Рішення

від 02.09.2020 по справі 1.380.2019.003672

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003672

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2020 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

представника позивача Павліша О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вік Лімардо про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків, -

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, Львівська область, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) (далі - позивач, ГУ ДФС у Львівській області) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вік Лімардо (місцезнаходження: 79069, м.Львів, вул.Кульпарківська, 93-А, код ЄДРПОУ 42636737) (далі - відповідач, ТзОВ Вік Лімардо ), в якому просить застосувати адміністративний арешт на рахунках платника податків ТзОВ Вік Лімардо , що знаходяться у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що на підставі пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, інших нормативно-правових актів, щодо дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, наказу №52 від 05.07.2019 Державної фіскальної служби України зобов`язано посадових осіб позивача провести у період з 09.07.2019 по 18.07.2019 фактичну перевірку ТзОВ Вік Лімардо за адресою: м. Львів, вул.Кульпарківська, 93-А.

Позивач зазначає, що посадовими особами ГУ ДПС у Львівській області здійснено вихід за місцезнаходженням (юридичною адресою) відповідача під час якого директора ТзОВ Вік Лімардо ознайомлено з направленнями на перевірку №76-78 від 08.07.2019 та надано останньому копію наказу від 05.07.2019 №520 Про проведення фактичної перевірки , однак у допуску до проведення перевірки було відмовлено, у зв`язку з чим складений акт відмови від допуску до проведення документальної планової перевірки. З врахуванням наведеного, відповідач зазначає, що акт недопуску засвідчує факт відмови відповідача від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. У зв`язку з цим, відповідач просить застосувати адміністративний арешт у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків ТзОВ Вік Лімардо .

Ухвалою від 24.07.2019 суд залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 31.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.

Відповідач 13.08.2019 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відповідач вважає, що відповідно до вимог Податкового кодексу України недопуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки є однією з підстав для накладення арешту, але не безумовною та не єдиною.

Представник відповідача зазначає, що право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: 1) у платника податків наявний податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. З огляду на наведене, представник відповідача зазначає, що позивачем не надано доказів наявності у ТзОВ Вік Лімардо податкового боргу.

Таким чином, представник відповідача вважає, що вимога позивача щодо застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунок платника є необґрунтованою. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 14.08.2019 зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1.380.2019.003509 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вік Лімардо до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою суду від 30.07.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 02.09.2020 суд задовольнив клопотання позивача та замінив позивача з Головного управління ДФС у Львівській області на Головне управління ДПС у Львівській області.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового засідання. Представник відповідача подала клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого суд відмовив.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТзОВ Вік Лімардо зареєстроване як юридична особа код ЄДРПОУ 42636737. Місцезнаходження: 79069, м.Львів, вул.Кульпарківська, 93-А.

05.07.2019 ДФС України прийнято наказ №520 Про проведення фактичної перевірки , яким зобов`язано Департамент податків і зборів юридичних осіб (Антіпова О.) провести фактичну перевірку ТзОВ Вік Лімардо (код ЄДРПОУ 42636737), податкова адреса: м.Львів, вул.Кульпарківська, 93-А, адреса господарської одиниці: м.Львів, вул.Т.Шевченка, буд.327, літ. С-1 , прим. №1, з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за період з 20.11.2018 по дату закінчення фактичної перевірки, тривалістю 10 діб з 09.07.2019 по 18.07.2019.

08.07.2019 ДФС України на підставі вказаного наказу виписано повідомлення про проведення фактичної перевірки №76, №77 та №78 від 08.07.2019 ТзОВ Вік Лімардо .

На підставі наказу ДФС України від 05.07.2019 №520 Про проведення фактичної перевірки та з метою вручення направлень на перевірку від 08.07.2019 №76, №77 та №78 здійснено вихід на юридичну адресу ТзОВ Вік Лімардо : м.Львів, вул.Кульпарківська, 93-А.

Директор ТзОВ Вік Лімардо Сторощук В.А. відмовився від отримання копії наказу ДФС України від 05.07.2019 №520 Про проведення фактичної перевірки та від підпису у направленнях, що підтверджується актом від 11.07.2019 №18/12-01-04/42636737. (а.с.19)

Посадовим особам контролюючого органу, директором ТзОВ Вік Лімардо Сторощуком В.А. було відмовлено у допуску до проведення перевірки, про що складено акт відмови від допуску до перевірки №17/12-01-04/42636737 від 11.07.2019 (а.с.18)

За таких обставин посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області складено акт №17/12-01-04/42636737 від 11.07.2019 про відмову від допуску до перевірки ТзОВ Вік Лімардо , копію якого вручено керівнику підприємства.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що, на переконання позивача, відмова відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки є законною підставою для застосування арешту коштів на його рахунках. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України).

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені статтею 94 ПК України.

Так, згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до пунктів 94.3, 94.4 статті 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Таким чином, аналіз норм статті 94 ПК України дає підстави дійти висновку, що законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Тобто, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, по-перше, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, по-друге, вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

Суд звертає увагу на те, що підставою для винесення рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій позивач зазначає саме відмову відповідача від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Як слідує з матеріалів справи, фактична перевірка відповідача призначена наказом ДФС України №520 від 05.07.2019 Про проведення фактичної перевірки .

З комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 у адміністративній справі № 1.380.2019.003509 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вік Лімардо до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу - відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020 апеляційну скаргу ТзОВ Вік Лімардо задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі № 1.380.2019.003509 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТзОВ Вік Лімардо задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України за №520 від 05.07.2019 Про проведення фактичної перевірки ТзОВ Вік Лімардо .

Відповідно до ч.1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Таким чином, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 25.02.2020.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки наказ Державної фіскальної служби України за № 520 від 05.07.2019 Про проведення фактичної перевірки ТзОВ Вік Лімардо , яким призначено фактичну перевірку відповідача, до проведення якої він не допустив посадових осіб контролюючого органу, визнано судом протиправним та скасовано, суд констатує відсутність законних підстав для проведення такої перевірки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстав для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків у зв`язку з не допуском до перевірки посадових осіб контролюючого органу за відсутності законних підстав для її проведення, немає.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог Головного управління ДПС у Львівській області, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, підп.15 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Вік Лімардо про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 07.09.2020

Суддя Р.І. Кузан