Постанова

від 08.09.2020 по справі 200/2414/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року справа №200/2414/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Казначеєва Е.Г., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Харечко О.П., за участю представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 р. у справі № 200/2414/20-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Компанія Вода Донбасу в особі Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Компанія Вода Донбасу (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області), в якому просило: визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Донецькій області №Ю-603-25 від 10.02.2020 в частині суми 291188,97 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року позовні вимоги задоволено, а саме суд: визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 10.02.2020 №Ю-603-25 в частині суми 291188,97 грн.; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» судовий збір у розмірі 4367 грн. 83 копійки.

Відповідач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що оскільки позивачем належним чином не виконувались норми статті 9 Закону № 2464, а саме, не сплачено єдиний внесок відповідно до законодавчо встановленого строку, апелянтом винесено вимогу про сплату суми заборгованості (недоїмки) з єдиного соціального внеску. спірна вимога була сформовано згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, відповідно до яких заборгованість позивача станом на 31.01.2020 становила 12438544,22 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у судове засідання не з`явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою, має структурний підрозділ - Тельманівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» без права юридичної особи, місцезнаходження якого є: вул. 1 Травня, 97, м. Волноваха, Донецька область.

10.02.2020 Головним управлінням Державної податкової служби у Донецькій області відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464) сформована вимога про зобов`язання Тельманівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» сплатити борг (недоїмку) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ю-603-25 відповідно до якої станом на 31 січня 2020 року за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 12438544,22 грн., з яких сума недоїмки складає 10502031,04 грн., штрафи 422354,94 грн., пеня 1514158,24 грн. Вимога відправлена на адресу позивача 18.02.2020 та отримана 19.02.2020.

Спірна вимога була сформовано згідно облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, відповідно до яких заборгованість позивача станом на 31.01.2020 року становила 12438544,22 грн.

Позивач оскаржує спірну вимогу частково, на суму, що дорівнює 291 188,97 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що в силу діючого законодавства позивач звільнений від сплати єдиного соціального внеску на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Суд апеляційної інстанції з зазначеним висновком суду першої інстанції погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України, Закону № 2464-VI, Законом № 1669 та іншими нормативно-правовими актами стосовно спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464-VІ.

За приписами ч. 8, ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 1 частини 10 статті 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону № 2464-VI, рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

За частиною 5 ст. 25 Закону № 2464, вимога органу доходів і зборів про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 року, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Статтею 1 Закону № 1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України .

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405.

Станом на момент прийняття спірної вимоги, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, не закінчилась.

Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону № 1669 розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту: 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до контролюючого органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом № 2464-VI за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .

Законом України від 02.03.2015 № 219-VIII Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669 вважати пунктом 9-4.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 № 1669 Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону № 1669 виключено.

Таким чином, положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , а змін безпосередньо до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п. 9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

Пункт 9-4 розділу VIII виключено на підставі Закону № 440-IX від 14.01.2020, який набрав чинності 13.02.2020.

Отже, положення пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI на час прийняття оскаржуваної вимоги були чинні.

Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464-VI.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Волноваха, Донецької області.

Також, м. Волноваха, Донецької області, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Отже, позивач зареєстрований та перебував на обліку в органах доходів і зборів, на території, де проводилась антитерористична операція.

Аналіз вищенаведених обставин свідчить, що позивач звільняється від виконання зобов`язань платника єдиного внеску встановлених частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом 1 частини 2 цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до спірної вимоги та матеріалів справи, заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 31 січня 2020 року виникла в період проведення АТО (ООС).

Приписи Законів № 1669 та № 2464-VІ не скасовують обов`язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

Таким чином, відсутність (відстрочення в силу закону) обов`язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати внески у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює застосування до таких платників заходів впливу, а саме складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2018 року справа К/9901/188/17 (812/505/17).

На підставі викладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-603-25 від 10.02.2020 в частині суми 291188,97 грн, є протиправною.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду, які регламентують спірні правовідносини.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Керуючись статями 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 р. у справі № 200/2414/20-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 р. у справі № 200/2414/20-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 08 вересня 2020 року.

Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв

Судді: А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць