і строки, тривалість яких визначається судом з урахуванням обставин кожної конкретної справи та особливостей кожної конкретної процесуальної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд керується загальновизнаним принципом негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain, 19.12.1997, Repotrs 1997-VIII, п. 35).

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215 (постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215 цю постанову викладено у новій редакції), від 20.03.2020 року № 242,від 25.03.2020 року № 239, від 29.03.2020 року № 241, від 02.04.2020 року № 255 (постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 року № 255 цю постанову викладено у новій редакції), від 08.04.2020 року № 262, від 15.04.2020 року № 284, від 22.04.2020 року № 291, від 29.04.2020 року № 313, від 04.05.2020 року № 332, від 04.05.2020 року № 343, від 14.05.2020 року № 377, від 20.05.2020 року № 392) з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу, з 12.03.2020 року до 22.05.2020 року на всій території України встановлено карантин. (Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392. З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 22.05.2020 року до 22.06.2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя установлено карантин згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392).

Постановою Кабінету Міністрів України № 394 від 20.05.2020 року Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (назва із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 р. № 500) (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 29 травня 2020 року № 424, від 3 червня 2020 року № 435, від 12 червня 2020 року № 477, від 12 червня 2020 року № 480, від 17 червня 2020 року № 500) відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" постановлено установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061).

Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 серпня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626).

У відповідності з п. 2 розділу ІІ Закону України № 731-IX від 18.06.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності з 17.07.2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" цього Кодексу в редакції Закону України від 30 березня 2020 року N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18 червня 2020 року N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18 червня 2020 року N 731-IX).

Виходячи з наведеного, останнім днем для вчинення учасниками процесуальних дій було 06.08.2020 (включно).

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Подаючи 27.08.2020 безпосередньо перед судовим засіданням через відділ канцелярії та в самому судовому засіданні клопотання про долучення доказів учасники клопочуть про продовження встановленого судом процесуального строку.

Згідно до ч.1 ст.115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

В силу приписів ч.1,5 ст.116 цього Кодексу перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, оскільки клопотання № 26/08/2020-1 від 26.08.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю Демір Іншаат та клопотання б/н та дати (вх номер канц. суду 01-34/7601/20 від 27.08.2020) Приватного підприємства АВД-Групп подані після закінчення встановленого судом строку, відтак суд залишає їх без розгляду.

Окрім того, суд зауважує, що правила, які встановлені у ст. 80 ГПК України щодо своєчасності подання доказів кореспондуються з принципом диспозитивності як основної рушійної сили судового провадження, у силу якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14 ГПК України).

У силу п. 3 ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Ухвалою від 03.06.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті на 02.07.2020.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.10.2019 у справі № 902/271/18: " ... навіть після закінчення підготовчого засідання не виключається можливість подання суду відповідних клопотань, спрямованих на додаткове збирання доказів у силу статті 207 ГПК України, натомість подібні клопотання не лише мають бути обґрунтовані особою, яка подає відповідне клопотання, а й судом має бути заслухані думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. У цьому виявляється принцип "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється" (Рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України" від 27.05.2013, пункт 106). Встановлення законодавцем часових обмежень на подання доказів спрямоване на неприпустимість зловживання учасниками справи своїми правами, коли через наявність права на подання доказів відповідний учасник буде відтерміновувати винесення судом рішення по суті справи через необхідність дослідження додатково поданих таким учасником доказів."

Додаткові докази, що подані з клопотаннями № 26/08/2020-1 від 26.08.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю Демір Іншаат та без дати (вх номер канц. суду 01-34/7601/20 від 27.08.2020) Приватного підприємства АВД-Групп , подані учасниками без дотримання наведених вище положень, на стадії розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 27.08.2020 прийнято судове рішення.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати 27.08.2020 представники сторін не з'явився, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Стислий виклад позицій учасників судового процесу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Демір Іншаат (надалі ТОВ Демір Іншаат ) посилається на укладення 29.12.2018 з Приватним підприємством АВД-Групп (надалі ПП АВД-Групп ) Договору № 18/12-29/1 за умовами якого ПП АВД-Групп зобов'язалося виконати, а ТОВ Демір Іншаат прийняти та оплатити роботи з виготовлення та встановлення конструкції на об'єкті, що знаходяться за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська, буд. 37, загально площею 2870 кв.м..

Відповідно до п. 4.2. Договору ТОВ Демір Іншаат здійснило передоплату на рахунок ПП АВД-Групп в розмірі 1000 000,00 грн.

Відповідно до Графіка виконання робіт (Додаток З до Договору), приймання-передача комплексу виконаних робіт має бути здійснено в строк до 15.07.2019.

Проте роботи, що передбачені Договором, ПП АВД-Групп не виконувались, акти приймання-передачі виконаних робіт між Сторонами не підписувались, у зв'язку з чим ТОВ Демір Іншаат 18.05.2019 на адресу ПП АВД-Групп направлена додаткова угода про розірвання Договору №18/12-29/1 від 29.12.2018, а також 21.06.2019 та 18.02.2020 були направлені відповідні претензії з вимогою про повернення коштів Замовнику.

У зв'язку з невиконанням ПП АВД-Групп умов договору № 18/12-29/1 від 29.12.2018, ТОВ Демір Іншаат , з метою належного виконання своїх зобов'язань перед замовником будівництва змушений був залучити до виконання робіт іншого підрядника та відповідно оплати йому вартість виконання всіх робіт.

При цьому, ПП АВД-Групп письмової відповіді на претензію та підписаної додаткової угоди про розірвання Договору № 18/12-29/1 від 29.12.2018 на надав, розмір попередньої оплати ТОВ Демір Іншаат не повернув.

ПП АВД-Групп у відзиві на позовну заяву вказує, що договірні зобов'язання виконувались підприємством належним чином, у відповідності з проектно-кошторисною документацією, затвердженою ТОВ Демір Іншаат , будівельними нормами та в визначені договорах підряду строки. Всі роботи по встановленні Конструкцій, виконувались в належному обсязі, про що було складено довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3 від 03.06.2019) на суми, відповідно, 1461969,53 грн, а також акти приймання замовником виконаних підрядних робіт на ті ж самі суми (акт №1 від 03.06.2019 приймання виконаних робіт форма КБ-2в на 1461969,53 грн., який підписано посадовими особами Замовника Старушко Володимиром та Широковою Людмилою Степанівною).

Жодних претензій щодо якості виконаних робіт по встановленні Конструкцій ТОВ Демір Іншаат не заявлялось ПП АВД-Групп .

Більше того, ПП АВД-Групп наголошує, що згідно положення п. 5.1 Договору Виконавець зобов'язався виготовити та встановити на об'єкті Конструкцію протягом 115 робочих днів, при умові виконання Замовником п. 4.2 даного Договору.

ТОВ Демір Іншаат на виконання положення пункту 4.2 згаданого Договору здійснив першу передплату в сумі 1 000 000,00 грн, що є втричі менше погодженої суми першої проплати зазначеної в Договорі. Тим не менше, ПП АВД-Групп усвідомлюючи важливість строків при виконанні замовлених робіт, на свій ризик не чекаючи повної (першої частини загальної суми) проплати виконав частину обумовлених робіт, не маючи навіть можливої думки, що затягування виконання зобов'язання зі сторони ТОВ Демір Іншаат , може бути інтерпретоване в затягування строку виконання робіт ПП АВД-Групп та стане предметом даного спору в суді.

Розуміючи одностороннє волевиявлення ТОВ Демір Іншаат розірвати Договір №18/12-29/1 від 29.12.2018, та той факт що подальша співпраця неможлива, ПП АВД-Групп вважає, що зобов'язання мають бути виконані в повному обсязі, у зв'язку з чим подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з ТОВ Демір Іншаат кошти в розмірі 461 969,53 грн, пеню в розмірі 52 582,22 грн, інфляційніх збитків в розмірі 2 263,62 грн та три відсотки річних в розмірі 10 517,71 грн.

ТОВ Демір Іншаат у відповіді на зустрічну позовну заяву заперечує доводи ПП АВД-Групп щодо виконання останнім робіт за Договором, та надані ним докази прийняття Замовником таких робіт. При цьому наголошує на тому, що Старушок Володимир Володимирович та Широкова Людмила Степанівна, згідно посадових інструкцій, не мають повноважень на підписання Актів виконаних робіт. Також ТОВ Демір Іншаат вказує на те, що в зустрічній позовній заяві не зазначено обставин, за яких нібито було підписано АКТ №1 від 03.06.2019 приймання виконаних робіт форма КБ-2в на 1461969,53 грн Старушок Володимиром та Широковою Людмилою Степанівною, та дати підписання такого Акту.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

29 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Демір Іншаат" (Замовник) та Приватним підприємством "АВД-Групп" (Виконавцець) укладено Договір підряду № 18/12-29/1. (надалі Договір)

Згідно з предметом Договору Виконавець зобов'язується на свій ризик, виконати за Технічним завданням Замовника зі своїх матеріалів з виготовлення та встановлення Конструкції загальною площею 2870 кв.м. Роботи включають в себе: затвердження Технічного Завдання (Робочого проекту) із Замовником; закупка матеріалів; виготовлення конструкції; встановлення виготовлених конструкцій на об'єкті. Право власності на Конструкцію до Замовника переходить з моменту підписання видаткової накладної , прийняття робіт по встановленню алюмінієвих Конструкцій - на підставі акту виконаних робіт. Замовник зобов'язується прийняти виготовлені та встановлені, згідно з Технічними умовами та державними будівельними нормами, Конструкції та оплатити їх вартість відповідно до умов цього Договору. Перелік і вартість Конструкції та Робіт зазначені в Додатку 1.

Відповідно до п. 3.1. Договору загальна вартість виконання повного комплексу Робіт по виготовленню та встановленню алюмінієвих конструкцій визначається виходячи з договірної вартості окремих видів робіт та матеріалів, узгодженої Сторонами, в установленому Договором порядку та становить 9 746 520,00 грн, у т.ч. ПДВ, що на дату укладання Договору еквівалентно 355 000,09 дол. США за офіційним курсом НБУ. Загальна вартість Договору включає в себе: вартість виготовлених Конструкцій; вартість виконаних робіт по встановленню виготовлених Конструкцій на об'єкті.

Розділом 3 Договору погоджено порядок розрахунків, та встановлено, що розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі на поточний рахунок Виконавця.

Порядок розрахунків проводиться поетапно за погодженням Сторін:

Протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання Договору, Замовник сплачує аванс у розмірі 3 000 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 500 000,00 грн; (п. 4.2.1.)

Протягом 20 (двадцяти) робочих днів з моменту виконання 4.2.1. Замовник сплачує другий аванс у розмірі 3 000 000 грн, у т.ч. ПДВ 500 000,00 грн; (п. 4.2.2.)

Протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту виконання 4.2.1. Замовник сплачує третій аванс у розмірі 3 000 000 грн, у т.ч. ПДВ 500 000,00 грн; (п. 4.2.3.)

Остаточний розрахунок (решту суми) у розмірі 746 520,00 грн, у т.ч. ПДВ 124 420,00 грн Замовник сплачує Виконавцю на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту передачі виготовлених та встановлених на об'єкті Конструкцій (підписання видаткових накладних). (п. 4.2.4.)

Порядок і термін платежів за цим Договором може змінюватися за додатковою домовленістю Сторін. (п. 4.4.)

Згідно п. 5.1. Договору Виконавець зобов'язується виготовити та встановити та об'єкті Конструкцію протягом 115 (сто п'ятнадцять) робочих днів, при умові виконання Замовником п. 4.2. даного Договору.

Здача Виконавцем виготовлених Конструкцій відбувається відповідно до рахунку-фактури, а також Технічним Завданням і Проектною документацією на підставі підписання видаткових накладних та актів виконаних робіт . (п. 7.1. Договору)

Замовник зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів, після надання Виконавцем видаткових накладних та актів виконаних робіт, прийняти та підписати їх або надати в цей термін мотивовану відмову з проектом двостороннього Акту з переліком недоробок і дефектів, які необхідно усунути. (п. 7.2. Договору)

Якщо у встановлений строк відповідно до п. 7.2. цього Договору Виконавець не отримує підписані Замовником видаткові накладні чи акти виконаних робіт або мотивовану відмову, Конструкція та Роботи по встановленню є прийнятими, відповідно до умов цього Договору. (п. 7.3. Договору)

У разі надання Замовником мотивованої письмової відмови Виконавець, зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів підписати Акт виявлених недоробок, дефектів і за свій рахунок в зазначений в акті термін, зобов'язується їх виправити. (п. 7.4. Договору)

Відповідно до п.п. 10.3.2., 10.3.4. Договору Замовник має право відмовитися від Договору в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши Виконавцеві виконану частину робіт; ініціювати внесення змін у Договір, вимагати на умовах Договору розірвання Договору та відшкодування збитків за наявності порушень Виконавцем вище зазначеного Договору; вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням Договору.

ТОВ Демір Іншаат перерахував ПП АВД Групп 1 000 000,00 гнр, що підтверджується платіжними дорученнями № 54 від 22.01.2019 на суму 500 000,00 грн та № 144 від 19.02.2019 на суму 500 000,00 грн.. У призначеннях платежу згаданих платіжних доручень вказано: Конструкції алюмінієві RAL для будівн. 3 черги рах. № АВД2 від 22.01.2019р. (платіжне доручення № 54від 22.01.2019) та Конструкції алюмінієві 3 черга будівн. Рах. АВД71 від 28.12.2018р. (платіжне доручення № 144 від 19.02.2019).

Судом встановлено, та не заперечується учасниками справи, що 1 000 000,00 грн отримано ПП АВД Групп у якості оплати за вищевказаним Договором як попередню оплату.

За доводами ТОВ Демір Іншаат , ПП АВД Групп , попри взяті на себе зобов'язання за Договором, роботи по виготовленню та встановленню Конструкцій не виконав, у зв'язку з чим 18.05.2019 ТОВ Демір Іншаат надіслав ПП АВД Групп додаткову угоду про розірвання Договору.

Окрім того, ТОВ Демір Іншаат звертався до ПП АВД Групп з претензіями № 9 від 21.06.2019 та № 5 від 18.02.2020 про повернення суми попередньої оплати в розмірі 1 000 000,00 грн та, за наявності, закуплених і не використаних матеріалів, які останнім залишено без відповіді та задоволення.

Поряд з цим, ПП АВД Групп стверджує про виконання робіт по встановленню Конструкцій, в підтвердження чого надає довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2019 року на суму 1 461 969,53 грн та акт приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року на суму 1 461 969,53 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір будівельного підряду.

Так, у відповідності до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1).

За статтею 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. (частина 1).

Частиною 4 статті 879 того ж Кодексу встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Передача виконаних робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється Актом про виконані роботи (п. 91 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 N 668).

Таким чином, єдиним належним доказом, що засвідчує факт виконання підрядних робіт є відповідний Акт.

Наявний в матеріалах справи Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року на 1 461 969,53 грн містить підпис директора ПП АВД Групп Дроздовського О.В. та відтиск печатки ПП АВД Групп .

Також на означеному акт міститься напис наступного змісту: Об'єкт перевірено, розцінки перевірено , який засвідчено підписами Старушок В.В. та Широкової Л.С.

Наведене обставина визнається учасниками, та силу ч. 1 ст 75 ГПК України не потребує доказування.

При цьому, ТОВ Демір Іншаат наполягає на тому, що ПП АВД Групп не виконувались роботи по встановленню Конструкцій на об'єкті, а означені роботи були виконані іншим підрядником. Не визнає доказом акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року посилаючись на те, що Старушок В.В. та Широкової Л.С., в силу своїх посадових інструкцій не наділені повноваженнями на прийняття робіт підряду та відповідно підписання актів виконаних робіт.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України передбачає обов'язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на заперечення з боку ТОВ Демір Іншаат підписання повноважними особами спірного акту, а також на його доводи про те, що ПП АВД Групп взагалі не здійснювались будівельні роботи за Договором, суд дійшов висновку, що саме ПП АВД Групп повинен був надати докази виконання ним будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, у спірному Акті № 1 за травень 2019 року викладено перелік наступних робіт: виготовлення драбин, зв'язок, конштейнів, гальмових конструкцій та ін.; монтаж огородження стін (влаштування каркасу); установлення і розбирання зовнішніх інвентарних риштувань трубчастих висотою до 16 м для облицювання фасаду; установлення закладних деталей; улаштування каркасів стін із профілів.

Пунктом 1.15 ДБН А.3.1-5-2009 "Організація будівельного будівництва", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.12.2009 № 689 встановлено, що на кожному об`єкті будівництва належить: вести загальний журнал робіт за формою, згідно з додатком В, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюють за погодженням із замовником та виконавцями робіт, - за формами, зразки яких наведено в додатку Г, журнал авторського нагляду відповідно до ДБН А .2.2-4; складати акти на закриття прихованих робіт за формою додатку К, акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій за формою додатку М; складати акти індивідуального та комплексного випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; оформляти іншу виробничу документацію, передбачену іншими нормативними документами; оформляти виконавчу документацію - комплект робочих креслень з написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних в натурі робіт цим кресленням або змінам в них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником; вести облік збирання та видалення відходів і вторинної сировини; після завершення будівництва об`єкта, до прийняття його в експлуатацію скласти його архітектурно-технічний паспорт згідно з "Положенням про архітектурно-технічний паспорт об`єкта архітектури", а також енергетичний паспорт будинку, який підтверджує відповідність показників енергетичної ефективності споруди, в тому числі - її теплової ізоляції, вимогам ДБН В.2.6- 31.

Згідно з пунктом 6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" у вартості виконаних робіт враховується вартість будівельних робіт, інші супутні витрати (на відрядження, перевезення працівників, доплати працівникам у зв`язку з втратою часу в дорозі тощо), а також прибуток, кошти на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва, податок на додану вартість.

Наказом від 24.11.1982 № 616 Центрального статистичного управління СРСР "Про затвердження типової міжвідомчої форми № М-29" (дійсним на момент спірних правовідносин) затверджено форму Акта та інструкцію з його заповнення, згідно з пунктом 2 якої, звіт за формою "М-29" відкривається окремо на кожен об`єкт будівництва і ведеться начальником дільниці (виконробом) протягом року із застосуванням необхідної кількості вкладних аркушів. Об`єктом будівництва є кожна відокремлена будівля або споруда (з усім належать до нього обладнанням, інструментом і реманентом, галереями, естакадами, внутрішніми мережами водопостачання, каналізації, газопроводів, теплопроводів, електропостачання, радіофікації, підсобними і допоміжними надвірними будівлями, благоустроєм та іншими роботами і витратами), на будівництво, реконструкцію або розширення якої повинен бути складений окремий проект і кошторис.

Відповідно до додатку "Б" до ДБН А. 3.1.-5-2009, Приховані роботи - роботи з будівництва об`єкта, результати яких закриваються подальшими роботами і потребують перед цим підтвердження їх відповідності вимогам проектної документації, стандартів, будівельних норм і правил та технічних умов.

Пунктом 10.8 ДБН А.3.1.-5-2009 встановлено, що під час приймального контролю проводиться перевірка якості закінчених будівельно-монтажних робіт та відповідальних конструкцій. В усіх випадках забороняється виконання наступних робіт до підтвердження відповідної якості виконання попередніх прихованих робіт та відповідальних конструкцій.

Приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою додатку К. Основні види робіт та конструкцій, на які складаються акти на закриття прихованих робіт, наведено у додатку Л. Перелік видів робіт на конкретному об`єкті будівництва, для яких необхідне складання актів на закриття прихованих робіт, згідно з ДБН А.2.2-3 наводиться у робочій документації для будівництва. Приймання здійснюється комісією з представників будівельно-монтажної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (п. 10.8.1 ДБН А.3.1.-5-2009).

Перелік видів робіт та конструкцій, для яких необхідне складання актів проміжного приймання відповідальних конструкцій до закриття їх подальшими роботами, згідно з ДБН А .2.2-3 наводиться у робочій документації для будівництва. (п. 10.8.2 ДБН А.3.1.-5-2009). Основні види робіт та конструкцій, на які складаються акти на закриття прихованих робіт встановлені в додатку "Л" до ДБН А. 3.1.-5-2009.

Рекомендований зразок загального журналу робіт міститься в додатку "В" до ДБН А. 3.1.-5-2009.

В цьому додатку також містяться відповідні вказівки щодо ведення загального журналу робіт, а саме:

Загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельно-монтажних робіт. 2. Загальний журнал робіт ведеться на будівництві окремих або групи однотипних будівель, споруд, які розміщені в межах одного будівельного майданчика і споруджуються одночасно. 3. Загальний журнал робіт веде особа, відповідальна за будівництво будівлі або споруди (виконавець робіт, старший виконавець робіт) і заповнює його з першого дня роботи на об`єкті особисто або доручає керівникам змін. Спеціалізовані будівельно-монтажні організації ведуть спеціалізовані журнали робіт, що знаходяться у відповідальних осіб, які виконують ці роботи. По закінченні робіт спеціальний журнал передається генеральній будівельній організації. 4. Титульний лист заповнюється до початку будівництва генеральною підрядною будівельною організацією за участю проектної організації і замовника. 5. Список інженерно-технічного персоналу, який зайнятий на будівництві об`єкта (табл. 1), складає керівник генпідрядної будівельної організації. 6. В табл. 2. наводиться перелік всіх актів, що підлягають оформленню на даному об`єкті будівництва, в календарному порядку. 7. В табл. 3 включаються всі роботи по частинах і елементах будівель і споруд, якість виконання яких контролюється і підлягає оцінці. 8. Табл. 4 заповнюється особою, відповідальною за ведення загального журналу робіт. 9. Регулярні відомості про виконання робіт (з початку і до їх завершення), що включаються в табл. 5, є основною частиною журналу. Ця частина журналу містить відомості про початок і закінчення роботи і відображає перебіг її виконання. Опис робіт повинен проводитись по конструктивних елементах будівлі або споруди з означенням осей, позначок, поверхів, ярусів, секцій і приміщень, де роботи виконуються. Наводяться короткі відомості про методи виконання робіт, застосовані матеріали, готові вироби і конструкції, вимушені простої будівельних машин (із зазначенням вжитих заходів), випробування устаткування, систем, мереж і вимушені простої (випробування вхолосту або під навантаженням, подача електроенергії, випробування на міцність і герметичність та інше), відхилення від робочих креслень (із зазначенням причин) і їх погодження, зміни розміщення охоронних, захисних і сигнальних огорож, переноси транспортних і пожежних мереж, прокладання, перекладання, розбирання тимчасових інженерних мереж, наявність і виконання схем операційного контролю якості, виправлення і переробку виконання робіт (із зазначенням винних), а також метеорологічні та інші особливі умови виконання робіт. 10. В табл. 6 вносяться зауваження осіб, які контролюють виконання і безпеку робіт відповідно до наданих їм прав, а також уповноважених представників проектної організації або її авторського нагляду. 11. Загальний журнал повинен бути пронумерований, прошнурований, оформлений усіма підписами на титульному листі і скріплений печаткою будівельної організації, яка його видала. 12. Під час здачі завершеного будівництвом об`єкта загальний і спеціальні журнали робіт передаються замовнику і зберігаються у нього до введення об`єкта в експлуатацію. Після введення об`єкта в експлуатацію журнали передаються на постійне зберігання експлуатаційній організації.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що у ПП АВД Групп , на підтвердження факту виконання ним будівельних робіт за Договором мають знаходитися такі документи, як: виконавча документація (комплект робочих креслень з написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних в натурі робіт цим кресленням або змінам в них, внесеним за погодженням із замовником та проектувальником згідно п.1.15 ДБН А.3.1-5-2009 ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА, додатки К, Л, М.); первинна звітна документація передбаченої ДБН Д. 1.1-1-2000 (з доповненнями і змінами)/станом на19.03.2009 р / ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА); товарно-транспортні накладні на використані механізми з машинозмінами; акти списання будівельних матеріалів (форми М-29); акти на приховані роботи; журнал робіт на об'єкті (який відображає хід ведення будівельно-монтажних робіт підрядником і технічний нагляд замовника за якістю їх виконання).

Разом з тим, жодних із вищезазначених документів в якості доведення обставин, які мають значення для вирішення спору у даній справі та на які відповідач за первісним позовом посилався, як на підставу своїх доводів щодо виконання будівельних робіт, ПП АВД Групп не надав.

Суд наголошує, що ТОВ Демір Іншаат не доведено, що роботи виконані іншим підряником. Поряд з цим, суд приймає до уваги той факт, що ПП АВД Групп також не надано доказів виконання ним спірних робіт.

Надаючи оцінку акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року суд зазначає, що останній не містить доказів прийняття робіт за атом ТОВ Демір Іншаат . Написи що містяться на акті не можуть бути розцінені як доказ прийняття робіт за актом. До того ж на акті відсутній підтиск печатки ТОВ Демір Іншаат та дата його складання.

Щодо посилання ПП АВД Групп на положення п. 7.2. Договору, як підставу прийняття та підписання акту приймання виконаних будівельних робіт, суд зазначає наступне.

Так, п. 7.2. Договору Замовник зобов'язується протягом 3 (Трьох) робочих днів, після надання Виконавцем видаткових накладних та актів виконаних робіт, прийняти та підписати їх або надати в цей термін мотивовану відмову з проектом двостороннього Акту з переліком недоробок і дефектів, які необхідно усунути.

На підтвердження отримання ТОВ Демір Іншаат акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року ПП АВД Групп надав копію опису вкладення до цінного листа № 2105013391428 від 12.06.2019. Проте останній не надав до суду доказів отримання ТОВ Демір Іншаат означеного поштового відправлення.

З огляду на те, що ТОВ Демір Іншаат заперечує отримання від ПП АВД Групп акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2019 року, суд не може розцінювати опис вкладення до цінного листа № 2105013391428 від 12.06.2019 як беззаперечний доказ надання Виконавцем Замовнику акту виконаних робіт.

Також судом дослідження питання розірвання Договору № 18/12-29/1 від 29.12.2018.

За змістом п. 14.2. Договору дострокове розірвання даного Договору може мати місце за згодою Сторін або на підставах, передбачених чинним законодавством України та/або умовами даного Договору з наступним відшкодуванням понесених при виконанні цього Договору втрат і збитків.

Відповідно до п. 14.3. Замовник має право розірвати Договір в наступних випадках:

- затримка з вини Виконавця виконання робіт, коли термін їх закінчення, встановлений в Договорі, збільшується більш ніж на десять днів;

- зниження якості робіт, передбачених проектом, в результаті порушення Виконавцем умов Договору.

Згідно з частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4 статті 849 цього Кодексу).

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежено, проте така відмова замовника від договору підряду, яка за своєю суттю є одностороннім правочином, може бути вчинена до моменту завершення виконання підрядником робіт та з зазначенням відповідних правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18.

Пунктом 14.5. Договору визначено, що Сторона, що вирішила розірвати цей Договір, направляє письмове повідомлення іншій Стороні не пізніше, ніж за 15 днів до передбачуваної дати розірвання цього Договору.

За доводами ТОВ Демір Іншаат , у зв'язку з невиконанням ПП АВД Групп робіт за Договором, останньому 18.05.2019 направлена додаткова угода про розірвання Договору.

При цьому ПП АВД Групп заперечує отримання додаткової угоди про розірвання Договору.

Дослідивши докази надані ТОВ Демір Іншаат на підтвердження направлення додаткової угоди про розірвання Договору суд оцінює їх критично, позаяк з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 2100402732492 неможливо встановити поштового вкладення, а відтак і стверджувати про направлення додаткової угоди про розірвання Договору.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього.

За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору.

Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо в договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз частин другої та четвертої статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють дві окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Так, частиною другою цієї статті передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому наслідком такої відмови є виникнення саме у замовника права вимагати відшкодування збитків з підрядника.

Натомість частина четверта зазначеної статті встановлює безумовне право замовника відмовитися від договору, але з обов`язком саме замовника виплатити підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувати підряднику збитки, завдані розірванням договору.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в якості підстав для відмови від Договору № 18/12-29/1 від 29.12.2018 ТОВ Демір Іншаат зазначило про те, що зі сторони ПП АВД-Групп має місце порушення умов укладеного Договору, а саме невиконання останнім погоджених робіт.

Таким чином, правовою нормою, якою ТОВ Демір Іншаат обґрунтовує своє право на відмову від подальшого виконання Договору є саме частина 2 статті 849 ЦК України, і матеріалами справи доведена фактична наявність визначених у цій частині статті 849 ЦК України підстав для такої односторонньої відмови.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ Демір Іншаат , та стягнення з ПП АВД-Групп 1 000 000,00 грн боргу.

При цьому, з огляду на недоведення ПП АВД-Групп належними та допустимими доказами виконання робіт за Договором № 18/12-29/1 від 29.12.2018, вимога останнього про стягнення з ТОВ Демір Іншаат коштів в розмірі 461 969,53 грн за виконані роботи є безпідставною та не підлягає до задоволення. Як наслідок не підлягають до задоволення і вимоги про стягнення пені в розмірі 52 582,22 грн, інфляційних збитків в розмірі 2 263,62 грн та трьох відсотків річних в розмірі 10 517,71 грн.

Щодо інших доводів сторін, суд зважає на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині судового збору, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір за первісним позовом покладається на ПП АВД-Групп . Судовий збір за зустрічним позовом залишається за позивачем за зустрічним позовом - ПП АВД-Групп .

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Демір Іншаат" задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "АВД-Групп" (просп. Космонавтів, буд. 6, кв. 2, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 41194846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Демір Іншаат" (вул. Пирогова, буд. 2/37, м. Київ, 01030, код ЄДРПОУ 36800900) 1 000 000 (один мільйон) грн 00 коп. - заборгованості за Договором № 18/12-29/1 від 29.12.2018 та 15 000 (п'ятнадцять тисяч) 00 грн 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "АВД-Групп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Демір Іншаат" про стягнення коштів в розмірі 461 969,53 грн, пені в розмірі 52 582,22 грн, інфляційних збитків в розмірі 2 263,62 грн та трьох відсотків річних в розмірі 10 517,71 грн відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом залишити за Позивачем за зустрічним позовом.

Примірник рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 07 вересня 2020 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, буд. 2/37, м. Київ, 01030)

3 - відповідачу (просп. Космонавтів, буд. 6, кв. 2, м. Вінниця, 21021)