Рішення

від 07.09.2020 по справі 910/7053/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2020Справа № 910/7053/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до товариства з обмеженою відповідальністю "Медаллат" про стягнення 9 687,60 грн.,

без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2020 року публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - ПАТ "Сумихімпром") звернулося до Господарського суду міста Києва з даним позовом, посилаючись на те, що 11 жовтня 2019 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Медаллат" (далі - ТОВ "Медаллат") було укладено договір про поставки № 27-787, за умовами якого відповідач зобов`язався протягом 40 банківських днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати поставити позивачу обумовлений сторонами товар. Оскільки ТОВ "Медаллат" взяте на себе за вказаною угодою зобов`язання щодо поставки цього товару виконало несвоєчасно, поставивши його позивачу лише 28 січня 2020 року, останній, посилаючись на статті 526, 530, 549, 550, 611, 629, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача 3 891,60 грн. пені, нарахованої у зв`язку з простроченням поставки товару, вартістю 82 800,00 грн., на 47 днів, а також 5 796,00 грн. штрафу за прострочення поставки цього товару понад 30 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 травня 2020 року вищенаведену позовну заяву ПАТ "Сумихімпром" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7053/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення копії даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 25 травня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/7053/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 4.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 25 травня 2020 року була отримана уповноваженим представником ТОВ "Медаллат" 29 травня 2020 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.

Проте відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав та не скористався наданими йому процесуальними правами.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що ТОВ "Медаллат" належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для розгляду її по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2019 року між ПАТ "Сумихімпром" та ТОВ "Медаллат" було укладено договір поставки № 27-787, за умовами якого останнє зобов`язалося передати у власність позивача товар - труби мідні, а відповідач, у свою чергу, - оплатити належно поставлений товар на умовах цієї угоди.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

За пунктом 2.1 даного правочину ціна договору складає 82 800,00 грн., у тому числі ПДВ - 13 800,00 грн.

У пункті 3.1 цієї угоди сторони погодили порядок та умови оплати: покупець здійснює попередню оплату за товар шляхом перерахування 30 % вартості товару на підставі рахунку-фактури постачальника, та 70 % вартості по факту готовності товару до відвантаження, згідно виставленого рахунку-фактури постачальника, оформленого належним чином.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ, місто Суми (склад перевізника), згідно правил Інкотермс-2000, протягом 40 банківських днів, з моменту здійснення покупцем попередньої оплати у розмірі 30 % вартості товару.

Датою поставки товару вважається дата передачі товару покупцю, яка зазначена у видаткових накладних (пункт 4.3 договору).

За умовами пункту 6.1 наведеного правочину разом із партією товару постачальник надає покупцю оригінали наступних документів: видаткову накладну, паспорт (сертифікат якості) на товар та товаротранспортну накладну.

За умовами пункту 10.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині зобов`язань щодо оплати - до повного їх виконання.

31 грудня 2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою було продовжено термін дії договору до 31 грудня 2020 року.

На виконання пункту 3.1 спірного договору позивач здійснив попередню оплату в розмірі 30 % вартості товару - 24 840,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 16 жовтня 2019 року № 13772, копія якого міститься в матеріалах справи.

Зважаючи на положення пункту 4.1 укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про те, що останнім днем поставки товару є 11 грудня 2019 року.

Позивач звертає увагу на те, що ним неодноразово вживалися заходи щодо належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором шляхом листування. Однак, тільки 16 січня 2020 року ТОВ "Медаллат" направило позивачу лист з інформацією про те, що товар буде готовий до відвантаження з 23 січня 2020 року, а також з вимогою про доплату.

Також судом встановлено, що ПАТ "Сумихімпром" належним чином виконало своє зобов`язання за договором, здійснивши доплату у розмірі 70 % вартості товару - 57 960,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 21 січня 2020 року № 1102, копія якого також наявна в матеріалах справи.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що ТОВ "Медаллат" взятий на себе за спірним договором обов`язок щодо поставки передбаченого цією угодою товару в установлений строк (протягом 40 банківських днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати у розмірі 30 % вартості товару) виконало несвоєчасно, поставивши позивачу наведений товар лише 28 січня 2020 року. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідної видаткової накладної від 28 січня 2020 року № МТ-012811.

Факт поставки спірного товару поза межами строку, встановленого пунктом 4.1 договору, не заперечувався і Товариством під час розгляду справи.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням ТОВ "Медаллат" свого обов`язку щодо поставки покупцеві передбаченого укладеним між сторонами договором товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 3 891,60 грн. пені, нарахованої за 47 днів прострочення з 12 грудня 2019 року по 27 січня 2020 року на суму 82 800,00 грн. та штраф у розмірі 5 796,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів, робіт, чи послуг (частина 4 статті 231 ГК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом пункту 6.2 договору в разі порушення строків постачання товару постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки заявлені ПАТ "Сумихімпром" до стягнення розміри пені та штрафу є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних штрафних санкцій підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Медаллат" (04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 4; ідентифікаційний код 33261844) на користь публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, місто Суми, вулиця Харківська, п/в 12; ідентифікаційний код 05766356) 3 891 (три тисячі вісімсот дев`яносто одну) грн. 60 коп. пені, 5 796 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 00 коп. штрафу, а також 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 7 вересня 2020 року.

Суддя Є.В. Павленко