Рішення

від 27.08.2020 по справі 920/755/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.2020 Справа № 920/755/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., судді Жерьобкіної Є.А. та судді Соп`яненко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/755/19 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Селянського фермерського господарства Вікторія , с. Сергіївка Білопільського району Сумської області,

до відповідачів: 1) Фермерського господарства Верес 2015 , смт. Миколаївка Білопільського району Сумської області,

2) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, м. Суми,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Куянівської сільської ради, с. Куянівка Білопільського району Сумської області,

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 , с. Павленкове Білопільського району Сумської області,

про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

за участю представників сторін:

від позивача - Шевченко В.В., Даценко А.М.,

від 1-го відповідача - не прибув,

від 2-го відповідача - не прибув,

від третіх осіб: не прибули.

ВСТАНОВИВ:

19.07.2019 позивач - Селянське фермерське господарство Вікторія звернулось до суду з позовною заявою до відповідачів - 1) Фермерського господарства Верес 2015 , 2) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, відповідно до якої просить суд визнати недійсним договір оренди землі загальною площею 30,6100 га (кадастровий номер 5920684900:02:001:0559) від 01.04.2016, зареєстрований в державному реєстрі 11.05.2016 за № 14456113, яка знаходиться в користуванні Фермерського господарства Верес 2015 , а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані безпідставним ухиленням другого відповідача від виконання рішення суду, що набрало законної сили, щодо поновлення договору оренди землі на 7 (сім) років, укладеного між Білопільською районною державною адміністрацією (41800, Сумська область, м. Білопілля, вул. Старопутивльська, 35 і.к. 04058120) та Селянським (фермерським) господарством Вікторія (41853, Сумська область, Білопільський район, с. Сергіївна, вул. Черняхівського, 46, і.к. 21128046), шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди від 01.10.2010, зареєстрованого у Державному реєстрі земель від 10.11.2010 за № 041062602580.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/755/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання з повідомленням (викликом) сторін на 10.09.2019, 11:00.

Від представника другого відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву від 08.08.2019 б/н (вх. № 6516 від 09.08.2019), в якому представник другого відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що позивачем втрачено переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк у зв`язку з несвоєчасним зверненням, а оспорюваний договір укладено між другим відповідачем та гр. ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України Про оренду землі .

У відповіді на відзив другого відповідача від 30.08.2019 б/н (вх. № 7048 від 02.09.2019) позивач зазначає, що вважає відзив другого відповідача необгрутованим та зазначає, що твердження другого відповідача про втрату позивачем переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920684900:01:001:0552 спростовується рішенням Господарського суду Сумської області від 21.03.2016 у справі № 920/1/16, яке набрало законної сили, але не виконано шляхом укладення додаткової угоди з другим відповідачем.

Також у відповіді на відзив другого відповідача позивач зазначає, що у відповідності до частини першої статі 5 Закону України Про фермерське господарство право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство в редакції від 06.11.2014).

Тобто, як зазначає позивач, можливість реалізації громадянином права на творення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з надання (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства, проте гр. ОСОБА_1 створив Фермерське господарство Верес 2015 15.06.2015, а земельну ділянку в оренду отримав лише 01.04.2016.

В судовому засіданні, розпочатому 10.09.2019, 11:00, відповідно до приписів частини п`ятої статті 183 та частини п`ятої статті 233 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено протокольну ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 11 год. 30 хв. 24.09.2019.

20.09.2019 від представника першого відповідача до суду надійшов відзив на позов б/д, б/н (вх. № 7675 від 20.09.2019), в якому останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що сторони оспорюваного договору під час його укладення дотримались вимог законодавства, необхідних для чинності правочину.

Ухвалою від 24.09.2019 у справі № 920/755/19 судом постановлено продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче засідання на 17.10.2019, 10:00.

Разом із клопотанням про долучення доказів до матеріалів справи б/д, б/н (вх. № 8451 від 17.10.2019) представником позивача надано до суду копії документів, які підтверджують факт накладання земельних ділянок з кадастровими номерами 5920684900:01:001:0552, площею 31,73 га, та 5920684900:02:001:0559, площею 30,6100 га одна на одну, а саме: копію інформації про якісну характеристику покриву земельної ділянки; копію витягу з ДЗК від 10.07.2017; копію кваліфікаційного сертифікату ОСОБА_2 ; копію схеми розміщення земельних ділянок; копію проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 ; копію акту перенесення земельної ділянки в натурі з додатками; копію експлікації земельної ділянки площею 31,73 га; копію експлікації земельної ділянки площею 30,61 га; а також клопотання представника першого відповідача до Харківського апеляційного господарського суду щодо накладення зазначених земельних ділянок одна на одну.

Надані представником позивача письмові докази долучено судом до матеріалів цієї справи.

17.10.2019 представником позивача було подано клопотання про призначення судової земельної експертизи (від 17.10.2019 № 3225к).

Також представником позивача надано до суду відповідь на відзив першого відповідача б/д, б/н (вх. № 8450 від 17.10.2019), в якому представник позивача заперечує проти доводів першого відповідача та зазначає, що при укладені оспорюваного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки районною радою не затверджувалась, а тому зазначений договір не містить істотних умов щодо орендної плати, що є додатковою підставою для визнання його недійсним в порядку статей 203, 215 Цивільного кодексу України. Шляхом подання цієї позовної заяви до суду позивач захищає від порушень з боку першого відповідача своє право на користування (оренду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5920684900:01:001:0552, площею 31.73 га, що повністю витікає зі змісту позовних вимог. Факт того, що земельні ділянки накладаються одна на одну повністю підтверджується матеріалами цієї справи.

Ухвалою від 17.10.2019 у справі № 920/755/19 постановлено відкласти підготовче засідання та розгляд клопотання позивача про призначення судової земельної експертизи на 21.10.2019, 11:00.

25.10.2019 представник позивача подав до суду клопотання про уточнення питання для проведення судової земельної експертизи, відповідно до якого з метою скорочення термінів проведення експертизи, вважає за доцільне на вирішення експертизи поставити лише одне питання: Чи є накладання земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:02:001:0559 із земельною ділянкою з кадастровим номером 5920684900:01:001:0552 відповідно до правовстановлюючих документів та документації на ці земельні ділянки?

Ухвалою від 25.10.2019 у справі № 920/755/19 постановлено відкласти підготовче засідання та розгляд клопотання позивача про призначення судової земельної експертизи на 04.11.2019, 14:30 та призначити розгляд справи № 920/755/19 колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Джепа Ю.А., судді: Жерьобкіна Є.А., Соп`яненко О.Ю.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.11.2019 у справі № 920/755/19 задоволено клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи б/д, б/н (від 17.10.2019 вх. № 3325к), з урахуванням клопотання про уточнення питання для проведення судової-технічної експертизи (в порядку статті 99 ГПК України) б/д, б/н (від 25.10.2019 вх. № 8694) представника Селянського Фермерського господарства Вікторія - адвоката Даценка А.М. та призначено у справі № 920/755/19 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи є накладання земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:02:001:0559 із земельною ділянкою з кадастровим номером 5920684900:01:001:0552 відповідно до правовстановлюючих документів та документації на ці земельні ділянки? Проведення судової земельно-технічної експертизи у встановлений законом строк доручено атестованому судовому експерту Сукаленку Сергію Вікторовичу, провадження в справі зупинено.

22.11.2019 до суду надійшло клопотання про надання матеріалів та необхідних умов для проведення експертизи судового експерта Сукаленка С.В., відповідно до якого експерт просить суд надати додаткові матеріали, а саме: надати обмінний файл із Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером (5920684900:02:001:0559); оригінали, або якісно виготовлені та належним чином завірені копії Технічної документації із землеустрою (Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок), розробленої ПП Мегаполіс від 23.03.2015 року, кадастровий номер 5920684900:02:001:0559; оплату експертизи провести згідно наданого рахунку, після виконання всіх попередніх пунктів, рахунок відправлено на електронну пошту Селянського Фермерського господарства Вікторія .

Листом Господарського суду Сумської області від 02.12.2019 № 920/755/19/10633 витребувано у судового експерта Сукаленка С.В. матеріали справи № 920/755/19.

06.12.2019 до суду надійшли матеріали справи № 920/755/19.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.12.2019 провадження у справі № 920/755/19 поновлено та призначено судове засідання на 20.12.2019, а ухвалою від 20.12.2019 у справі № 920/755/19 призначено судове засідання для розгляду клопотання експерта на 24.01.2020, 12:00.

Ухвалою суду від 24.01.2020 у справі № 920/755/19 постановлено матеріали справи № 920/755/19 та отримані для експертного дослідження додаткові матеріали, а саме: оптичний диск DVD-R з інформацією про обмінний файл з Державного земельного кадастру на земельну ділянку з кадастровим номером 5920684900:02:001:0559 площею 30,61 га та копію проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:02:001:0559 в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства (ФГ Верес 2015 ), виготовлену ПП Мегаполіс , направити атестованому судовому експерту Сукаленку Сергію Вікторовичу (40000, м. Суми, вул. Шишкарівська, 11, офіс 334, свідоцтво експерта від 20.11.2015 № 1751). Провадження у справі № 920/755/19 зупинити.

18.02.2020 матеріали справи № 920/755/19 повернуті до Господарського суду Сумської області разом із висновком експерта № 38 від 14.02.2020, відповідно до якого контури земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:02:001:0559 площею 30,6100га відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області в 2015 році частково накладаються на контури земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:02:001:0552 площею 31,7347 га, відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку Селянському (фермерському) господарству Вікторія для ведення селянського (фермерського) господарства на території Куянівської сільської ради Білопільського району, Сумської області в 2008 році, площа накладання складає 30,4624га.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 26.02.2020 провадження у справі № 920/755/19 поновлено та призначено підготовче засідання на 12.03.2020, 10:30; ухвалою від 12.03.2020 у справі № 920/755/19 відкладено підготовче засідання на 16.04.2020, 11:00; ухвалою від 16.04.2020 у справі № 920/755/19 відкладено підготовче засідання на 14.05.2020, 10:30; ухвалою від 14.05.2020 у справі № 920/755/19 відкладено підготовче засідання на 04.06.2020, 12:45.

04.06.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з відпусткою судді - члена колегії Соп`яненко О.Ю., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Відповідно частини дев`ятої до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи факт виходу судді - члена колегії Соп`яненко О.Ю. з відпустки та положення частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 10.06.2020 призначив справу № 920/755/19 до розгляду в підготовчому засіданні на 01.07.2020, 11:00 з повідомленням (викликом) учасників справи.

За приписами статті 185 ГПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з`ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 01.07.2020 судом розглянуто питання, визначені частиною другою статті 182 ГПК України.

01.07.2020 представники позивача та другого відповідача усно повідомили суду, що всі докази, необхідні для об`єктивного розгляду даної справи по суті зібрані, та зазначив, що вважають за можливе закрити підготовче провадження у даній справі та перейти до розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання від 01.07.2020, судом з`ясовано всі питання, які підлягають вирішенню під час підготовчого засідання, а тому з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання відповідно до пункту 3 частини другої статті 185 ГПК України, суд ухвалою від 01.07.2020 у цій справі постановив закрити підготовче провадження та призначити справу № 920/755/19 до судового розгляду по суті в судове засідання на 27.08.2020, 11:00.

В судовому засіданні по суті 27.08.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, а також покласти на відповідачів витрати позивача по сплаті судового збору та по оплаті вартості судової експертизи.

Представники відповідачів та третіх осіб в судове засідання по суті не з`явилися, додаткових письмових пояснень чи доказів до суду не подали.

Від представника першого відповідача до суду засобами електронного зв`язку разом із заявами від 27.08.2020 б/н (вх. № 7499/20, № 7508/20 від 27.08.2020) надані докази його участі в іншому судовому засіданні в Білопільському районному суді Сумської області. Проте зазначені заяви представника першого відповідача всупереч вимог п.4 ч.1 ст.170 ГПК України, не містять змісту питання, яке має бути розглянуте судом, та прохання заявника, наприклад, відкласти розгляд справи чи вважати поважними причини неявки в судове засіданя та провести його за відсутності представника, а тому повертаються заявнику без розгляду на підставі ч.4 ст.170 ГПК України.

Згідно зі статті 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Згідно частини другої статті 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання вимог статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у цій справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

У судовому засіданні 27.08.2020 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

01.10.2010 між позивачем та Білопільською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 31,7347 га, яка знаходиться на території Куянівської сільської ради. Земельна ділянка передавалася в оренду строком на 3 роки.

Вищезазначений договір зареєстрований у Білопільському відділі Сумської регіональної філії, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.11.2010 за № 041062602580.

Пунктом 8 цього договору встановлено, що він укладений на три роки: з 01.10.2010 по 30.09.2013. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово про намір продовжити дію договору.

На виконання умов договору оренди землі від 01.10.2010 Білопільською районною державною адміністрацією передано, а позивачем прийнято за актом приймання-передачі від 01.10.2010 земельну ділянку резервного фонду, яка розташована на території Куянівської сільської ради, загальною площею 31,7347 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом 14.1 договору оренди, він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

У позовній заяві позивач зазначає, що за весь час користування вищезазначеною земельною ділянкою з 2010 року він належним чином виконував умови вказаного договору оренди. Користування земельною ділянкою здійснювалось виключно за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, своєчасно та в повному обсязі проводилася сплата орендної плати, податків та інших обов`язкових платежів.

Листом від 08.05.2013 № 1485/02-10 про поновлення договору другий відповідач повідомив позивача про закінчення 11.10.2013 строку дії договору оренди земельної ділянки на території Куянівської сільської ради загальною площею 31,7347 га та при необхідності у разі наявності наміру скористатися переважним правом на поновлення договору оренди земельної ділянки державної власності сільськогосподарського призначення на новий строк.

01.08.2013 другий відповідач звернувся до позивача з листом № 3473/02-10 з пропозицією внести зміни до договору оренди землі в частині збільшення розміру орендної плати до 4% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та збільшити строк оренди земельної ділянки на 7 років.

Позивач на виконання листів другого відповідача від 08.05.2013 № 1485/02-10, 01.08.2013 № 3473/02-10 та пункту 8 договору оренди, 27.08.2013 направив другому відповідачу листа-повідомлення, яким повідомив останнього про свій намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди та згоду на зміну істотних умов договору запропонованих орендодавцем, в частині збільшення розміру орендної плати до 4 % та строку оренди на 7 років по вищевказаному договору оренди. До зазначеного листа-повідомлення позивачем додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди.

17.09.2013 другим відповідачем надіслано позивачеві листа № 4886/13-06 з пропозицією повторно вернутися до Головного управління Держземагенства в Сумській області та надати нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

На виконання листа Головного управління Держземагенства в Сумській області від 17.09.2013 № 4886/13-06 позивачем замовлено виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки.

17.09.2013 Сумською регіональною філією ДП Центр державного земельного кадастру розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку орендує позивач для ведення фермерського господарства на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області.

Рішенням Білопільської районної ради Сумської області тридцять другої сесії шостого скликання від 05.12.2013 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які надаються в оренду СФГ Вікторія затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки, що надається в оренду позивачеві для ведення фермерського господарства на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області та встановлено: на земельну ділянку загальною площею 31,7347 га нормативно грошову оцінку, станом на 01.01.2013, в розмірі 645930,94 грн; на земельну ділянку загальною площею 21,2728 га нормативно грошову оцінку, станом на 01.01.2013, в розмірі 425876,27 грн.

27.12.2013 Головне управління Держземагенства в Сумській області листом № 27-18-0.7-8473/2-13 повідомило позивача про необхідність надання додаткових документів для поновлення вказаного договору оренди, а саме: копії свідоцтва про державну реєстрацію, копію статуту, копію довідки статуправління, проект додаткової угоди, а також копію договору оренди землі та витяг з технічної документації про нормативну грошву оцінку. Також другим відповідачем повідомлено позивачу про розмір орендної плати на рівні 4 % від нормативної грошової оцінки землі.

30.01.2014 позивач повторно звернувся до Головного управління Держземагенства в Сумській області з листом-повідомлення про поновлення терміну дії договору оренди земель державної власності сільськогосподарського призначення від 01.10.2010, загальною площею 31,7347 га рілля, кадастровий номер № 5920684900:02:001:0552, що знаходиться на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області, зареєстрованого у Білопільському відділенні Сумської регіональної філії від 10.11.2010 за № 041062602580, до якого було додано проект додаткової угоди з врахуванням змін всіх істотних умов запропонованих другим відповідачем, копію рішенням Білопільської районної ради Сумської області тридцять другої сесії шостого скликання від 05.12.2013 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які надаються в оренду СФГ Вікторія , копію договору від 17.09.2013 № 00-5906-0113 на розроблення проектно-вишукувальних робіт по розробці технічної документації з нормативної грошової оцінки двох земельних ділянок, загальною площею 53,0075 га.

Листом від 08.04.2014 № 27-18-0.7-2870/2-14 Головне управління Держземагенства в Сумській області повідомлено позивача про втрату ним переважного права перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк у зв`язку з несвоєчасним зверненням з листом-повідомленням разом з узгодженим проектом додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі до орендодавця.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 21.03.2016 у справі № 920/1/16 за позовом СФГ Вікторія до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області визнано поновленим на 7 років договір оренди землі, укладений між Білопільською райдержадміністрацією та СФГ Вікторія шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.10.2010, зареєстрованого у Держреєстрі земель від 10.11.2010 за № 041062602580.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 у справі № 920/1/16 апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Сумській області на вищезазначене рішення суду першої інстанції повернуто заявникові.

Поновлення договору оренди відбулось на підставі статті 33 Закону України Про оренду землі із застосування переважного права позивача на поновлення договору оренди.

У відповідності до частини четвертої статті 75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не становлено законом.

Протягом 2016 року позивач неодноразово звертався до другого відповідача з пропозиціями укласти додаткову угоду до договору оренди, отримуючи щоразу письмову відмову в укладенні додаткової угоди.

Так, листом від 06.05.2016 за № 28-18-0.8-605972-16 другим відповідачем відмовлено в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди у зв`язку з неприйнятністю орендної ставки та відсутність в проекті угоди конкретних заходів щодо ефективності використання та підвищення родючості земельної ділянки.

Листом від 29.07.2016 за № 28-18-0.81-9239/2-16 другим відповідачем зазначено позивачеві, що головне управління не може видати наказ про поновлення договору і в даному випадку необхідно звернутись до відділу Держгеокадастру у Білопільському районі.

В свою чергу Відділ Держгеокадастру у Білопільському районі в листі від 06.09.2016 № 27-28-99.0-4403/2-16 зазначив, що не має права укладати додаткові угоди, оскільки це компетенція Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Головне управління Держгеокадастру у Сумській області листом від 06.09.2016 № 28-18-0.82-10857/2-16) повторно запропонувало позивачеві звернутись до відділу Держгеокадастру у Білопільському районі.

Таким чином, в даному випадку другий відповідач безпідставно ухилявся від виконання рішення суду та підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Ухвалою Господарського суду від 07.06.2017 у справі № № 920/1/16 позивачеві відмовлено в роз`ясненні судового рішення. При цьому суд зазначив, що оскільки у вищезгаданому рішенні судом визнано право позивача на поновлення договору оренди землі, а також, що, згідно частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , договір вважається поновленим та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, то у цьому випадку обов`язковим є укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, із уповноваженим керівником Головного управління Держгеокадастру у Сумській області без прийняття будь-яких додаткових рішень чи наказів.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді, тобто позивач має право, в разі ухилення другого відповідача від укладення додаткової угоди, звернутися до господарського суду з позовною заявою про зобов`язання відповідача укласти додаткову угоду (про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі).

Після цього, в липні місяці 2017 року позивачем укладено додаткову угоду з Головним управління Держгеокадастру у Сумській області до договору оренди землі від 01.10.2010. Дана додаткова угода в судовому порядку не оскаржувалась. Починаючи з дати укладання договору оренди, включаючи термін дії договору, процедуру поновлення договору оренди та станом на момент складання цього позову позивач використовував надану земельну ділянку, яка залишалась зареєстрованою за позивачем та сплачував орендну плату.

Поряд з цим, 05.03.2015 Головним управлінням Держземагенства у Сумській області в особі в.о. начальника Б.С. Бондаренка виданий наказ за № 18-678/16-15-СГ Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки , згідно якого громадянину ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 32,00 га в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Куянівської сільської ради.

Згідно викопіювання з публічної кадастрової карти України бажаного місця розташування земельної ділянки першого відповідача це земельна ділянка площею 31,73 га з кадастровим номером 5920684900:01:001:0552 - земельна ділянка, яка знаходиться в оренді СФГ Вікторія (позивача у справі) та зареєстрована у встановленому законом порядку.

В подальшому, 01.04.2016, через тиждень після ухвалення Господарським судом Сумської області рішення від 21.03.2016 у справі № 920/1/16 про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01.10.2010 другим відповідачем укладено договір оренди оспорюваної земельної ділянки з гр. ОСОБА_1 , головою ФГ Верес 2015 (першим відповідачем у справі). При цьому, вищезазначеній земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер № 5920684900:02:001:0559 та зазначається (змінюється) нова площа - 30,6100 га.

Таким чином, згідно Інформації державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку в складі наданої позивачу земельної ділянки з кадастровим номером № 5920684900:01:001:0552, площею 31,73 га є земельна ділянка з кадастровим номером № 5920684900:02:001:0559, площею 30,6100 га.

Доказом факту накладення земельних ділянок є публічна кадастрова карта України, роздруківки з якої підтверджують той факт, що на земельну ділянку з кадастровим номером № 5920684900:01:001:0552 накладається земельна ділянка з кадастровим номером № 5920684900:02:001:0559.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 04.11.2019 у справі № 920/755/19 призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи є накладання земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:02:001:0559 із земельною ділянкою з кадастровим номером 5920684900:01:001:0552 відповідно до правовстановлюючих документів та документації на ці земельні ділянки?

Відповідно до висновку експерта № 38 від 14.02.2020, контури земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:02:001:0559 площею 30,6100 га відповідно до Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області в 2015 році частково накладаються на контури земельної ділянки з кадастровим номером 5920684900:02:001:0552 площею 31,7347 га, відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку Селянському (фермерському) господарству Вікторія для ведення селянського (фермерського) господарства на території Куянівської сільської ради Білопільського району Сумської області в 2008 році, площа накладання складає 30,4624 га.

Зазначений висновок судового експерта враховується судом як доказ, у розумінні статей 76-79 ГПК України, щодо накладення на земельну ділянку з кадастровим номером № 5920684900:01:001:0552 земельної ділянки з кадастровим номером № 5920684900:02:001:0559.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України 11.05.2016 у справі № 6-824цс16, відповідно до якої встановлено, що за змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є додержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України Про оплату за землю , та перевищувати 10 % їх нормативної грошової оцінки.

Частиною першою пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, частиною першою статті 13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України Про оцінку земель ).

Враховуючи вищезазначене, обов`язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням.

Судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у постанові від 13.03.2017 у справі № 6-2195цс16 сформовано правовий висновок, яким встановлено, що згідно з частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частин першої, другої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Частина одинадцята статті 93 ЗК України визначає, що строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років.

За змістом статті 93 ЗК України перший відповідач набуває право використовувати земельну ділянку та обов`язок сплачувати орендну плату не з моменту прийняття рішення компетентним органом про передачу цієї ділянки в оренду, а з моменту укладення договору оренди землі.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати при укладенні договору оренди.

Відповідно до абзацу 13 статті 1 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Частиною п`ятою статті 5 цього Закону передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно із частиною третьою статті 201 ЗК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що нормативна грошова оцінка - конкретна вартісна характеристика, яка містить низку етапів, передбачених чинним законодавством. Зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення щодо проведення нормативної готової оцінки земель, розробка технічної документації грошової оцінки спеціальною установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації.

Судом встановлено, що при укладенні відповідачами оскаржуваного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилась, і відповідно Білопільською районною радою не затверджувалась.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Частиною третьою статті 215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір укладено з порушенням приписів статті 13 Закону України Про оцінку земель , статей 15, 21 Закону України Про оренду землі , а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов`язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Оскільки орендну плату встановлено без проведення нормативної грошової оцінки, то договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним у зв`язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.5 цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В той же час, судом встановлено факт накладення на земельну ділянку, яку первісно надано в оренду позивачу, земельної ділянки, яка пізніше надана оспорюваним договором в оренду першому відповідачу, що повинно було бути враховано другим відповідачем при укладенні оспорюваного правочину у сенсі реального настання правових наслідків такого договору та його відповідності вимогам чинного законодавства. Зазначений факт відповідачами не спростовано належними, допустими та достовірними доказами у розумінні вимог статей 76-79 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги позивача визнаються правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідачів суперечать вимогам діючого законодавства та не спростовують доводів позивача.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статей 123 та 129 ГПК України, враховуючи, що цей спір виник між сторонами у зв`язку з неправомірними діями другого відповідача, 1921,00 грн відшкодування витрат зі сплаті судового збору та 5024,00 грн відшкодування вартості судової земельно-технічної експертизи покладаються на другого відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір від 01.04.2016 оренди земельної ділянки загальною площею 30,6100 га (кадастровий номер 5920684900:02:001:0559), яка знаходиться в користуванні Фермерського господарства Верес 2015 , зареєстрований в державному реєстрі 11.05.2016 за № 14456113, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та громадянином ОСОБА_1 .

3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, буд. 108, м. Суми, Сумська область, 40021, код 39765885) на користь Селянського фермерського господарства Вікторія (вул. Черняхівського, буд. 46, с. Сергіївка Білопільського району Сумської області, код 21128046) 1921,00 грн відшкодування витрат зі сплаті судового збору та 5024,00 грн відшкодування вартості судової земельно-технічної експертизи.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано суддями 07 вересня 2020 року.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Судді: Є.А. Жерьобкіна

О.Ю. Соп`яненко