Рішення

від 27.08.2020 по справі 913/272/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 року м.Харків Справа № 913/272/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали позовної заяви №73-12-20 від 28.04.2020

за позовом Першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 41, смт. Станиця - Луганська, Станично - Луганський район, Луганська область, 93600) в інтересах держави в особі

позивача - Станично - Луганської районної ради (місцезнаходження: вул. Центральна, буд.25, смт. Станиця - Луганська, Станично - Луганський район, Луганська область, 93600)

до відповідача 1 - Комунального закладу "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області" (місцезнаходження: вул.Водолазкіна, буд. 13, селище Широкий, Станично - Луганський район, Луганська область, 93624)

відповідача 2 - Фермерського господарства "Рувіта" (місцезнаходження: вул. Миру, буд.10, селище Широкий, Станично - Луганський район, Луганська область, 93624)

про визнання недійсними договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку

Секретар судового засідання Надольна М.І.

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури: Комісар О. О., службове посвідчення №043187 від 06.05.2011

від позивача: представник не прибув;

від відповідача 1: представник не прибув;

від відповідача 2: представник не прибув.

В судовому засіданні 27.08.2020 судом у відповідності до статті 233 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури №2 звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом в інтересах держави в особі позивача - Станично - Луганської районної ради до відповідача 1 - Комунального закладу "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області", відповідача 2 - Фермерського господарства "Рувіта", в якому просить:

- визнати недійсним договір про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт без номеру від 03.03.2020, укладений між Комунальним закладом "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області" та фермерським господарством "Рувіта";

- зобов`язати фермерське господарство "Рувіта" звільнити займані земельні ділянки загальною площею 50,4536 га та 60,0000 га, які належать на праві постійного користування Комунальному закладу "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області" (Державні акти на право постійного користування земельними ділянками ЯЯ №172199 від 23.06.2010, ЯЯ №172198 від 23.06.2010).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що 03.03.2020 між Комунальним закладом "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Станично - Луганського району Луганської області (замовник за договором) та фермерським господарством "Рувіта" (виконавець за договором) укладено договір про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт, відповідно до умов якого, виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати послуги, зокрема обробку земельних ділянок та вирощування сільгосппродукції на земельній ділянці за власні кошти, на території Широківської сільської ради Станично - Луганського району, яка перебуває у постійному користуванні замовника ділянка №1, площею 50,4536 га за Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №172199, ділянка №2, площею 60,0000 га за Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №172198.

Зі змісту договору вбачається, що Комунальний заклад "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області" фактично передав фермерському господарству "Рувіта" у строкове платне користування земельну ділянку, при цьому не уклавши договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".

Як зазначає прокурор, використання вказаних земельних ділянок комунальної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства, шляхом укладення удаваного правочину з метою приховання орендних відносин, умови договору не відповідають вимогам земельного законодавства, що регулює орендні відносини, використання земельних ділянок здійснюється із порушенням їх цільового призначення для даної категорії земель, земельні ділянки неправомірно вибули із користування навчального закладу.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.05.2020 підтверджено підстави представництва Першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Станично - Луганської районної ради до Комунального закладу "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області", Фермерського господарства "Рувіта" з заявленими позовними вимогами. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.05.2020 о 12 год. 30 хв.

В судовому засіданні 26.05.2020, у зв`язку із запровадженням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України " Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20.05.2020 №392, постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 23.06.2020 о 14 год. 15 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 23.06.2020, у зв`язку із запровадженням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України " Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20.05.2020 №392 (зі змінами), постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 07.07.2020 о 15 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 07.07.2020, у зв`язку із запровадженням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України " Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20.05.2020 №392 (зі змінами), постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 14.07.2020 о 14 год. 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 14.07.2020, у зв`язку із запровадженням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України " Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20.05.2020 №392 (зі змінами), постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 04.08.2020 об 11 год. 45 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 04.08.2020 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.08.2020 об 11 год. 15 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.

05.08.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від відповідача -2 - фермерського господарства "Рувіта" надійшло клопотання без номеру та без дати про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 зазначає, що 24.07.2020 фермерським господарством "Рувіта" земельні ділянки площею 50,4536 га та 60,0000 га, зайняті на підставі договору про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт без номеру від 03.03.2020, були звільнені та повернуті Комунальному закладу "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області". У зв`язку з цим вважає, що провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

18.08.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 надійшли письмові пояснення на клопотання відповідача -2 про закриття провадження у справі, в яких він не погоджується із поданим клопотанням, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту його вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про розірвання договору про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт та повернення земельних ділянок власнику не може розцінюватись як підстава для закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору; розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Приписами п.2 ч.1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема відсутній предмет спору.

Судом встановлено, що відповідачем -2 на підтвердження відсутності предмету спору надано оригінал Додаткової угоди №1 до договору про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт без номеру від 03.09.2020, відповідно до якої сторони погодили розірвати договір про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт без номеру від 03.03.2020, який укладено між Комунальним закладом "Широківська загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів" Станично - Луганського району Луганської області та фермерським господарством "Рувіта" та оригінал двосторонньо підписаного акту від 24.07.2020 про повернення земельних ділянок.

Статтею 236 Цивільного кодексу України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Суд зазначає, що перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури №2 звертаючись до суду з позовом, посилається на порушення вимог Закону України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України при укладенні договору про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт без номеру від 03.03.2020, який укладено між Комунальним закладом "Широківська загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області" та фермерським господарством "Рувіта".

Оскільки однією з вимог у позовній заяві є визнання недійсним договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами договору про розірвання договору не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача -2 - фермерського господарства "Рувіта" без номеру та без дати про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору в частині вимог щодо визнання договору недійсним.

Похідною вимогою є зобов`язати фермерське господарство "Рувіта" звільнити займані земельні ділянки загальною площею 50,4536 га та 60,0000 га, які належать на праві постійного користування Комунальному закладу "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області" (Державні акти на право постійного користування земельними ділянками ЯЯ №172199 від 23.06.2010, ЯЯ №172198 від 23.06.2010).

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи земельні ділянки загальною площею 50,4536 га та 60,0000 були повернуті відповідачу - 1, що підтверджується двосторонньо підписаним актом від 24.07.2020 про повернення земельних ділянок, суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

В судове засідання 27.08.2020 прибув прокурор, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач та відповідачі в судове засідання для розгляду справи по суті не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

26.05.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від Станично - Луганської районної ради, на електрону адресу суду надійшла заява №154 від 26.05.2020 якою позивач просить суд провести розгляд справи за відсутності позивача у відповідності до вимог діючого законодавства (аналогічна за змістом заява 04.06.2020 надійшла до суду засобами поштового зв`язку).

05.08.2020 на адресу Господарського суду Луганської області від відповідача -2 - фермерського господарства "Рувіта" надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яким серед іншого просив суд розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи, що відповідачами не подано відзивів на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши прокурора, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду заступника керівника Сєверодонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах: Станично - Луганської районної ради, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З огляду на викладене, зверненню прокурора з позовом до суду має передувати підтвердження суду підстав представництва інтересів держави в суді.

Судом встановлено, що прокурор, в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що використання земельних ділянок, відповідно до договору про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт без номеру від 03.03.2020, який укладено між Комунальним закладом "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області" та фермерським господарством "Рувіта", здійснюється із порушенням положень Закону України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України, шляхом укладенням удаваного правочину з метою приховання орендних відносин, здійснюється з порушенням їх цільового призначення та земельні ділянки неправомірно вибули із користування навчального закладу.

В обґрунтування підстав звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Станично - Луганської районної ради прокурор стверджує, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Станично - Луганська районна рада, оскільки відповідно до статуту Комунального закладу "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області" засновником закладу є Станично - Луганська районна рада, яка, в свою чергу, не погоджувала передачу у користування фермерському господарству "Рувіта" земельні ділянки площею 50,4536 га та 60,0000 га. За твердженням прокурора Станично - Луганською районною радою захист законних інтересів держави щодо визнання спірного договору недійсним та повернення земельної ділянки не здійснювався, за захистом інтересів держави до суду Станично - Луганська районна рада не зверталась, що підтверджується листом №118 від 06.04.2020.

Вимога ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення Станично - Луганської районної ради про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави із заявленим позовом виконана, що підтверджується листом №76-1248вих-20 від 23.04.2020.

За таких обставин господарський суд погоджується з твердженням прокурора, про наявність у даному випадку підстав для представництва прокурором інтересів держави у відповідності до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

03.03.2020 між відповідачем 1 - Комунальним закладом "Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області", як замовником, та відповідачем 2 - Фермерським господарством "Рувіта", як виконавцем, укладено договір про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт.

Умовами договору, з урахуванням Додаткової угоди до договору від 03.03.2020, сторони погодили, що в порядку та на умовах, визначних цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги, зокрема: обробку земельних ділянок та вирощування сільгосппродукції на земельній ділянці за власні кошти, на території Широківської сільської ради Станично - Луганського району, яка перебуває у постійному користуванні замовника, ділянка №1, площею 50,4536 га за Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №172199, ділянка №2, площею 60,0000 га за державним актом на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №1272198 (п1.1. договору).

За надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю (за посівний матеріал, якщо він отримувався від виконавця та дизпаливо) згідно діючим розцінкам у вигляді отриманої від обробки та вирощуванні на вказаних земельних ділянках сільгосппродукції протягом договірного терміну з 15.11.2020 по 31.12.2020) (п.3.1). Здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється Актом приймання - передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками Сторін після фактичного надання послуг замовником 01.12.2020 (п3.2.).

В матеріалах справи наявний державний акт на право постійного користування землею серія ЯЯ№172199 від 23.06.2010 та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №172198 від 23.06.2010.

Відповідно до листа Станично-Луганської районної ради №118 від 06.04.2020 договір про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт без номеру від 03.03.2020 укладений між Комунальним закладом "Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області" та Фермерським господарством "Рувіта", районною радою не погоджувався.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно зі ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Предметом спору у даній справі є визнання укладеного між сторонами договору про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт без номеру від 03.03.2020 недійсним, у зв`язку з наявністю у сторін договору наміру приховати вчинення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно зі ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

У такій ситуації йдеться про два правочини: один удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою приховує реальний правочин. Отже, воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином (постанова Верховного Суду від 15.05.2018р. по справі № 902/408/17).

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Таким чином, для визнання оспорюваних договорів удаваними позивачем має бути доведена спрямованість волі обох сторін договору (наявність у обох сторін договору умислу) на: породження правовідносин саме за договором про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт; приховання правовідносин за договором оренди земельної ділянки договором про надання послуг. При чому для задоволення позову необхідно встановити не лише те, що правочин є удаваним, але й наявність порушення цивільного права чи охоронюваного законом інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини 2 статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків. (п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019р. по справі №927/451/18).

Судом встановлено, що між відповідачем - 1 та відповідачем - 2 було укладено договір про надання послуг та проведення науко-дослідницьких робіт без номеру від 03.03.2020.

У ході проведення науко-дослідницьких робіт використовуються земельні ділянки загальною площею 50,4536 га та 60,0000 га, які належать відповідачу - 1 на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ЯЯ№172199 від 23.06.2010 та державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №172198 від 23.06.2010, виданих відділом Держкомзему у Станично-Луганському районі Луганської області.

Відповідно до умов договору виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати наступні послуги: обробку земельних ділянок та вирощування сільгосппродукції на земельній ділянці за власні кошти, на території Широківської сільської ради, яка перебуває у постійному користуванні замовника, а замовник виплачує виконавцю (за посівний матеріал, якщо він отримувався від виконавця та дизпаливо) згідно діючим розцінкам у вигляді отриманої від обробки та вирощуванні на вказаних земельних ділянках сільгосппродукції протягом договірного терміну з 15.11.2020 по 31.12.2020.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що використання земельних ділянок загальною площею 50,4536 га та 60,0000 га, (державний акт на право постійного користування землею серія ЯЯ№172199 від 23.06.2010 та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №172198 від 23.06.2010,) здійснює безпосередньо відповідач -2 - фермерське господарство "Рувіта" з метою отримання прибутку, а саме сільгосппродукція, яка отримана від обробки та вирощуванні на вказаних земельних ділянках.

Надаючи оцінку предмету та умовам договору про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт від 03.03.2020, дослідивши його правову природу, суд дійшов висновку про те, що названий договір містить усі загальні ознаки, притаманні договору оренди земельної ділянки .

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом статті 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб`єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об`єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з ч.8 ст. 93 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З урахуванням викладеного, господарський суд зазначає, що державний акт на право постійного користування не є тим документом, який надає право користувачу земельної ділянки надавати третім особам земельну ділянку, тобто, розпоряджатися нею, у тому числі шляхом надання в оренду чи в спільну діяльність, оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення даних функцій.

Аналогічний правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 915/166/17, від 17.01.2019 у справі № 923/241/18, від 21.05.2019 у справі № 925/550/18.

Разом з тим, за умовами спірного договору відповідач -1 фактично передав спірні земельні ділянки в користування фермерському господарству "Рувіта", при цьому, не будучи її власником та не будучи наділеним правами та повноваженнями на передачу земельних ділянок в користування третім особам.

Отже, сторонами не було дотримано встановленого нормами земельного законодавства порядку передачі в користування (оренду) спірних земельних ділянок.

Зміст погоджених сторонами умов спірного договору свідчить, що взявши на себе договірні зобов`язання відповідач - 1 (землекористувач спірними земельними ділянками) фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельних ділянках та надав право її обробки фермерському господарству "Рувіта".

Згідно ч.2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Приписами статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Приписами статті 125 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Враховуючи зміст вищенаведених умов оспорюваного правочину, досліджуючи правову природу означеного договору, суд дійшов висновку, що договір про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт без номеру від 03.03.2020 є недійсним, оскільки не відповідає нормам законодавства, на підставі яких він був укладений.

За таких обставин, вимога першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури №2 про визнання недійсним договору про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт без номер від 03.03.2020 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача-2 звільнити спірну земельну ділянку, слід зазначити наступне.

Як вже судом було зазначено вище, оскільки станом на момент розгляду справи земельні ділянки загальною площею 50,4536 га та 60,0000 були повернуті відповідачу - 1, що підтверджується двосторонньо підписаним актом від 24.07.2020 про повернення земельних ділянок, суд дійшов висновку про необхідність закрити провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині зобов`язання фермерського господарства "Рувіта" звільнити займані земельні ділянки, у зв`язку з відсутністю предмета спору, судовий збір в розмірі 2102 грн 00 коп., сплачений за платіжним дорученням №499 від 24.04.2020 на суму 2881 грн 50 коп., підлягає поверненню Прокуратурі Луганської області.

В свою чергу, порядок повернення судового збору, зокрема у разі закриття провадження у справі, встановлений ст. 7 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено повернення сплаченої суми судового збору за ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

З огляду на викладене та імперативні приписи статті 7 Закону України Про судовий збір , повернення судового збору, відповідно до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється після звернення до суду особи, яка його сплатила, з відповідним клопотанням.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 2102 грн 00 коп. покладається на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір про надання послуг та проведення науково - дослідницьких робіт від 03.03.2020, укладений між Комунальним закладом "Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області" та Фермерським господарством "Рувіта".

3 . Провадження в частині зобов`язання фермерського господарства "Рувіта" звільнити займані земельні ділянки загальною площею 50,4536 га та 60,0000 га, які належать на праві постійного користування Комунальному закладу "Широківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Станично - Луганського району Луганської області" (Державні акти на право постійного користування земельними ділянками ЯЯ №172199 від 23.06.2010, ЯЯ №172198 від 23.06.2010) - закрити.

4. Стягнути з Комунального закладу "Широківська загальноосвітня школа I-III ступенів Станично-Луганського району Луганської області" на користь Прокуратури Луганської області судовий збір у розмірі 1051 грн 00 коп.

5. Стягнути з Фермерського господарства "Рувіта" на користь Прокуратури Луганської області судовий збір у розмірі 1051 грн. 00 коп.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Позивач: Станично - Луганська районна рада (вул. Центральна, буд. 25, смт. Станиця Луганська, Станично - Луганський район, Луганська область, 93600, ідентифікаційний код юридичної особи 25367397)

Відповідач 1: Комунальний заклад "Широківська загальнооствітня школа І-ІІІ ступенів Станично- Луганського району Луганської області (вул. Водолазкіна, буд. 13, селище Широкий, Станично - Луганський район, Луганська область, 93624, ідентифікаційний код юридичної особи 34274304)

Відповідач 2: Фермерське господарство "Рувіта" (вул. Миру, буд. 10, селище Широкий, Станично - Луганський район, Луганська область, 93624, ідентифікаційний код юридичної особи 33214621)

Органи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб:

1. Прокуратура Луганської області (вул. Богдана Ліщини, буд. 27, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, ідентифікаційний код юридичної особи 02909921)

2. Луганська місцева прокуратура №2 (вул. Центральна, буд. 41, смт. Станиця Луганська, Станично - Луганський район, Луганська область)

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2020

Суддя С.В. Масловський