Ухвала

від 07.09.2020 по справі 320/3271/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 320/3271/19

адміністративне провадження № К/9901/20992/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І.А.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №320/3271/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО.ПАЛ до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування вимоги, податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

20.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020.

У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКО.ПАЛ звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 № 0008065605, прийняте ГУ ДФС у Київській області про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО.ПАЛ сплатити штраф у сумі 89742,66 грн;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 31185-56 від 05.03.2019, прийняту ГУ ДФС у Київській області про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО.ПАЛ сплатити штраф у сумі 89742,66 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 2042 від 05.03.2019 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКО.ПАЛ , прийняте ГУ ДФС у Київській області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих, у податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ "ЕКО.ПАЛ".

За результатами проведення перевірки перевіряючим складено акт від 15.01.2019 року № 22/10-36-56-05/40748356, яким виявлено порушення позивачем п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України, чим порушене правила сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання протягом граничних строків, передбачених п.126.1 статті 126 ПК України .

На підставі акта перевірки від 15.01.2019 № 22/10-36-56-05/40748356, Відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 № 0008065605, яким ТОВ"ЕКО.ПАЛ" зобов`язано сплатити штраф у сумі 89742,66 грн;

- податкова вимога № 31185-56 від 05.03.2019, якою від ТОВ "ЕКО.ПАЛ" вимагається сплатити штраф у сумі 89742,66 грн;

- рішення № 2042 від 05.03.2019 року про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ "ЕКО.ПАЛ".

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняті Головним управлінням ДПС у Київській області податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 № 0008065605, податкова вимога № 31185-56 від 05.03.2019 та рішення № 2042 від 05.03.2019 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності ТОВ "ЕКО.ПАЛ"є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у Київській області, не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №320/3271/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз змісту наведених норм дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що скаржник звертається до Суду з матеріальною вимогою, предметом позову у справі №320/3271/19 є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2019 № 0008065605 у розмірі 89742,66 грн, податкової вимоги №31185-56 від 05.03.2019 у розмірі 89742,66 грн та рішення № 2042 від 05.03.2019.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №320/3271/19 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №320/3271/19 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ.А. Гончарова І.А. Васильєва В.П. Юрченко