Рішення

від 19.08.2020 по справі 910/1840/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2020Справа № 910/1840/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М. , при секретарі судового засідання Стеренчук М.О. , розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали господарської справи

За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул.Симона Петлюри 25, м. Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система (065029, м. Одеса, вул. Коблевська, 11)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" (пров. Виноградний буд.1/11, оф.46, м. Київ, 01024)

про стягнення 10 164,27 грн.

представники учасників справи:

від позивача: Пінчук О.В. - представник, дов. б/н від 03.01.2020 року;

від відповідача: Невкритий В.Ю. - дов. від 15.07.2020 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укрненерго" в особі Відокремленого підрозділу Південна електроенергетична система звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" про стягнення 10 164,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як підрядником умов Договору № 60-4/2810-16 від 24.06.2016 року в частині якісного виконання передбачених умовами останнього робіт з реконструкції ділянки ПЛ 330 кВ Усатове-Аджалик № 1 в прогоні опор № 20-25, внаслідок чого на об`єкті позивача сталася аварійна ситуація, в результаті ліквідації якої позивачем були понесені витрати з відновлювального ремонту в сумі 10164,27 грн., відшкодування яких вимагає позивач як замовник за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 року, за результатами розгляду супровідного листа позивача № 05/7574 від 25.02.2020 року з документами на усунення недоліків позовної заяви, останню прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1840/20, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, за відсутності клопотань про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Засобами електронного зв`язку від відповідача 14.04.2020 року надійшло клопотання про продовження строку для надання відзиву (вх. № 01-37/25585/20), в обґрунтування якого відповідач посилається на неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" позовної заяви з додатками, що унеможливило виконання вищезазначених вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі у встановлені судом строки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний холдинг "Шевченківський" про продовження строку для надання відзиву задоволено, продовжено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву до 22.06.2020 року включно.

Через канцелярію суду 26.06.2020 року від відповідача надійшов відзив б/н від 22.06.2020 року (згідно відбитку поштового штемпеля на конверті датою відправки відзиву є також 22.06.2020 року), в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись при цьому на відсутність умов, необхідних для покладення на нього як підрядника робіт обов`язку з компенсації замовнику виявлених та зафіксованих в акті дефектів від № 7- ПЕС-09/19 від 07.10.2019 року, зокрема, ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження погодження з відповідачем самостійного усунення недоліків, наявності вини підрядника у виникненні дефектів та відмови підрядника від їх усунення, а також не передбачення умовами спірного Договору порядку такого усунення. Окрім цього відповідач наголошує на недоведенні позивачем причинно - наслідкового зв`язку між неналежним виконанням відповідачем як підрядником умов договору в частині якісного виконання робіт з реконструкції ділянки ПЛ 330 кВ Усатове-Аджалик № 1 в прогоні опор № 20-25 та аварійною ситуацією, що сталася на об`єкті позивача. Відзив разом з доданими до нього доказами надсилання на адресу позивача судом долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 року суд дійшов до висновку про необхідність здійснення розгляду справи № 910/18404/20 у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 30.07.2020 року.

В судове засідання 30.07.2020 року з`явивлись уповноважені представники відповідача, представник позивача - не з`явився.

Про дату, час і місце розгляду даної справи 30.07.2020 року позивач повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105474396190.

Судом повідомлено, що до початку судового засідання 06.07.2020 року від позивача надійшла відповідь № 05/233/2 від 30.06.2020 року на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та додатково наголошує на встановленому актом розслідування технологічного порушення № 7-ПЕС-09/19 від 07.10.2019 року факту недотримання вимог п. ІІІ, В, а типової технологічної акрти К-V-19-2 "Опресування натяжних затискачів на сталеалюмінієвих проводах перетином 240-700 мм.кв". Відповідь на відзив судом долучена до матеріалів справи.

Також 17.02.2020 року від відповідача надійли заперечення б/н від 13.07.2020 року, в яких відповідач зазначає, що Акт від 07.10.2019 року підписаний представником підрядника без зауважень, зміст його суперечить п.2.2 спірного Договору та відповідачем не здійснювалось погодження здійснення позивачем самостійного усунення недоліків, окрім цього самостійне усунення виявлених дефектів силами замовника та обов`язок підрядника відшкодувати такі витрати не передбачено умовами Договору. Заперечення судом долучені до матеріалів справи.

Позивачем через канцелярію суду 28.07.2020 року подана відповідь на заперечення № 05/4178-3 від 21.07.2020 року, в якій позивач заперечує позицію відповідача тазазначає, що відповідач не прибув на місце аварії та не недав відповіді на повідомлення про наявність недоліків. Відповідь судом долучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.07.2020 року судом протокольною ухвалою оголошено перерву до 19.08.2020 року.

В судове засідання 19.08.2020 року з`явились уповноважені представники позивача та відповідача.

В судовому засіданні 19.08.2020 року представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.08.2020 року проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем та відповідачем на час проведення судового засідання 19.08.2020 року суду не надано.

Відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.072020 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача та об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом за матеріалами справи, Державним підприємством "Національна енергетична компанія Укренерго (замовник за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельний холдинг Шевченківський (учасник за договором, відповідач у справі) 24 червня 2016 року було укладено Договір № 60-4/2810-16 (далі - Договір), за умовам якого м підрядник зобов`язався виконати роботи, зазначені в п.1.2 цього Договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно п.1.2 Договору найменування предмет узакупівлі: ДСТУ Б.Д. 1.1-1:2013 Роботи на ПЛ 330 кВ Усатове - Аджалик (45262000 - 1 Спеціалізовані будівельні роботи, крім покрівельних Лот № 1 (45262310-7,45262420-1) Роботи з реконструкції ділянки ПЛ 330 кВ Усатове - Аджалик №1 в прогоні опор № 20-25 (інв. №13330) (далі - роботи).

Виконання робіт здійснюється згідно Технічних (якісних) вимог до предмета закупівлі (додаток № 1до Договору) (п.1.3 Договору).

Розділами 2 - 11 Договору сторони погодили якість робіт, ціну договору, порядок здійснення оплати, виконання робіт, права та обов`язки сторін, їх відповідальність, строк дії договору, інші умови тощо.

Згідно п.10.1 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, за умови внесення учасником забезпечення виконання Договору згідно з п. 11.1 Договору, і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.10.2 Договору).

Вказаний Договір підписаний представниками учасника та замовника і скріплений печатками сторін.

Додатковою угодою № 2 до Договору від 30.12.2016 року сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2017 року.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та §1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 318 Господарського кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Згідно п. 1.6 Договору сторони домовились, то уповноваженим представником замовника, для вирішення всіх питань з учасником, відповідальним за оформлення документації (актів тощо) за цим Договором є відокремлений підрозділ замовника Одеські магістральні електричні мережі Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго : 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 70, код ЄДРПОУ 23869769), який у розумінні Договору є одержувачем робіт та здійснює безпосередній контроль за станом виконання Договору і правом підписання актів, надання зауважень та пропозицій, що є обов`язковим для виконання учасником, та уповноважений деталізувати, уточнювати та доповнювати, якщо в цьому виникне необхідність, зміст документів, які регламентують виконання сторонами обов`язків за Договором, не змінюючи умов Договору та наслідків невиконання цих умов.

Контроль за виконанням договірних зобов`язань за цим Договором від замовника покладається на СЛ та СРТПЕ (в частині перевірки актів) Південної ЕС (п.1.7 Договору).

Згідно п. 4.7 Договору місце виконання робіт: Суворівський район м. Одеса, згідно Технічних (якісних) вимог до предмета закупівлі.

У відповідності до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до 4.6 Договору строк виконання робіт: згідно Календарного графіка виконання робіт (Додаток № 4 до Договору). Загальний термін виконання робіт за Договором до 25 грудня 2016 року.

За умовами п. 5.1.1 п. 5.1 Договору строки виконання робіт можуть бути змінені сторонами в разі: виникнення обставин непереборної сили; невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов`язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчику (фронту робіт, ресурсів тощо); дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від учасника обставинами.

Зміна строків виконання робіт відбувається за умови укладання додаткової угоди в порядки, визнаменому цим Договором та актами чинного законодавства.

Зокрема, сторонами узгоджено та підписано Додаток №1 до Договору "Графік реконструкції ділянки ПЛ 330 кВ Усатове - Аджалик №1 в прогоні опор № 20-25 (інв. №13330) (45262000 - 1 Спеціалізовані будівельні роботи, крім покрівельних).

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч.ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України).

Як визначено сторонами в п.п. 3.1, 3.2 Договору ціна останнього становить 3 440 282,02 грн. у т.ч ІІДВ 20% - 57 380,34 грн. Ціна визначена на підставі Договірної ціни (Додаток № 2 до Договору ), погодженої учасником і замовником у встановленому порядку та Кошторисної документації (Додаток № 3 до Договору), складеної відповідно до вимог "Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013)".

Додатковою угодою № 1 від 29.11.2016 року до Договору сторони виклали п. 3.1 п.3 в новій редакції: "Ціна цього догвору становить 3 440 282,02 грн. у т.ч. ПДВ 20% 573 380,34 грн., вартість матеріалів та обладнання замовника складає 3 320 669,08 грн., у т.ч. ПДВ 20% 553 444,85 грн. Таким чином загальна ціна об`єкту складає 6 760 951,10 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 1 126 825,19 грн.".

В силу ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до п. 5.4 Договору у разі належного виконання робіт, приймання-передача здійснюється за актом виконаних робіт, що оформляється учасником та підписується замовником протягом 5-ти робочих днів з моменту його отримання.

Згідно п. 5.5 Договору замовник протягом 5-ти днів з дня отримання акту приймання виконаних робіт зобов`язаний направити учаснику підписаний акт або мотивовану відмову від приймання робіт.

При невідповідності виконаних робіт діючим нормам та правилам сторони в 5-ти денний термін складають двосторонній акт із переліком виявлених недоліків (дефектів) і встановлюють термін для їх усунення. Доробка в цьому випадку проводиться за рахунок учасника (п.5.6 Договору).

За наданими позивачем матеріалами судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що на виконання умов Договору відповідачем виконані підрядні роботи на загальну суму 3 384 633,18 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленими печатками сторін Актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт "Реконструкція ділянки ПЛ 330 кВ Усатове - Аджалик №1 в прогоні опор № 20-25 (інв. №13330) (45262000 - 1 Спеціалізовані будівельні роботи, крім покрівельних)" за формою КБ-2в за жовтень 2017 року від 31.10.2018 року, копія якого наявна в матеріалах справи.

Згідно частини 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Суд зазначає, що обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника (генпідрядника).

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як вбачається із наданого позивачем акту приймання виконаних робіт, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт за вищевказаними актом, а також заперечення щодо визначених обсягів робіт, строків виконання та їх ціни на час підписання сторонами вказаного акту, в тому числі з борку замвника, відсутні.

Факт виконання робіт за вказаними актом виконаних робіт згідно умов Договору та підписання зазначеного документу стотронами не заперечувався, зокрема, підтверджено в позовній заяві та наданому відзиві на позовну заяву.

Доказів пред`явлення позивачем претензій щодо якості, обсягів, а також термінів виконання будівельних робіт на дату підписання акту від 31.10.2017 року матеріали справи не містять, будь-які докази відступів від умов Договору та відмови замовника від приймання виконаних робіт та підписання акту на час вчинення відповідних дій сторонами суду не надані.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем виконано прийняті на себе зобов`язання по виконанню будівельних робіт, обумовлених Договором в обсягах, зазначених в Акті приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт без будь - яких зауважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 4.1 Договору замовник здійснює попередню оплату (аванс) протягом 25-ти банківських днів підписання Договору, у розмірі не більше 30-ти (тридцяти відсотків) від ціни Договору на придбання матеріалів.

Оплата за фактично виконані роботи за даним Договором, враховуючи авансовий платіж, здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Учасника протягом 25-ти банківських днів з дати підписання обома сторонами відповідного акта про приймання належно виконаної роботи (п.4.2 Договору).

Отже, відповідно до вимог закону та умов Договору відповідач зобов`язаний виконати належним чином обумовлені договором будівельні роботи та здати їх відповідачу, після чого він отримує право вимоги від останнього оплати виконаних робіт в строки та в розмірі, встановленому Договором.

Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (п. 8 ст. 181 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно визначень ч.ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

При цьому суд зазначає, що спір між сторонами в частині виконання обов`язку з оплати виконаних відповідачем як учасником за Договором будівельних робіт з Реконструкції ділянки ПЛ 330 кВ Усатове - Аджалик №1 в прогоні опор № 20-25 (інв. №13330) (45262000 - 1 Спеціалізовані будівельні роботи, крім покрівельних) відсутній.

Як зазначено позивачем в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, 28.09.2019 року о 20 год. 51 хв. відбулося аварійне вимкнення ПЛ 330 кВ Усатово-Аджалик №1, що зафіксовано Актом розслідування технологічного порушення "Національна енергетична компанія "Укренерго" Відокремлений підрозділ "Південна електроенергетична система" (відмова другої категорії) № 7 - ПЕС - 09/19 від 07.10.2019 року (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи.

Листом № 05/37654 від 30.09.2019 року Відокремлений підрозділ Південна ЕС запросив представника ТОВ Будівельний холдинг Шевченківський для участі в комісії з розслідування технологічного порушення.

За наслідком проведеного комісією розслідування технологічного порушення (відмови другої категорії) за участі представників замовника та підрядника ТОВ БХ Шевченківський , а саме виконробу з ремонту та реконструкції ОСОБА_1 , встановлено, що причиною відключення ПЛ 330 кВ Усатове - Аджалик-1 стало замикання на землю через обрив одного з двох проводів фази С в затискачі типу НАС-330-1 на анкерній опорі № 20. При реконструкції ділянки ПЛ в прогоні опор №№ 20-25 та заміні проміжної опори № 20 на анкерну, підрядною організацією ТОВ БХ Шевченківський було неякісно виконані роботи щодо затискання проводу фази С в затискачі типу НАС- 330-1, що призвело до розтягнення стальних дротів проводу, їх витончення з одночасним нагрівом і подальшим пошкодженням. Після пошкодження стальних дротів уся сила натягу проводу лягла на алюмінієві жили, що і призвело в подальшому до їх механічного пошкодження і обриву проводу біля торця затискача НАС - 330 -1. Також встановлено, що алюмінієві жили проводу всередині лінійної частини корпусу затискачча, всупереч вимог пункту ІІІ, В, а) типової технологічної карти К-V-19-2 "Опресування натяжних затискачів на сталеалюмінієвих проводах перетином 240-700 мм.кв" (п.ІІІ, В, а) не були зачищені металевою щіткою до блиску та були брудні.

Висновки роботи комісії щодо розслідування технологічного порушення (відмови другої категорії) на ПЛ 330 кВ Усатове - Аджалик - 1 зафіксовані Актом № 7 - ПЕС - 09/19 від 07.10.2019 року, який підписано представником підрядника без зауважень.

Як зазначено в Акті 29.09.2019 року о 15 год. 58 хвил. ПЛ 330 кВ Усатове - Аджилик -1 було введено в роботу.

Крім того, за п. 13 зазначеного Акту комісією було вирішено для ліквідації аварійної ситуації на ПЛ 330 кВ Усатове-Аджалик - 1 відновити силами Південної ЕС пошкоджений провід фази С на анкерній опорі № 20 та повторно звернутися до ТОВ Будівельний холдинг Шевченківський щодо оплати вартості виконаних відновлювальних робіт (гарантійних зобов`язань).

Згідно п.14 вказаного Акту за результатами проведення позачергового тепловізійного контролю при виявленні дефектів визначено звернутись до ТОВ "Будівельний холдинг "Шевченківський" щодо виконання ним своїх гарантійних зобов`язань згідно п.2.3 Договру від 24.06.2016 року № 60/4-2810-16.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, ним понесені витрати на проведення відновлювального ремонту на загальну суму 10164,27 грн., що підтверджується односторонньо складеним Південною ЕС актом № 2.9.17 приймання виконаних робіт (господарський спосіб) за вересень 2019 року від 30.09.2019 року на вказану суму, копія якого надана позивачем.

Вважаючи, що зазначені витрати мають бути відшкодовані відповідачем в межах гарантійного строку як особою, якою здійснювались відповідні будівельні роботи на об`єкті ділянки ПЛ 330 кВ Усатово-Аджалик №1 в прогоні опор № 20-25 (інв. № 13330), позивач як замовник за Договором звернувся до ТОВ Будівельний холдинг Шевченківський листами від 06.11.2019 року № 05/42976 та 10.12.2019 року № 05/47931 з претензіями за Договором № 60-4/2810-16 від 24.06.16 року з метою досудового врегулювання спору та компенсації Відокремленому підрозділу Південна електроенергетична система НЕК Укренерго понесені витрати у розмірі 10164,27 грн., пов`язані з усуненням недоліків виконання робіт відповідачем з реконструкції ділянки ПЛ 330 кВ Усатове-Аджалик № 1 в прогоні опор № 20-25 (інв. № 13330).

Факт отримання відповідачем зазначених претензій 11.11.2019 року та 28.12.2019 року належним чином підтверджується матеріалами справи, а саме копіями накладної № 6500140107713 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6500140252535 відповідно, та відповідачем не заперечувався.

Проте, вказані претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення, відшкодування понесених позивачем витрат здійснене не було.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, як зазначено позивачем, відповідач свої зобов`язання щодо відшкодування в межах гарантійного строку витрат позивача як замовника, понесених внаслідок усунення аварійної ситуації на об`єкті, ремонт якого проводився силами ТОВ Будівельний холдинг Шевченківський , в розмірі 10164,27 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору, не виконав, в результаті чого у останнього, за висновками позивача, станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за наведеним Договором у встановленому судом вище розмірі, яку позивач просив стягнути в судовому порядку.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 124, п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним чи розірвання Договору № 60-4/2810-16 від 24.06.2016 року та Додаткових угод до нього та/або їх окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо порядку та умов Договору на час його підписання та під час виконання з боку сторін відсутні.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України та статтею 180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

При цьому сторони вправі обирати та погоджувати будь-які умови договору, які необхідні сторонам для належного виконання правочину та не суперечать вимогам чинного законодавства відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов`язана надати відповідну документацію.

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Умовами розділу 2 спірного Договору сторонами визначені вимоги до якості робіт.

Зокрема, згідно п. п. 2.1, 2.2 Договору учасник повинен виконати роботи згідно цього Договору та умов зазначених в Технічних(якісних) вимогах до предмета закупівлі. Учасник повинен виконати передбачені цим Договором роботи, якість яких відповідає діючій нормативно-технічній документації, ДСТУ, має бути підтверджена відповідними документами, та гарантує якість кінцевого результату робіт.

Як зазначалось вище, статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник (генеральний підрядник), зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником (субпідрядником) відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 859 ЦК України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Згідно ч. 1 ст. 860 ЦК України перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду.

Як узгоджено сторонами в п. 2.3 Договору учасник надає гарантії на виконані роботи на термін 36 (тридцять шість) місяців з моменту підписання акту виконаних робіт. Виявлені дефекти, шо виникли з вини учасника, усуваються учасником, своїми матеріалами, за свій рахунок і в терміни встановлені замовником.

Окрім цього згідно п.п. 6.3.5 п. 6.3 Договору передбачений обов`язок учасника відшкодувати відповідно до законодавства та Договору завдані замовнику збитки.

В свою чергу суд звертає увагу на приписи ст. 884 Цивільного кодексу України, згідно яких підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Наведена норма має назву Гарантії якості у договорі будівельного підряду та містить поняття гарантійного строку експлуатації об`єкта замовлення.

Про аналогійний строк - гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва - зазначено у п.п. 103, 104 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 (далі - Загальні умови), за змістом яких підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. Гарантійні строки якості закінчених робіт, експлуатації змонтованих конструкцій встановлюються у договорі підряду з урахуванням вимог до цих робіт і конструкцій, визначених у проектній документації. Гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлено договором підряду або законом. Початком гарантійних строків вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (об`єкта будівництва).

Викладене дає підстави для висновку, що діючим законодавством встановлено гарантії якості у правовідносинах будівельного підряду шляхом установлення гарантійного строку експлуатації об`єкта будівництва.

Згідно п. 107 Загальних умов у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов`язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.

Як встановлено судом, розслідування технологічного порушення, яке сталося на об`єкті ділянки ПЛ 330 кВ Усатово-Аджалик №1 в прогоні опор № 20-25 (інв. № 13330), здійснювалося комісією у складі як представників позивача, так і представника відповідача, про що зазначено у наданому позивачем Акті № 7 - ПЕС - 09/19 від 07.10.2019 року.

Відповідно до п. 108 Загальних умов підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення. У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду. У такому разі підрядник зобов`язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки.

В свою чергу відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 884 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Тобто виходячи з вказаних приписів законодавства та умов Договору обов`язок компенсації замовнику виявлених та зафіксованих в акті дефектів виконаних робіт здійснюється виконавцем (відповідачем) за умови одночасної наявності вини підрядника у виникненні дефектів, що пов`язані з виконанням умов спірного Договору в частині якісного виконання робіт з реконструкції, відмови підрядника від усунення виявлених та зафіксованих в акті дефектів та передбачення порядку такого усунення умовами укладеного між сторонами правочину.

В контексті умов п.2.2 Договору, згідно якого виявлені дефекти, шо виникли з вини учасника усуваються учасником своїми матеріалами, за свій рахунок і в терміни, встановлені замовником, вчинені позивачем дії з прийняття рішення щодо самостійного силами Південної ЕС усунення виявлених дефектів, які за даними Акту усунуті в той же день о 15 год. 58 хв. (час введення об`єкту в роботу), за умови відсутності відмови відповідача від виконання своїх гарантійних зобов`язань, суперечать приписам законодавства та умовам Договору.

Окрім цього суд зауважує, що аварійне вимкнення відбулось 28.09.2019 року, в той час як Акт № 7-ПЕС-09/19 про фіксацію висновків роботи комісії з рослідування технологічного порушення складено лише 07.10.2019 року, тобто post factum та після усунення недоліків шляхом самостійного ремонту позивачем, що, в свою чергу, позбавило відповідача як підрядника можливості і права самостійно визначити небхідний для проведення ремонту обсяг робіт, їх вартість та строки виконання.

Суд зазначає, що сторонами в Договорі погоджено порядок виявлення та усунення недоліків, які виявлені як під час прийняття-передачі робіт, так і протягом гарантійних строків, а саме п.5.6 та п. 2.3 Договору відповідно.

Наразі умовами спірного Договору не передбачено можливість та порядок проведення усунення виявлених протягом гарантійного строку дефектів силами самого замовника, а отже, відповідно, не передбачено також обов`язку компенсації замовнику відповідних витрат та завданих збитків, понесених внаслідок вчинення таких дій.

При цьому позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження необхідності термінового проведення ремонту ділянки ПЛ 330 кВ Усатове - Аджалик №1 в прогоні опор №№ 20-25, а умовами спірного Договору можливість проведення таких дій з боку позивача як замовника також не передбачена.

Також суд зазначає, що Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічні умови підписання акту приймання виконаних робіт та зобов`язання письмового мотивування відмови від прийняття робіт визначені сторонами в п. 5.6 Договору.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, жодних доказів відмови позивача від підписання наданого відповідачем акту форми КБ-2в за жовтень 2017 року та будь - яких зауважень щодо допущених підрядником недоліків у виконаних роботах у строк, передбачений умовами Договору, на час підписання вказаного документу сторонами суду не надано, що свідчить про фактичне прийняття вказаних робіт в обсягах та за ціною, визначеними в даних актах.

Водночас слід зауважити про визначене умовами п. 6.2.2 п. 6.2 Договору право замовника контролювати виконання робіт у строки, встановлені Договором, та умовами п. 6.1.3 обов`язок останнього приймати виконані роботи згідно порядку визначеного цим Договором.

Зважаючи на відсутність зазначення в акті про відмову від його підписання позивачем, як і на відсутність доказів повідомлення (зауваження) про виявлені недоліки, як того вимагають ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України та умови Договору, а також зауважень щодо визначеної в акті за жовтень 2017 року обсягу та ціни будівельних робіт, суд доходить висновку, що виконані відповідачем підрядні роботи в силу імперативних вимог ст. 853 Цивільного кодексу України вважаються прийнятими позивачем, за відсутності будь-яких належних доказів наявності зауважень з боку останнього щодо обсягів та якості виконаних підрядних робіт за Договором.

Поряд із цим як вбачається із матеріалів справи, позивачем в порушення п. 2.3 Договору не надано належних та допустимих доказів на підтвердження погодження з відповідачем здійснення самостійного усунення недоліків, виявлених протягом гарантійного строку, а також не здійснено визначення та погодження з відповідачем обсягу необхідних робіт.

При цьому будь - які докази звернень на адресу ТОВ Будівельний холдинг "Шевченківський" з вимогами щодо усунення недоліків та дефектів за результатами відключення, яке сталось 28.09.2019 року, в матеріалах справи також відсутні, в зв`язку з чим суд не приймає до уваги відповідні твердження позивача про пропозицію виправити недоліки та неприбуття на місце аварії підрядника як такі, що не підтверджені жодними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності вини відповідача як підрядника у виникненні дефектів, внаслідок яких відбулось аварійне відключення 28.09.2019 року, в частині неякісного виконання передбачених умовами Договору робіт з реконструкції вказаної ділянки ПЛ 330 кВ Усатове-Аджалик-1№ 1 в прогоні опор № 20-25, а також приймаючи до уваги недотримання позивачем як замовником робіт умов п.2.3 Договору та приписів ст. 884 ЦК України щодо самостійного усунення виявлених в процесі експлуатації об`єкту недоліків (дефектів), за висновками суду правові підстави для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування понесених позивачем витрат в сумі 10164,27 грн., понесених на усунення недоліків робіт, відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі Гарсія Руїз проти Іспанії , від 22 лютого 2007 року в справі Красуля проти Росії , від 5 травня 2011 року в справі Ільяді проти Росії , від 28 жовтня 2010 року в справі Трофимчук проти України , від 9 грудня 1994 року в справі Хіро Балані проти Іспанії , від 1 липня 2003 року в справі Суомінен проти Фінляндії , від 7 червня 2008 року в справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії ) свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

У відповідності до пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що позивач не довів в розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позову повністю з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2020 року.

Суддя А.М. Селівон