Ухвала

від 07.09.2020 по справі 520/7057/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 520/7057/19

адміністративне провадження № К/9901/21193/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №520/7057/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хаузбуд до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

19.08.2020 (згідно з трек-номером поштового відправлення) Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №520/7057/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хаузбуд до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України про скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Харківській області від 03.05.2019 № 1153236/40164187; зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Хаузбуд від 02.04.2019 № 1 на суму 1 713 600,00 грн, в тому числі ПДВ 285 600,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, тобто 15.04.2019; скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області про включення ТОВ Хаузбуд до переліку ризикових платників податків; зобов`язання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області виключити ТОВ Хаузбуд із цього переліку.

Справа розглядалася в загальному позовному провадженні.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Суд касаційної інстанції зауважує, що відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Суд вважає, що підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою (наведенням) конкретних висновків суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було неправильно застосовано, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Мають бути також зазначені правові висновки Верховного Суду, стосовно конкретних норм права, які за наявності подібних правовідносин не враховані судом апеляційної інстанції.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Скаржником зазначено, що підставою для звернення з даною касаційною скаргою є пункт 2 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування необхідності відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду скаржником вказано, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається виключно за результатами оцінки наданих підприємством документів до контролюючого органу, визначених в пункті 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, в ході судового розгляду позивачами до суду надаються документи для підтвердження реальності здійснення господарської операції, які не були надані комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, суд, підміняючи контролюючий орган, підтверджує реальність здійснення господарської операції, всупереч приписам Постанови КМУ від 21.02.2018 №117.

Обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування положень Податкового кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , які, на переконання скаржника свідчать про відсутність підстав для задоволення позову, з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначаючи, про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, скаржник не конкретизує, від якого саме висновку він вважає за необхідне відступити, оскільки суд апеляційної інстанції у постанові від 30.06.2020 посилався на декілька постанов Верховного Суду (від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 27.08.2019 у справі №540/2077/18).

Також скаржником не зазначено, у чому саме полягало неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексу адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Таким чином, наведені скаржником обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №520/7057/19 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва