Ухвала

від 04.09.2020 по справі 1.380.2019.005157

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.005157

адміністративне провадження № К/9901/20156/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №1.380.2019.005157 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Фудс до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

07.08.2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення) Галицька митниця Держмитслужби звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №1.380.2019.005157 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Фудс до Львівської митниці ДФС про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є вимоги про визнання протиправною відмови відповідача (лист №13568/10/13-70-19/42 від 18.07.2019 та лист №14863/10/13-70-19/42 від 11.09.2019) у відновленні режиму вільної торгівлі щодо товарів, оформлених у митному відношенні відповідно до митної декларації №UA209140/2019/157295 від 05.07.2019 під порядковим №1 та поверненні суми таких платежів, надміру сплачених під час митного оформлення; відновлення режиму вільної торгівлі щодо товарів, оформлених у митному відношенні відповідно до митної декларації №UA209140/2019/157295 від 05.07.2019 під порядковим номером №1; зобов`язати відповідача повернути позивачу суми надміру сплачених митних платежів під час митного оформлення товарів відповідно до митної декларації №UA209140/2019/157295 від 05.07.2019 у загальній сумі 44378,79 грн.

На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Галицької митниці Держмитслужби на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2020 у справі №1.380.2019.005157.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.А. Васильєва С.С. Пасічник В.П. Юрченко