Рішення

від 31.08.2020 по справі 911/1920/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1920/20

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Гомі А.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Ладон Охорона , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Мега-Буд , м. Вишгород Київської області,

про стягнення 169 457,17 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Мега-Ладон Охорона , м. Київ (далі по тексту - ТОВ Мега-Ладон Охорона ), звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 30.06.2020 № 29 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Мега-Буд , м. Вишгород Київської області (далі по тексту - ТОВ ІБК Мега-Буд ), в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 169 457,17 грн. за неналежне виконання умов Договору від 29.07.2019 № о1907, з яких: 156 000,00 грн. основного боргу, 10 159,61 грн. пені,1 675,16 грн. процентів річних, 1 622,40 грн. інфляційних втрат, а також покласти на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2019 між ТОВ ІБК Мега-Буд (замовник) та ТОВ Мега-Ладон Охорона (виконавець) був укладений договір № о1907, відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуг по охороні об`єкта, шляхом встановлення одного цілодобового поста охорони з одним охоронником на посту за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 19, на виконання договору від 25.06.2019 № 87 з власником приміщення (нежитлове приміщення), згідно з дислокації (додаток № 1) до договору. Позивач твердить, що належним чином виконав умови договору та надав відповідачу послуги по охороні об`єкта, що підтверджується відповідними актами наданих послуг. Однак, відповідач своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв`язку з чим за останнім рахується заборгованість у сумі 156 000,00 грн. (за період грудень 2019 - квітень 2020), яку позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку з урахуванням нарахованих за прострочення грошового зобов`язання передбаченої договором пені у сумі 10 159,61грн., а також згідно ст. 625 ЦК України процентів річних в сумі 1 675,16 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 622,40 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2020 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/1920/20 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 03.08.2020.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин (ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

30.07.2020 до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання від 28.07.2020 № 38, в якому останній просив суд долучити до матеріалів справи додаткові належним чином засвідчені докази на підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем.

У судове засідання 03.08.2020 з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився та про причини нез`явлення суд належним чином не повідомив. Як свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач копію ухвали від 07.07.2020 про відкриття провадження отримав 15.07.2020.

В судовому засіданні з розгляду справи 03.08.2020 суд в порядку ст. 216 ГПК України оголосив перерву до 31.08.2020, про що присутній представник позивача був повідомлений особисто під розпис, а відсутній відповідач - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням ухвали про повідомлення в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України. Як свідчить залучене до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач ухвалу від 03.08.2020 отримав 12.08.2020.

У судове засідання 31.08.2020 представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.

Пунктом 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України №540-ІХ продовжено процесуальні строки, зокрема строк на подання відзиву, на строк дії запровадженого на території України карантину.

Законом України від 18.06.2020 №731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX).

Відтак, продовжений процесуальний строк для надання відповідачем відзиву у справі 911/1920/20 сплив 07.08.2020. Станом на 31.08.2020 відповідач відзив на позов не подав, не заявив клопотання про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши позов ТОВ Мега-Ладон Охорона до ТОВ ІБК Мега-Буд , дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

29.07.2019 між ТОВ ІБК Мега-Буд (замовник) та ТОВ Мега-Ладон Охорона (виконавець) укладено договір № 01907 (далі - Договір), відповідно до умов якого:

- замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуг по охороні об`єкта, шляхом встановлення 1 (одного) цілодобового поста охорони з 1 (одним) охоронником на посту, за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 19, на виконання договору від 25.06.2019 № 87 з власником приміщення (нежитлове приміщення) (надалі - об`єкт) згідно Дислокації (Додаток № 1) до Договору. Надання послуг виконавцем замовнику починається 29.07.2019 о 19 год. 00 хв., з моменту підписання цього Договору (п. 1.1. Договору);

- щомісячна вартість послуг по даному Договору становить 31 200,00 грн. з ПДВ (п. 3.1. Договору);

- оплата замовником вартості послуг здійснюється щомісячно до 20 (двадцятого) числа поточного місяця (п. 3.2. Договору);

- у випадку несвоєчасної оплати замовник сплачу виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, що діяла у цей період, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення (пункт 5.1);

- Договорі вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 (п. 4.1. Договору).

Крім того, додатком № 1 до Договору погоджено Дислокацію об`єкта, що знаходиться під охороною виконавця з 29.07.2019, а також Додатком № 2 до Договору затверджено Інструкцію по охороні об`єктів.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений договір за правовим змістом сторін є договором надання послуг.

Згідно з визначенням частини 1 статті 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На виконання умов Договору позивач надавав відповідачу послуги з охорони об`єкта згідно Дислокації та у порядку, визначеному Інструкцією по охороні об`єкта відповідача, в тому числі у спірний період грудень 2019 - квітень 2020, що підтверджується залученими до матеріалів справи Актами надання послуг:

від 31.12.2019 № 105 на суму 31 200,00 грн. (за грудень 2020),

від 31.01.2020 № 2 на суму 31 200,00 грн. (за січень 2020),

від 29.02.2020 № 15 на суму 31 200,00 грн. (за лютий 2020), які підписані обома сторонами та скріплені печатками обох сторін.

До матеріалів справи також додано копії Актів надання послуг:

від 31.03.2020 № 28 на суму 31 200.00 грн. (за березень 2020);

від 30.04.2020 № 44 на суму 31 200,00 грн. (за квітень 2020), які підписані лише з боку позивача - виконавця.

Разом із тим, умовами договору передбачено вартість послуг 31200,00 грн. щомісячно із сплатою не пізніше 20 числа поточного місяця, при цьому оплата не поставлена у залежність від підписання чи не підписання Актів наданих послуг, а строк дії договору встановлено до 31.12.2020. Фактично договором взагалі не передбачено окремого порядку приймання-передачі послуг із підписанням актів та виставлення рахунків на оплату. Доказів пред`явлення претензій щодо обсягу чи якості послуг суду не подано. Також суду не подано доказів розірвання договору та припинення зобов`язань у будь-який спосіб у спірний період грудень 2019 - квітень 2020.

Отже, позивачем надавались послуги з охорони на підставі укладеного договору, що породжує обов`язок для відповідача зазначені послуги оплатити у розмірі та строки, встановлені договором.

Як вбачається з поданої позивачем банківської виписки, відповідач сплатив:

16.08.2019 платіжним дорученням №11 суму 2223,00 грн. (за липень 2019 - з 29.07.2019 з 19 год. 00 хв. згідно пункту 1.1 Договору) та платіжним дорученням №10 суму 31200,00 грн. (за серпень 2019);

24.09.2019 платіжним дорученням №26 суму 31200,00 грн. (за вересень 2019);

15.11.2019 платіжним дорученням №51 суму 62400,00 грн. (за жовтень та листопад 2019)

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проте, в порушення умов пункту 3.2. Договору відповідач послуги охорони за період грудень 2019 - квітень 2020 не оплатив.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листа від 20.02.2020 № 22 та претензії від 03.06.2020 № 88, з метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням сплатити заборгованість. Доказів того, що відповідач задовольнив вимоги, або надав відповідь на претензію, суду не подано.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами факт надання позивачем обумовлених Договором послуг охорони. Доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за надані послуги відповідач також не представив, доказів пред`явлення позивачу претензій та зауважень щодо якості, обсягу та вартості наданих послуг суду не подав, відповідно доводи позивача не спростував. Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 156 000,00 грн. за грудень 2019 - квітень 2020, строк оплати якого настав, є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і належать до задоволення.

Позивач просить також суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання передбачену Договором пеню в сумі 10 159,61 грн. (за період 21.12.2019 - 30.06.2020) та згідно зі ст. 625 ЦК України проценти річних в сумі 1 675,16 грн. (за період 21.12.2019 - 30.06.2020) та 1 622,40 грн. інфляційних втрат (за період січень - квітень 2020).

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати замовник сплачу виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, що діяла у цей період, від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше договором між сторонами не встановлено.

Згідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку, отже нарахування пені має здійснюватись з наступного дня після спливу строку виконання грошового зобов`язання та припинитися або в переддень виконання грошового зобов`язання (оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені або у відповідне число через шість місяців після дати початку нарахування пені.

Отже, здійснивши перевірку розрахунку пені, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду нарахування, суд встановив, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача на користь позивача пені становить 10146,00 грн., у зв`язку з чим вимогу позивача про стягнення з відповідача пені слід задовольнити частково.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України і ст. 230 Господарського кодексу України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних за період 21.12.2019 - 30.06.2020, суд встановив, що розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача процентів річних за заявлений період становить 1685,39 грн., при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), відтак, вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1675,16 грн. належить задовольнити повністю у заявленій сумі.

Суд звертає увагу учасників справи на те, що індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць .

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд бере до уваги рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, відповідно до яких при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунки починається з наступного місяця - червня.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат за період січень - квітень 2020, суд встановив, що розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 2415,27 грн., при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (частина 2 ст. 237 ГПК України), відтак, вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 1622,40 грн. належить задовольнити повністю у заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє позов ТОВ Мега-Ладон Охорона частково, ухвалює рішення про стягнення з ТОВ ІБК Мега-Буд основного боргу в розмірі 156 000,00 грн., пені в розмірі 10 146,00 грн., 3% річних в сумі 1 675,16 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 622,40 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається судом у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Ладон Охорона задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-будівельна компанія Мега-Буд (07301, Київська обл., м. Вишгород, провулок Квітковий, буд. 2-А, кв. 30, код ЄДРПОУ 40709918)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Мега-Ладон Охорона (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256, код ЄДРПОУ 41358749)

156 000,00 грн. (сто п`ятдесят шість тисяч гривень нуль копійок) основного боргу,

10 146,00 грн. (десять тисяч сто сорок шість гривень нуль копійок) пені,

1 675,16 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят п`ять гривень шістнадцять копійок) три проценти річних,

1 622,40 грн. (одна тисяча шістсот двадцять дві гривні сорок копійок) інфляційних втрат,

2541,65 грн. (дві тисячі п`ятсот сорок одну гривню шістдесят п`ять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 08.09.2020.

Суддя О.В. Конюх