Рішення

від 07.09.2020 по справі 910/3744/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2020Справа № 910/3744/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Іпотечно-будівельний центр Київ Наш

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Вест-Пром

про стягнення 450000 грн

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ :

У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Іпотечно-будівельний центр Київ Наш звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Вест-Пром про стягнення 450000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати вартості товару за Договором поставки товару №03/03-2019 від 03.03.2019, внаслідок чого, за ним утворилась заборгованість в розмірі 450000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 27.03.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 07.04.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 17.04.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 13.04.2020.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.03.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 8-Б, офіс 15.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0103053421818 із відміткою про не виявлення адресата.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 17.03.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Іпотечно-будівельний центр Київ Наш (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Вест-Пром (відповідач, покупець) укладено Договір поставки товару №03/03-2019 відповідно до умов якого, продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - металеві труби 25х1 Сталь 12х18Н1ОТ (надалі - товар) (п.1.1 Договору).

Пунктами 2.1. та 2.2. Договору визначено, що продавець зобов`язаний: доставити товар не пізніше 5 днів після підписання даного договору; покупцю товар поставляється за адресою: с. Горенка, Київської області, вул. Пушкіна, 6; продавець надає гарантію якості Товару протягом 14 календарних місяців з моменту його передачі покупцю. Покупець зобов`язаний: прийняти товар і розрахуватись за нього в порядку, передбаченому розділом 3 даного договору.

Відповідно до п.п. 3.1. Договору, ціна товару становить 450000 грн з ПДВ (180000 грн за 1 тонну). Оплата товару здійснюється покупцем в гривнях - протягом двох календарних днів з дати отримання товару покупцем від продавця.

Згідно п.4.1., 4.2., 4.3. даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання. Термін дії даного договору починається в момент, визначений п.5.1 даного договору, та закінчується виконанням сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

У п.4.3. зазначено, що закінчення строку даного договору не звільняє сторін від обов`язку виконання взятих на себе зобов`язань і від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов зазначеного договору передав відповідачеві обумовлений договором товар на загальну суму 450000 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної №55 від 11.03.2019, товарно-транспортної накладної №58 від 11.03.2019, підписаними представниками обох сторін та скріпленими відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності спорів стосовно якості, кількості або комплектності поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 03.03.2019 по 11.03.2020 з якого вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 450000 грн. Вказаний акт звіряння взаємних розрахунків підписаний уповноваженими представниками обох сторін.

Однак відповідач поставлений товар не оплатив, у зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість в розмірі 450000 грн, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією №16 від 20.02.2020 із вимогами, щодо сплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 450000 грн, яка була отримана представником відповідача Підгорним І.В. 20.02.2020. Проте, відповідачем не вчинено жодних дій щодо погашення існуючої перед позивачем заборгованості. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 450000 грн належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 450000 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Вест-Пром (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 8-Б, офіс 15; ідентифікаційний код 40698896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Іпотечно-будівельний центр Київ Наш (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 77; ідентифікаційний код 34691636) 450000 (чотириста п`ятдесят тисяч) грн заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 6750 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 07.09.2020

Суддя Я.В. Маринченко