Справа № 147/1181/19
Провадження № 2/147/120/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2020 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Івасюк А.А.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно
в с т а н о в и в:
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить встановити їй факт своєчасного прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на цілий житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 , який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . В обгрунтування позовної заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка до смерті постійно проживала в с. Оляниця Тростянецького району Вінницької області. Після смерті матері залишилось спадкове майно, що складається з житлового будинку з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 , який за інформацією Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області належав до категорії колгоспних дворів, головою та єдиним членом якого була ОСОБА_2 . Спадкоємцем до майна ОСОБА_2 являється позивач, яка своєчасно прийняла спадщину, вступивши в управління спадковим майном. 17.10.2019 звернулася до Тростянецької нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився та 20.08.2020 на адресу суду надійшла заява за підписом сільського голови, в якій просять розгляд справи проводити за їх відсутності, заперечень проти визнання права власності не мають.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 09.12.1980 Оляницькою сільською радою (а.с.7).
Родинний зв`язок позивача з померлою ОСОБА_2 підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 21.05.2019 відділом ДРАЦС по Тростянецькому та Чечельницькому районах ГТУЮ у Вінницькій області на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому в графі мати записана ОСОБА_2 (а.с.8). В подальшому позивач змінила прізвище на ОСОБА_6 в зв`язку з одруженням, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 15.07.1973(а.с.9).
Згідно з довідкою №283 від 16.04.2019, виданою виконавчим комітетом Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області, спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є її дочка ОСОБА_1 , яка своєчасно прийняла спадщину, тому що фактично вступила в управління спадковим майном (а.с.10).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили факт того, що ОСОБА_1 при житті доглядала за своєю матір`ю ОСОБА_2 , користувалась житловим будинком, проводила поховання матері та після її смерті продовжує користуватись будинком, обробляє земельну ділянку.
Відповідно до ст. 524 ЦК України 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Статтею 525 ЦК України 1963 року встановлено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно з ст. 548 ЦК України 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 549 ЦК України 1963 року спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Отже той факт, що ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 549 ЦК України 1963 року фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 підтверджено в судовому засіданні та позов в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , до складу спадкового майна входить житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок на АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 26.03.2019, будинок з господарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який являється спадковим майном, має наступні технічні характеристики: житловий будинок - літера "А", загальна площа 39,4 кв.м, житлова площа 29,7кв.м, допоміжна площа 9,7 кв.м (а.с.14-19).
За даними земельно-шнурової книги Оляницької сільської ради, запис №162, біля господарства за адресою: АДРЕСА_1 , числиться земельна ділянка площею 0,50 га, з правовим режимом: 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 0,25 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.10).
За даними погосподарських книг сільської ради за 1980-1982 роки господарство відносилось до категорії колгоспних дворів. Членами двору були- голова двору ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20-23).
Згідно з вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року №11215, визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено саме на сільські ради.
При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.
Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі - Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі - Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Відповідно до ст. 120 ЦК України 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (ст. 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.
Відповідно до п.п.а п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22.12.95 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до вимог законодавства, яке регулювало правовідносини щодо майна колгоспного двору, була наділена правом власності на майно колгоспного двору, а саме на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .
Оглянувши спадкову справу №316/2019р. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , встановлено, що дійсно позивач ОСОБА_1 17.10.2019 звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (а.с.65), інших спадкоємців немає
Відповідно до ст. 1297 ЦК України, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7 спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що на житловий будинок правовстановлюючі документи відсутні, про що наявна постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 22 серпня 2020 року винесена державним нотаріусом Тростянецької ДНК Середою Н.М.
Згідно з п.3.1 Листа ВССУ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Таким чином, оскільки встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом, а її права на майно оспорюються з підстав відсутності правовстановлюючих документів, позов слід задовольнити та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Оляницької сільської ради Тростянецького району Вінницької області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, в порядку визначеному п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, в 30 - денний строк з дня проголошення рішення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення протягом тридцяти днів з дня отримання копії даного рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином (п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України).
Повне ім`я сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України: серія НОМЕР_5 , виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 20 квітня 2000 року, РНОКПП НОМЕР_4 ;
відповідач - Оляницька сільська рада Тростянецького району Вінницької області, місцезнаходження: с. Оляниця, вул. Першотравнева, 61, Тростянецького району Вінницької області, 24326, код ЄДРПОУ 04331113, КОАТУУ 0524184601.
Повний текст рішення складено 08.09.2020.
Суддя А.М. Мудрак
Суд | Тростянецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2020 |
Оприлюднено | 10.09.2020 |
Номер документу | 91387995 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тростянецький районний суд Вінницької області
Мудрак А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні