Рішення

від 08.09.2020 по справі 274/3696/20

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 274/3696/20 Провадження № 2/0274/1380/20

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.20 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд),

розглянувши у прядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовомвиконувача обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області Кожухаря Вадима Васильовича в інтересах держави в особі Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області доОСОБА_1 простягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури Кожухар Вадим Васильович (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області з вказаним позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області 8 784,16 грн. витрат, пов`язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_2 .

Позов обґрунтований тим, що внаслідок допущення ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої тілесні ушкодження отримала ОСОБА_2 , у зв`язку з чим остання перебувала на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради, витрати цього закладу на лікування склали 8 784,16 грн., вони підлягають відшкодуванню на підставі статті 1206 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_1 просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Прокурор не довів розміру витрат на лікування ОСОБА_2 , лікування, харчування останньої забезпечувались її родичами, ОСОБА_2 не має будь-яких претензій до неї, звернення Прокурора з позовом не відповідає вимогам законодавства України.

Судом з`ясовано, що ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25.02.2020 р. у справі № 274/822/20, яка набрала законної сили, було, зокрема, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України , у зв`язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_2 , та закрито кримінальне провадження щодо неї (а. с. 8 - 10).

У зазначеній ухвалі судом було встановлено, що, зокрема, ОСОБА_1 обвинувачувалась у тому, що 15.12.2019 р. близько 11:13, керуючи технічно справним автомобілем марки Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить їй відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого ТСЦ № 1842, рухалась по вул. Козацькій в м. Бердичеві в напрямку пл. Соборної в м. Бердичеві. В цей же час неподалік будинку № 47 вказаної вулиці, рухаючись в межах населеного пункту м. Бердичева Житомирської області, ОСОБА_1 проявила безпечність та неуважність і в порушення вимог п. 12.1 ПДР, не обрала безпечної швидкості внаслідок чого втратила керованість свого транспортного засобу та допустила виїзд автомобіля на праву тротуарну доріжку відносно напрямку свого руху, де відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_2 та в подальшому зіткнення з бетонним парканом. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_2 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівої малогомілкової кістки, яке є тілесним ушкодженням середнього ступеню тяжкості.

15.12.2019 р. ОСОБА_2 була доставлена в травмпункт Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради, та у подальшому перебувала у цьому закладі на стаціонарному лікуванні з 03.02.2020 р. по 14.02.2020 р. з приводу дорожньо-транспортної пригоди з діагнозом "консолідуючий перелом проксимального метафізу лівої малогомілкової кістки, нейродеструктивний синдром", що підтверджується листом від 21.05.2020 р. № 857 та довідкою-розрахунком від 21.04.2020 р. цього закладу (а. с. 6, 49).

Відповідно до частин першої та третьої статті 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545 (далі - Порядок), сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Абзацами першим та третім пункту 3 Порядку передбачено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Таким чином ОСОБА_1 зобов`язана відшкодувати витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_2 , яке проводилось Комунальним некомерційним підприємством "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради.

Посилання ОСОБА_1 на те, що Прокурор не довів розміру витрат на лікування ОСОБА_2 , є безпідставним, оскільки розмір витрат підтверджується довідкою-розрахунком від 21.04.2020 р. Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня", з якої вбачається, що ОСОБА_2 , 1953 р. н. перебувала на стаціонарному лікуванні з 03.02.2020 р. по 14.02.2020 р. (11 ліжко/днів) з приводу дорожньо-транспортної пригоди з діагнозом "консолідуючий перелом проксимального метафізу лівої малогомілкової кістки, нейродеструктивний синдром", витрати на лікування склали 8 784,16 грн. (а. с. 49).

Твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 не має до неї будь-яких претензій до з приводу дорожньо-транспортної пригоди, підтверджується матеріалами справи - заявами від 28.12.2019 р. та від 08.01.2020 р. (а. с. 40, 41), проте відсутність таких претензій не є обставинами, які, зважаючи на наведені вище положення законодавства України, звільняють ОСОБА_1 від обов`язку відшкодувати витрати Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради, на лікування ОСОБА_2 .

Посилання ОСОБА_1 на те, що лікування, харчування ОСОБА_2 забезпечувались її родичами не підтверджені будь-якими доказами та спростовуються довідкою-розрахунком від 21.04.2020 р. Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради.

Звернення ж Прокурора з позовом ґрунтується на законодавстві України, з огляду на таке.

Частиною третьою статті 56 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Абзацами першим та другим статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У позовній заяві Прокурор обґрунтував наявність у нього статусу позивача не зверненням Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області та Комунального некомерційного підприємства "Бердичівська міська лікарня" Бердичівської міської ради. з позовом про стягнення з особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, витрат, пов`язаних з лікуванням потерпілого від цього кримінального правопорушення, та необхідністю захисту інтересів держави, які полягають у належному забезпеченні фінансування закладу охорони здоров`я з метою виконання останнім покладених на нього обов`язків з надання медичної допомоги.

З урахуванням наведеного Суд вважає, що Прокурор звернувся з позовною заявою у відповідності до вимог законодавства України.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_1 підлягає стягненню у дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України

У Х В А Л И В:

1. Позов виконувача обов`язків керівника Бердичівської місцевої прокуратури Кожухаря Вадима Васильовича (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Вінницька, 23, код ЄДРПОУ 02909950) в інтересах держави в особі Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради (Житомирська область, м .Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 02313453) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області витрати, пов`язаних зі стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_2 у розмірі 8 784,16 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут