Рішення

від 08.09.2020 по справі 905/1300/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.09.2020 Справа № 905/1300/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок 1; код ЄДРПОУ 00191158)

до Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця (Тверська), будинок № 5; код ЄДРПОУ - 40075815) в особі регіональної філії Донецька залізниця (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок № 22, код ЄДРПОУ ВП - 40150216)

про стягнення 97 514,04 гривень вартості нестачі вантажу, -

без виклику представників сторін

С У Т Ь С П О Р У

Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця про 97 514,04 гривень вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за залізничною накладною №52093937 на його адресу відвантажено кокс доменний. Після проведення комісійного переважування маси вантажу на станції Сартана Донецької залізниці складено комерційні акти №484809/410, №484809/407, №484809/408, №484809/409 від 20.10.2019 відповідно до яких встановлена нестача вантажу, а саме:

- у вагоні №55402655 нестача становить 2350 кг;

- у вагоні №52365947 нестача становить 5500 кг;

- у вагоні №55217764 нестача становить 4950 кг;

- у вагоні №56349129 нестача становить 4300 кг.

Питання щодо визначення форми судочинства вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі згідно ст. 176 ГПК України.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами частини першої пункту 3 статті 12 господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали позовної заяви, враховуючи ціну позову, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.07.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1300/20, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Від представника відповідача 29.07.2020 надійшов відзив на позовну заяву.

На адресу суду 10.08.2020 надійшла відповідь на відзив від позивача та 28.08.2020 - клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення удових витрат у розмірі 3 182,10 гривень.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

17.10.2019 за залізничною накладною №52093937 зі станції Авдіївка Донецької залізниці до станції Сартана Донецької залізниці на адресу ПрАТ МК Азовсталь в залізничних вагонах, зокрема, №55402655, №523665947, №55217764, №56349129 відправлено вантаж Кокс доменний насипом. Вологий масою вантажу 48 900 кг, 49 400 кг, 48 850 кг, 47 850 кг відповідно.

У накладній зазначено, що вантаж у вологому стані. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.1-3 гл. 14 Додатка-3 до СМГС. Насипом.

Під час прибуття вагонів на станцію призначення Сартана Донецької залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на вказаній станції було здійснено комісійне переважування спірних вагонів, за результатами якого складено комерційні акти:

№484809/410 від 20.10.2019, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону №55402655, виявилось: брутто - 70 550 кг, тара 24 000 кг, нетто - 46 550 кг, що менше документа на 2 350 кг.

№484809/407 від 20.10.2019, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону №, №523665947, виявилось: брутто - 67 900 кг, тара 23 400 кг, нетто - 43 900 кг, що менше документа на 5 500 кг.

№484809/408 від 20.10.2019, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону №55217764, виявилось: брутто - 66 900 кг, тара 23 000 кг, нетто - 43 900 кг, що менше документа на 4 950 кг.

№484809/409 від 20.10.2019, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону №56349129, виявилось: брутто - 67 550 кг, тара 24 000 кг, нетто - 43 550 кг, що менше документа на 4 300 кг.

У комерційному акті №484809/410 від 20.10.2019 відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Згідно з документом навантаження здійснено насипом, вантаж у центрі марковано вапном повздовжньою смугою шириною 400-600 мм. Фактично навантаження у вагоні вище рівня бортів на 40-50 см, шапкою. Над 1-4 люками виїмка довжиною 700 см, шириною 280 см, глибиною 60-80 см, у районі виїмки маркування порушено. Вагон бездверний, люки закрито. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комісійного переважування вагон знаходився під охороною агентів ком. станції та служби безпеки ПрАТ МК Азовсталь з повідомленням у поліцію і ВОХР Маріуполь. Комісійне зважування проводилось ваговиком та ст. пр-ком к-та Азовсталь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ДСЗ ст. Сартана ОСОБА_1 агентом комерційним ст. Сартана ОСОБА_2 . Зав. вантажним двором за штатним розкладом не значиться.

У комерційному акті №484809/407 від 20.10.2019 відображено, що вагон переважувався двічі, результат не змінився. Згідно з документом навантаження здійснено насипом, вантаж у центрі марковано вапном повздовжньою смугою шириною 400-600 мм. Фактично навантаження хаотичнее, відсутня шапка. Вантаж частково марковано вапном біля торцевих бортів, слобо виражено. Над 1-7 люками виїмка довжиною 1200 см, щириною 280 см, глубиною 60-80 см, у районі виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люки закрито. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комісійного зважування вагон знаходився під охороною агентів ком. станції та служби безпеки ПрАТ МК Азовсталь з повідомленням у поліцію і ВОХР Маріуполь. Комісійне зважування проводилось ваговиком та ст. пр-ком к-та Азовсталь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ДСЗ ст. Сартана ОСОБА_1 агентом комерційним ст. Сартана ОСОБА_2 . Зав. вантажним двором за штатним розкладом не значиться.

У комерційному акті №484809/408 від 20.10.2019 відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Згідно з документом навантаження здійснено насипом, вантаж у центрі марковано вапном повздовжньою смугою шириною 400-600 мм. Фактично навантаження хаотичне, відсутня шапка. Вантаж частково марковано вапном біля торцевих бортів, слобо виражено. Над 1-7 люками виїмка довжиною 1200 см, шириною 280 см, глубиною 60-80 см, у районі виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люки закрито. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комісійного зважування вагон знаходився під охороною агентів ком. станції та служби безпеки ПрАТ МК Азовсталь з повідомленням у поліцію і ВОХР Маріуполь. Комісійне зважування проводилось ваговиком та ст. пр-ком к-та Азовсталь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ДСЗ ст. Сартана ОСОБА_1 агентом комерційним ст. Сартана ОСОБА_2 . Зав. вантажним двором за штатним розкладом не значиться.

У комерційному акті №484809/409 від 20.10.2019 відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Згідно з документом навантаження здійснено насипом, вантаж у центрі марковано вапном повздовжньою смугою шириною 400-600 мм. Фактично навантаження хаотичне, відсутня шапка. Вантаж частково марковано вапном біля торцевих бортів, слобо виражено. Над 1-7 люками виїмка довжиною 1200 см, шириною 280 см, глубиною 60-80 см, у районі виїмки маркування відсутнє. Вагон бездверний, люки закрито. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комісійного зважування вагон знаходився під охороною агентів ком. станції та служби безпеки ПрАТ МК Азовсталь з повідомленням у поліцію і ВОХР Маріуполь. Комісійне зважування проводилось ваговиком та ст. пр-ком к-та Азовсталь ОСОБА_3, ОСОБА_4, ДСЗ ст. Сартана ОСОБА_1 агентом комерційним ст. Сартана ОСОБА_2 . Зав. вантажним двором за штатним розкладом не значиться.

Контрольне зважування вантажу здійснювалось на 150 тонних електронних вагах вантажоодержувача, держповірених 06.09.2019.

Комерційні акти підписані належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002.

Згідно з ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України Про залізничний транспорт , залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно з ч.1 ст.23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно зі ст.113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001 встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із шапкою ). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно з ч.1 ст.31 Статуту, залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до ч.3 ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно з абз.4 п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000 встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагонів не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів.

Досліджені письмові докази свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагонів, вантажу, його маркування та кріплення у вагонах, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагонах залізницею зазначено не було, не зазначалось і про порушення маркування, що в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу.

Зауважень з боку залізниці до стану спірних вагонів та вантажу в них не було ані на станції відправлення, ані на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644: при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі становить, зокрема коксу доменного, 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

Розрахунок фактичної недостачі вантажу здійснюється наступним чином:

у вагоні №55402655 маса нетто при відправленні 48 900 кг;

норма недостачі 48 900 х 2% = 978 кг;

недостача 48 900 кг - 46 550 кг = 2 350 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно акту прийому-передачі №92884705 від 17.10.2019 та рахунку-фактури №92884705 від 17.10.2019) становить 7 177,14 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 2 350 кг (сума недостачі) - 978 кг (норма недостачі) = 1 372 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 9 847,04 грн. (1,372 т Х 7 177,14 грн.).

у вагоні №52365947 маса нетто при відправленні 49 400 кг;

норма недостачі 49 400 х 2% = 988 кг;

недостача 49 400 кг - 43 900 кг = 5 500 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно акту прийому-передачі №92884705 від 17.10.2019 та рахунку-фактури №92884705 від 17.10.2019) становить 7 411,82 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 5 500 кг (сума недостачі) - 988 кг (норма недостачі) = 4 512 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 33 442,13 грн. (4,512 т Х 7 411,82 грн.).

у вагоні №55217764 маса нетто при відправленні 48 850 кг;

норма недостачі 48 850 х 2% = 977 кг;

недостача 48 850 кг - 43 900 кг = 4 950 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно акту прийому-передачі №92884705 від 17.10.2019 та рахунку-фактури №92884705 від 17.10.2019) становить 7 411,82 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 4 950 кг (сума недостачі) - 977 кг (норма недостачі) = 3 973 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 29 447,16 грн. (3,973 т Х 7 411,82 грн.).

у вагоні №56349129 маса нетто при відправленні 47 850 кг;

норма недостачі 47 850 х 2% = 957 кг;

недостача 47 850 кг - 43 550 кг = 4 300 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно акту прийому-передачі №92884705 від 17.10.2019 та рахунку-фактури №92884705 від 17.10.2019) становить 7 411,82 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 4 300 кг (сума недостачі) - 957 кг (норма недостачі) = 3 343 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 24 777,71 грн. (3,343 т Х 7 411,82 грн.).

Загальна вартість нестачі вантажу становить: 9 847,04 + 33 442,13 + 29 447,16 + 24 777,71 = 97 514,04 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача про відсутність документального підтвердження понесення позивачем збитків у заявленому до стягнення розмірі спростовуються матеріалами справи та відхиляються на підставі наступного.

Предметом розгляду даної справи є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у зв`язку із незбереженням останнім вантажу при перевезенні, тоді як здійснення оплати за поставку спірного вантажу не входить до предмету доказування у даній справі.

Відповідно до п. 2.7 роз`яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця про 97 514,04 гривень вартості нестачі вантажу.

Щодо розподілу судових витрат.

У п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, у позовній заяві міститься орієнтовний розрахунок судових витрат, який складається з 2 102,00 гривень судового збору та 3 551,64 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо .

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу ;

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Позивачем до ухвалення судового рішення у даній справі подано докази, що підтверджують надання правової допомоги у розмірі 3 182,10 гривень.

Так, заявником надано копію договору №180329/АЗСТ від 29.03.2018, укладеного між Адвокатським об`єднанням Всеукраїнська адвокатська допомога та Приватним акціонерним товариством Металургійний комбінат Азовсталь .

За умовами п.1.1. договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності Клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Зміст, умови та строки виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору (п.1.2. договору).

Відповідно до п.5.1. договору загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 200 000,00 гривень.

Вартість послуг за виконання покладених Клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань складає 5 000,00 гривень без ПДВ на місяць. Сторони мають право, шляхом укладення додаткових угод до цього договору, узгодити виконання Адвокатським об`єднанням додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами в даній додатковій угоді.

Оплата послуг Адвокатського об`єднання здійснюється Клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата Клієнтом наданих Адвокатським об`єднанням послуг здійснюється на підставі Актів надання послуг (Актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядку та рахунків, наданих Адвокатським об`єднанням. Акт надання послуг (Акт прийому-передачі послуг) оформлюється Адвокатським об`єднанням станом на останній день місяця в якому надавалися послуги за цим договором (п.5.3. договору).

За приписами п.5.4. договору оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, вказаний у цьому договорі, протягом 5 календарних днів після підписання сторонами Акту надання послуг (Акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання Клієнтом рахунків від Адвокатського об`єднання.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року (п.10.1. договору).

Додатково угодою №34 від 01.10.2019 сторони внесли зміни до п.5.1. договору в частині визначення загальної вартості послуг, визначивши її у розмірі, що не перевищує 400 00,00 гривень.

Пунктом 2 Додаткової угоди №34 від 01.10.2019 сторони погодили продовження дії договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018 до 31 грудня 2020 року.

Додатковою угодою №177 від 30.06.2020, якою визначено порядок оплати юридичних послуг у спорі про стягнення з акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця акціонерного товариства Українська залізниця на користь ПрАТ МК Азовсталь 97 514,04 гривень збитків у зв`язку з незбереженням вантажу.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено детальний опис та вартість послуг, що можуть бути надані в межах даної справи.

Оплата послуг здійснюється протягом 45 календарних днів після підписання сторонами Акту надання послуг(Акту прийому-передачі наданих послуг) і отримання Клієнтом рахунків від Адвокатського об`єднання (п.3.1. додаткової угоди).

Відповідно до п. 6.1. додаткової угоди правова допомога вважається наданою після підписання Акту надання послуг(Акту прийому-передачі наданих послуг), який підписується сторонами та скріплюється печатками.

18.08.2020 між сторонами підписано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг за Додатковою угодою №177 від 30.06.2020 до Договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018 на суму 3 182,10 гривень, а також Розрахунок розміру винагороди на вказану суму.

На підставі вказаного Акту, позивачу був виставлений рахунок на оплату №538 від 18.08.2020.

Як зазначалось вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Враховуючи обґрунтованість, доведеність обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості в розмірі 3 182,10 гривень, що будуть понесені позивачем за надання юридичних послуг (правової допомоги), такі витрати підлягають покладенню на відповідача у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

За положеннями статті 129 ГПК України, сплачений судовий збір покладається на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 236-238, 237, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця про 97 514,04 гривень вартості нестачі вантажу - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок № 22, код ЄДРПОУ - 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок № 1, код ЄДРПОУ - 00191158) 97 514,04 гривень вартості нестачі вантажу, 2 102,00 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 08.09.2020.

Позивач: Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок № 1, код ЄДРПОУ - 00191158)

Відповідач: Акціонерне товариство Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок № 5; код ЄДРПОУ - 40075815) в особі регіональної філії Донецька залізниця (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок № 22, код ЄДРПОУ - 40150216)

Суддя С.М. Фурсова