Постанова

від 08.09.2020 по справі 127/8466/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/8466/20

Провадження № 22-ц/801/1547/2020

Категорія: 63

Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 рокуСправа № 127/8466/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

судді-доповідача Ковальчука О. В.,

суддів: Панасюка О. С., Шемети Т. М.,

за участю секретаря Кирилюк Л. М.,

розглянувши цивільну справу за заявою про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства Сетам про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області, постановлену у цій справі 06 липня 2020 року у м. Вінниці суддею цього суду Сичуком М. М.,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року, в частині заборони йому вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження будівлею адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 396,6 кв. м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі заборону доступу до зазначеного приміщення на весь період судового провадження. Вказана заява мотивована тим, що відсутнє підтвердження вчинення будь яких дій зі сторони ОСОБА_2 , як власника майна, які б давали достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім того, заявник, як власник майна, придбаного в порядку виконання судового рішення, не має до нього доступу, що є грубим порушенням його прав та прав власності на майно.

Ухвалою Вінницького міського суду від 06 липня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року, відмовлено.

Не погодившись із постановленою ухвалою, ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про скасування заходів забезпечення позову.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувану відповідачем ухвалу вважає законною та обґрунтованою, а тому просить апеляційний суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, ухвала суду цим вимогам не відповідає, тому апеляційний суд, перевіривши її законність і обґрунтованість у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вінницького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного підприємства Сетам про визнання недійсними електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі до подання позовної заяви задоволено, накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , а саме на будівлю адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 396,6 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження будівлею адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 396,6 кв. м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі заборонено доступ до зазначеного приміщення на весь період судового провадження. Ухвалу про забезпечення позову допущено до негайного виконання (http://www.reestr.court.gov.ua/Review/88579916).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з частинами першою та другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, умовою застосування забезпечення позову, як сукупності процесуальних дій, є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, оскільки суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом по суті заявлених вимог після постановлення Вінницьким міським судом Вінницької області ухвали про забезпечення позову, та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження спірним нерухомим майном, у тому числі шляхом заборони доступу до нього, не є співмірним заявленим позовним вимогам та є перешкодою для здійснення відповідачем права власності на це майно.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що з часу постановлення ухвали про забезпечення позову, а саме з 02 квітня 2020 року, відповідачем не здійснювались несумлінні дії щодо приховання майна, його розтратити, продажу або знецінення, а скасування вказаних вище заходів забезпечення позову, за наявності накладеного арешту на майно, не призведе у майбутньому до того, що виконання рішення суду про задоволення позовних вимог може бути утрудненим або взагалі неможливим.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що змінились фактичні обставини і потреба в забезпеченні позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження спірним нерухомим майном, у тому числі шляхом заборони доступу до нього, відпала, тому наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року, в частині заборони йому вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження будівлею адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 396,6 кв. м, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі заборону доступу до зазначеного приміщення на весь період судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржене судове рішення в законній силі залишатись не може та відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 липня 2020 року скасувати, заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, які вжитті ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року, в частині заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження будівлею адміністративно-побутового корпусу, загальною площею 396,6 кв. м., розташованою по АДРЕСА_1 , у тому числі щодо заборони доступу до зазначеного приміщення на весь період судового провадження.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді : О. С. Панасюк

Т. М. Шемета

Повний текст постанови виготовлено 08 вересня 2020 року.