Рішення

від 02.09.2020 по справі 920/472/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.09.2020 Справа № 920/472/20 м. Суми

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Галашан І.В., розглянувши матеріали справи № 920/472/20 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Комунальне підприємство Міськводоканал Сумської міської ради (вул. Білопільський шлях, 9, м. Суми, 40009, ідентифікаційний код 03352455, email: vodocanal_sumy@ukr.net),

до відповідача: Житлово-будівельний кооператив Житлоінвест (вул. Володимирська, буд. 45, офіс 101, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 39150841),

про стягнення 11 624,23 грн на підставі договору про умови надання комунальних послуг № 3941 від 01.10.2015, укладеного між сторонами.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11 624,23 грн, з них: основний борг за договором про умови комунальних послуг № 3941 від 01.10.2015 в сумі 8 825,68 грн, пеня в сумі 1 508,15 грн, інфляційні втрати в сумі 823,77 грн, 3 % річних в сумі 466,63 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

Ухвалою від 25.05.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 920/472/20 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; призначити розгляд справи по суті в судове засідання на 21.07.2020, 10:00.

21.07.2020 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Відповідно частини дев`ятої до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи факт виходу судді Джепи Ю.А. з відпустки та положення частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 28.07.2020 постановив призначити розгляд справи № 920/472/20 по суті в судове засідання на 02.09.2020, 10:00.

У судовому засіданні 02.09.2020 судом встановлено наступне.

Представники сторін у судове засідання не викликалися. Представник позивача про час, дату і місце судового розгляду був повідомлений належним чином 31.07.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Письмових заяв чи клопотань суду не подав.

Копія ухвали від 28.07.2020 з повідомленням про час, дату і місце судового розгляду, надіслана на адресу відповідача - Житлово-будівельного кооперативу Житлоінвест (вул. Володирська, буд. 45, офіс 101, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 39150841, повернута до Господарського суду Сумської області з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою .

З огляду на вищенаведене, господарський суд, перевіривши інформацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановив, що актуальна адреса відповідача - вул. Володирська, буд. 45, офіс 101, м. Київ, 01001. Таким чином, копію ухвали від 28.07.2020 з повідомленням про час, дату і місце судового розгляду судом було направлено на належну адресу.

Частиною четвертою статті 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи господарським судом Сумської області.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 ГПК).

У відповідності до ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з до говорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред 'являтися також за місцем виконання иих договорів.

Відповідно до п. 5.3 Договору та схеми до Договору, об`єкт водопостачання та водовідведення знаходиться за адресою: вул. Київська, 26-А с. Сад Сумського району. У зв`язку з цим позовна заява подається до господарського суду Сумської області, тобто за місцем виконання Договору.

Таким чином, позивачем дотримано правил підсудності щодо звернення із даним позовом до Господарського суду Сумської області.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив:

Між комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради далі - Позивач, КП "Міськводоканал" СМР, Виробник) та житлово-будівельним кооперативом Житлоінвест (далі - Відповідач, ЖБК Житлоінвест , Замовник), при спільному згадуванні - Сторони) укладено договір про умови надання комунальних послуг № 3941 від 01.10.2015 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Виробник бере на себе зобов`язання забезпечувати безперебійне надання Споживачеві комунальних послуг з водопостачання та водовідведення вод, а Замовник зобов`язується забезпечувати належне утримання внутрішньобудинкових водопровідних та каналізаційних мереж, арматури та санітарно-технічних приладів на ній, не допускати витоку води на внутрішніх та каналізаційних мереж, арматури та санітарно-технічних приладів на ній, не допускати витоку води на внутрішніх та зовнішніх водомережах. які знаходяться на балансі Замовника.

Відповідно до п. 1.2 Договору Замовник оплачує Виробнику різницю між загальнобудинковим водолічильником та квартирними лічильниками обліку води, згідно пред`явленого рахунку та на підставі відповідного акту.

Відповідно до п.п. 2.4.1, 2.4.2, 2.4.5, 2.4.7 п. 2.4 Договору Замовник зобов`язаний:

Встановлений загальнобудинковий водолічильник у подальшому знаходиться на обслуговуванні Замовника;

Один раз на місяць знімати показання загальнобудинкового засобу обліку води в присутності представника Виробника та споживача, що фіксується відповідним актом;

Сплачувати Виробнику різницю між загальнобудинковим водолічильником та квартирними лічильниками води, згідно пред`явленого рахунку на підставі акту з няття показань із загальнобудинкового водолічильника;

У разі незгоди з виставленим рахунком, у п`яти денний термін, з дня надання Зиробьником розрахункового документу письмово повідомити про це Виробника з . бґрунтуванням причин. В іншому випадку відмова Замовника оплатити розрахунковий документ Виробника вважається безпідставною;

Отримати у Виробника рахунок нарочним з 30 по 5 число.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору:

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Розрахунок за послуги з водопостачання та водовідведення Замовник проводить до 5-го числа наступного місяця, виходячи виходячи з діючого тарифу та рахунку, що надається згідно показань водолічильників;

Платіжні документи за розрахунковий період Замовник забирає нарочним з 30 по 5 число, щоб уникнути конфліктів з питань оплати рахунків;

Відповідно до п. 3.5 Договору Замовник сплачує Виробнику різницю між шгальнобудинковим водолічильником та квартирними лічильниками обліку води, згідно пред`явленого рахунку на підставі акту знятгя показань із загальнобудинкового водолічильника.

Зняття показань з загальнобудинкового та квартирних лічильників здійснюється в 8 робочий день поточного місця представником Виробника у присутності представника Замовника та споживача. У разі, якщо Замовник не забезпечить свого представника для зняття показань, дані, що зняті Виробником, є підставою для виставлення розрахункового документа. Показання квартирних засобів обліку води знімаються та передаються Виробнику щомісячно до 15 числа поточного місяця споживачем.

Загальнобудинковий водолічильник знаходиться на балансі Замовника.

Відповідно до п. 5.3 Договору, перелік розрахункових об`єктів: вул. Київська, 26-а-житловий будинок.

Згідно схеми до Договору, об`єкт водопостачання та водовідведення знаходиться за адресою: вул. Київська,26-А с. Сад -житловий будинок.

Відповідно до п. п. 7.1, 7.2, 7.3 Договору Договір укладається з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не надійде заява однієї із Сторін про розірвання Договору.

Дострокове розірвання Договору можливе лише за згодою Сторін, якщо інше не встановлено Договором або законодавством.

Доповнення та зміни до Договору вносяться за взаємною згодою Сторін, шляхом підписання додаткової угоди.

Судом встановлено, що на виконання умов договору виробником надано послуги у повному обсязі, однак Замовником вони не оплачені за травень та вересень 2018 року, внаслідок чого заборгованість за Договором складає 8825,68 грн. (8810,46 грн за травень 2018 року + 15,22 грн за вересень 2018 року), що підтверджується Договором, детальним розрахунком Позивача, обіговою відомістю по особовому рахунку Відповідача за квітень - листопад 2018 року, відомостями витрат холодної води по квартирним лічильникам в будинку № 26-А по вул. Київська с. Сад за період: грудень 2016 року - травень 2018 року, актом перевірки витрат холодної води по загальнобудинковому лічильнику води з будинку № 26-А по вул. Київська за травень 2018 року.

Рахунок від 27.03.2020 № 3941 на оплату послуг у сумі 8 825 грн 71 коп. направлено відповідачу на належну адресу.

Позивачем 03.04.2020 за вих. № 22/2337 Відповідачу поштовим відправленням з повідомленням про вручення направлена вимога про сплату заборгованості за надані послуги, однак відповідачем заборгованість не погашена.

Заборгованість відповідача за Договором складає 8 825 грн 68 коп. грн та станом на 15.05.2020 (дату складання позову) є несплаченою.

Також відповідно до п. п.4.7 та 4,8 Договору за несвоєчасну оплату послуги для Замовника передбачена відповідальність у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Оскільки Замовником не виконані грошові зобов`язання по оплаті послуг на суму 8 825 грн 68 коп., він зобов`язаний сплатити на користь Виконавця, крім суми основної заборгованості, пеню, 3% річних та інфляційні втрати за неналежне виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу, розмір нарахованої пені складає 1 508,15 грн., що підтверджується розрахунком Позивача.

Загальний розмір 3% річних складає 466 грн 63 коп., що підтверджується розрахунком Позивача.

Загальний розмір інфляційних втрат становить 823,77 грн., що підтверджується розрахунком Позивача.

Таким чином загальна сума, що підлягає стягненню з Відповідача, складає 11 624,23 грн. (основний борг 8 825,68 грн. + пеня 1 508,15 грн. + 3% річних 466,63 - інфляційні втрати 823,77 грн).

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько- господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язано] сторони виконання її обов`язку.

Ст. 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вимогами ст. 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійсненні господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Станом на 02.09.2020 сума заборгованості за надані послуги 8 825 грн 68 коп., що підтверджується Договором, детальним розрахунком Позивача, обіговою відомістю по особовому рахунку Відповідача за квітень - листопад 2018 року, відомостями витрат холодної води по квартирним лічильникам в будинку № 26-А по вул. Київська с. Сад за період: грудень 2016 року - травень 2018 року, актом перевірки витрат холодної води по загальнобудинковому лічильнику води з будинку № 26-А по вул. Київська за травень 2018 року.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не подав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8 825 грн 68 коп. заборгованості за надані послуги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1 Закону).

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до пунктів 4.7, 4.8. договору у разі несвоєчасного перерахування коштів відповідачем за послуги водопостачання та водовідведення стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді нарахування на суму боргу трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до розрахунку позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 1 508 грн 15 коп., 3% річних у розмірі 466 грн 63 коп., інфляційні втрати у розмірі 823 грн 77 коп.

Перевіривши розрахунки позивача, суд дійшов висновку, що розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат позивачем здійснено у відповідності до вимог законодавства та договору.

Таким чином суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 508 грн 15 коп., 3% річних у розмірі 466 грн 63 коп., інфляційних втрат у розмірі 823 грн 77 коп.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви, позивач просить суд у відповідності до ч. 10 ст. 238 ГПК України при прийнятті рішення про стягнення боргу зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточну суму відсотків (пені) розраховувати за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом IV цього Кодексу.

Правовий аналіз наведеної вище норми чинного законодавства свідчить про те, що остання передбачає право, а не обов`язок суду зазначити про нарахування відсотків або пені у рішенні про стягнення боргу, і таке право надано суду для нарахування відсотків, або для нарахування пені, тобто за вибором позивача один з видів відповідальності.

Позивач просить зазначити у рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені.

Зважаючи на те, що нарахування штрафних санкцій, зокрема пені, відповідно до вимог ч.6 ст. 232 ГПК України припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання має бути виконано, якщо інше не встановлено законом чи договором, а також, що правильність нарахування відсотків річних має перевірятись судом, враховуючи право відповідача на спростування нарахувань за інші (майбутні) періоди та гіпотетичну можливість заявляти про застосування позовної давності до таких нарахувань, вимоги КП Міськводоканал Сумської міської ради про зазначення в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення суду з урахуванням приписів законодавства України задоволенню не підлягають.

У цій частині суд зауважує, що сторона не позбавлена права звернутися з окремим позовом про стягнення заборгованості та відповідних санкцій у періоди, які не були охоплені під час розгляду цієї справи.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Житлоінвест (вул. Володимирська, буд. 45, офіс 101, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 39150841) на користь комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код ЄДРПОУ 03352455) основний борг у сумі 8825,68 грн, пеню у сумі 1 508,15 грн, інфляційні втрати у сумі 823,77 грн, 3 % річних у сумі 466,63 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано суддею 07 вересня 2020 року.

Суддя Ю.А. Джепа