Ухвала

від 03.09.2020 по справі 917/555/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

03.09.2020 Справа № 917/555/19

Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д. М., розглянувши матеріали справи за позовом

Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру

до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський край",

2. Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області

про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним та припинення договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельні ділянки

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся в інтересах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вишневе-Агро" та Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області в якому просить:

1. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Чорнухинської районної державної адміністрації від 22.12.2010 № 378 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування (оренди) на земельні ділянки на території Чорнухинської селищної ради";

2. Визнати недійсним та припинити на майбутнє договір оренди землі № 1 від 31.12.2012, укладений між Чорнухинською районною державною адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Повстинагроальянс", правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вишневе-Агро", яким передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Повстинагроальянс" земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що знаходяться на території Чорнухинської селищної ради Полтавської області загальною площею 393,90 га;

3. Зобов`язати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вишневе-Агро" (37712, с. Вишневе, Оржицький р-н, Полтавська обл., код ЄДРПОУ 00845890) повернути Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, земельні ділянки загальною площею 190,588 га, кадастрові номери 5325155100:00:038:0007, 5325155100:00:007:0027, 5325155100:00:013:0004, 5325155100:00:005:0001, 5325155100:00:023:0065, 5325155100:00:007:0025, 5325155100:00:039:0127, 5325155100:00:027:0072, 5325155100:00:021:0081, 5325155100:00:018:0080, 5325155100:00:016:0017, 5325155100:00:018:0078, 5325155100:00:018:0079, 5325155100:00:013:0005, 5325155100:00:014:0035, 5325155100:00:027:0073, 5325155100:00:031:0034, 5325155100:00:031:0033, 5325155100:00:018:0082, розташованих на території Чорнухинської селищної ради, Полтавської області згідно з актом приймання - передачі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.02.2019 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у встановлений судом строк усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.05.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 04.06.2019 11:00.

04.06.2019 від відповідача 1 надійшов відзив на позов (вх. № 5788).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.06.2019 суд відклав підготовче засідання на 10:20 06.08.2019.

29.07.2019 від Чорнухинської районної державної адміністрації надійшла клопотання (вх. № 7907) про розгляд справи без участі представника та заява про визнання позову.

30.07.2019 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вишневе-Агро" надійшла відповідь на відзив (вх. № 7910), яку суд розцінив як заперечення.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.08.2019 суд залишив позовну заяву без руху на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, надав строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановив спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом подання суду доказів направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу позивача листом з описом вкладення, визначення ціни позову стосовно позовної вимоги про повернення земельних ділянок загальною площею 190,588 га, кадастрові номери 5325155100:00:038:0007, 5325155100:00:007:0027, 5325155100:00:013:0004, 5325155100:00:005:0001, 5325155100:00:023:0065, 5325155100:00:007:0025, 5325155100:00:039:0127, 5325155100:00:027:0072, 5325155100:00:021:0081, 5325155100:00:018:0080, 5325155100:00:016:0017, 5325155100:00:018:0078, 5325155100:00:018:0079, 5325155100:00:013:0005, 5325155100:00:014:0035, 5325155100:00:027:0073, 5325155100:00:031:0034, 5325155100:00:031:0033, 5325155100:00:018:0082, розташованих на території Чорнухинської селищної ради Полтавської області, подання суду розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи з рахуванням заявленої вимоги майнового характеру про повернення земельних ділянок.

Позивач, у встановлений судом строк, усунув недоліки позовної заяви.

02.09.2020 від прокуратури надійшло клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача - Чорнухинської селищної ради Полтавської області (вх. № 9252).

09.09.2019 суд постановив ухвалу про продовження розгляду справи, призначив засідання у справі на 18.09.2019 - 11:20.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.09.2019 зупинено провадження у справі № 917/555/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.10.2019 поновлено провадження у справі № 917/555/19, підготовче засідання призначено на 10:00 24.10.2019.

Господарського суду Полтавської області від 24.10.2019 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/555/19, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 10:20 19.11.2019.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.11.2020 замінено відповідача у справі - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вишневе-Агро" на його правонаступника - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Придніпровський край та зупинено провадження у справі № 917/555/19 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного суду справи № 912/2385/18.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.07.2020 поновлено провадження у справі 917/555/19, призначено судове засідання у справі на 11:30 12.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від суд відклав розгляд справи по суті на 9:30 03.09.2020.

Від відповідача 1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 8433 від 09.08.2020), посилаючись на те, що прокурором не обґрунтовано наявності встановлених законом підстав представництва інтересів держави при зверненні з позовом, що у свою чергу свідчить про відсутність у нього процесуальної дієздатності.

Також, від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру надійшло аналогічне клопотання про залишення позову без розгляду (вх. № 9188 від 29.08.2019).

В судовому засіданні 03.09.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Дослідивши матеріали справи та розглянувши подані клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

При зверненні з даним позовом до суду прокурор в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави вказав на те, що посадовими особами Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, незважаючи на численні порушення законодавства, розглянуто клопотання СТОВ Вишневе - Агро при продовженні спірного договору оренди землі від 23.12.2012, прийнято наказ про поновлення договору оренди землі від 23.12.2012, тому у даному випадку відсутній контролюючий орган в Полтавській області, який має право звернутися до суду для відновлення інтересів держави, у зв`язку з чим з цим позовом до суду звертається прокурор.

При цьому прокурором в позові визначено особу позивача - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка уповноважена державою організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Основними завданнями Держгеокадастру є: реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Держгеокадастр є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

При цьому повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками, які належать до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, належать до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів, у цьому випадку до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Прокурор звернувся у цій справі з позовом на захист прав та інтересів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.

Твердження прокурора про відсутність органу, який має право звернутися до суду з позовом суперечить приписам наведених вище нормативно-правових актів.

При цьому прокурором не враховано того, що положення таких нормативно - правових актів не можуть визначати конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, що відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України мають враховуватись судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Відповідно до положень статей 4, 42, 44, 46 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

При цьому відповідно до абзаців 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абзацами 1 - 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Одночасно відповідно до положень частин третьої - п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширений підхід до визначення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Таким чином, обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

При цьому підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Як дослідив суд прокурором не обґрунтовано здійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, з огляду на те, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що визначений прокурором в якості позивача орган, взагалі знав про допущені порушення, усвідомлював порушення інтересів держави, мав відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертався.

Прокурором не надано доказів виконання приписів, передбачених абзацом 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якими прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Як убачається з поштового конверту та опису вкладення у цінний лист прокурор звернувся до господарського суду з цим позовом 29.03.2020.

При цьому прокурор не повідомив позивача навіть про своє звернення до суду з цим позовом, не надіслав на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Ненадіслання прокурором на адресу позивача копії позовної заяви та доданих до неї документів стало підставою для постановлення Господарським судом Полтавської області ухвали від 06.08.2019 про залишення позовної заяви без руху на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 06.08.2020 зазначена позовна заява з додатками була направлена на адресу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру лише 16.08.2019, про що свідчить опис вкладення у цінний лист (а. с. 25 том 2). В той час, як позовна заява направлена до господарського суду 29.03.2019.

Як убачається з матеріалів справи 23.04.2019 Лубенська місцева прокуратура зверталася з листами (№ 33/7-205 вих. 19 та № 33/7-7715-18 від 22.04.2020) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо проведення перевірки, усунення порушень земельного законодавства та надання інформації щодо вжиття заходів щодо усунення зазначених порушень (а. с. 182- 187 том 1).

Проте зазначені листи були надіслані позивачеві після звернення прокурора до суду з цим позовом.

Отже, з огляду на викладене суд дійшов висновку про недоведеність прокурором невиконання або неналежного виконання Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що позивач, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом.

Також, прокурором не дотримано порядок повідомлення, передбачений частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки прокурором не надана можливість, визначеному ним органу в розумні строки відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

При цьому, господарський суд зазначає, що розумність строку, протягом якого компетентні органи мають відреагувати на повідомлення прокурора щодо фактів порушення інтересів держави, не може вважатися тотожним відсутності такого строку, що має місце в даному випадку.

Отже, суд не вбачає підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у цій справі.

Відповідно до правового висновку викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора необхідно вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. В таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (залишення позову без розгляду).

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

З огляду на залишення судом позову без розгляду суд також залишає без розгляду клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача - Чорнухинської селищної ради Полтавської області (вх. № 9252 від 02.09.2020).

Відповідно до частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, господарський суд звертає увагу прокурора, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи приписи пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір може бути повернутий в разі звернення прокурора із відповідним клопотанням.

Керуючись статтею 185, пунктом 2 частини 1 статті 226, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Залишити позов Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 03.09.2020 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256 та 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 08.09.2020.

Суддя Д. М. Сірош