Постанова
від 07.09.2020 по справі 575/1279/18
СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2020 року

м.Суми

Справа №575/1279/18

Номер провадження 22-ц/816/1839/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Приватне підприємство Вільне ,

третя особа - Відділ державної реєстрації Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства Вільне на рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 25 червня 2020 року в складі судді В`юник Н.Г., постановленого у смт Велика Писарівка,

в с т а н о в и в:

Звернувшись до суду із позовом у жовтні 2018 року, позивач, остаточно уточнивши свої позовні вимоги, просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5921280500:12:004:0038 укладений між ним та відповідачем, який зареєстрований відділом державної реєстрації Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області 25.08.2016 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31076542. Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 5921280500:12:004:0038, укладений між приватним підприємством Вільне та ОСОБА_1 , який зареєстрований відділом державної реєстрації Великописарівської РДА Сумської області 25.08.2016 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31076542. Вирішити питання розподілу судових витрат.

Свої вимоги мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею - 2,2068 га, з кадастровим номером 5921280500:12:004:0038, На початку 2018 року він звернувся до Відділу державної реєстрації Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області та дізнався, що належна йому земельна ділянка перебуває в користуванні ПП Вільне на підставі договору оренди землі від 01.03.2016 року номер б/н, який зареєстрований відділом державної реєстрації Великописарівської РДА Сумської області 25.08.2016 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31076542. Вказує, що договір оренди належної йому земельної ділянки він не підписував та не укладав, з огляду на що вважає, що вказаний договір є недійсним.

Рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 25 червня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2016 року за кадастровим номером 5921280500:12:004:0038, укладений між Приватним підприємством Вільне та ОСОБА_1 , який зареєстрований відділом державної реєстрації Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області 25 серпня 2016 року, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 31076542, на земельну ділянку площею 2,2068 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії СМ № 00088 від 05 вересня 2001 року.

Стягнуто з Приватного підприємства Вільне , на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 13571,80 гривень, а саме судовий збір в розмірі 704,80 гривень, витрати за проведення експертизи в розмірі 4867,00 гривень та витрати за надання правничої допомоги в сумі 8000,00 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було спростовано факту відсутності вільного волевиявлення позивача на укладання спірного правочину, а тому наявні підстави для визнання такого правочину недійсним. Водночас, визнання недійсним договору оренди землі є підставою для відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто для скасування запису про реєстрацію договору на підставі рішення суду. А тому вимога про скасування рішення про державну реєстрацію договору заявлена передчасно, оскільки позивач має можливість вирішити вказане питання в позасудовому порядку.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне встановлення судом фактичних обставин справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що 18.08.2008 року між ОСОБА_1 та ПП Вільне був укладений договір оренди землі від 18.08.2008 року, який належним чином виконувався сторонами. Новий договір в трьох екземплярах було надано дружиною позивача ОСОБА_1 , яка заявила, що вказаний договір позивач підпише лише вдома, а потім вона його принесе відповідачу для проведення державної реєстрації. Через декілька днів остання принесла відповідачу оскаржуваний договір запевнивши, що його було підписано саме позивачем. Вказує, що в подальшому позивач отримував орендну плату на виконання умов оскаржуваного договору і на будь - які питання щодо виконання умов договору оренди землі повідомляв, що його все влаштовує, з огляду на що він підтверджував свою обізнаність з усіма умовами договору. Зазначає, що до оспорюваного правочину позивачем укладались договори оренди, дія яких у зв`язку з пролонгацією не закінчилася, а отже спосіб захисту прав при зверненні до суду обрано неправильно, так як у випадку набрання законної сили судовим рішенням, залишаться в дії інші, попередні договори оренди на цю ж земельну ділянку. Зазначає, що в разі недосягнення всіх суттєвих умов договору правочин є не вчиненим, а тому наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Крім того, одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип добросовісності, однак позивач оспорюючи договір оренди землі та отримавши при цьому орендну плату зловживає своїми правами.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Від третьої особи пояснення з приводу апеляційної скарги до суду не надходили.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач та третя особа до суду не прибули, про час і місце розгляду справи були повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 5921280500:12:004:0038 площею 2,2068 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Вільненської сільської ради Великописарівського району Сумської області (том. 1; а.с. 11-16).

01.03.2016 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Вільне укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером: 5921280500:12:004:0038 площею 2,21 га. Строк дії договору оренди землі 25 років із платою за користування земельною ділянкою в розмірі 5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки на рік, що складає 3540 грн. 54 коп. (том. 1 а.с. 182-183).

19.08.2016 року державним реєстратором Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області здійснено державну реєстрацію речового права, а саме права оренди земельної ділянки. (том. 1; а.с. 11-16).

24.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив останнього перераховувати йому орендну плату за оскаржуваним договором на наданий ним банківський рахунок (том. 2, а.с. 7).

З довідки про нарахування та виплату орендної плати за землю ОСОБА_1 , згідно умов договору оренди земельної ділянки (земельного паю) від 18.08.2008 року, кадастровий номер

5921280500:12:004:0038 вбачається, що позивачем видавалася відповідачу в рахунок орендної плати сільськогосподарська продукція, а також виплачувалися грошові кошти в період з2008 року по 2018 рік. (том. 1 а.с. 91-92).

Згідно з експертним висновком від 29.10.2019 року, зробленим за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи № 1392/1393, підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки (земельного паю) (за кадастровим номером 5921280500:12:004:0038) від 01.03.2016 року, в розділі Підписи сторін , в графі Орендодавець в рядку ___ , - виконаний за допомогою пасти для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою (том. 1 а.с. 210-220).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з частинами 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається та підтверджується наданими сторонами доказами, зокрема, судово - почеркознавчою експертизою № 1392/1393, що позивачем не підписувався оскаржуваний договір оренди землі. Будь - яких інших доказів зворотного відповідачами до суду надано не було.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права. Таким чином, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Колегія суддів звертає увагу, що своє волевиявлення на укладання договору учасник правочину здійснює в момент досягнення згоди з усіх істотних його умов шляхом складання та скріплення підписом письмового документа.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що матеріали справи свідчать про те, що позивач своїм підписом оскаржуваний договір оренди землі не скріплював, на що останній також послався у своїй позовній заяві, то підстав вважати, що позивач виразив своє волевиявлення на укладання договору погодивши всі його істотні умови немає.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції на день укладання оскаржуваного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі ж якщо сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору, то такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсним договору оренди, посилаюсь на те, що цей договір не підписував, умови його не погоджував, тож відповідач безпідставно стверджує про укладення договору оренди на умовах зазначеного договору, підписаного невстановленою особою замість позивача.

Таким чином, у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору в мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття відповідачем земельних ділянок треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Аналогічний правовий висновок виклала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 червня 2020 року по справі № 145/2047/16-ц.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, що не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки.

Як підтвердив представник приватного підприємства відповідачем оскаржено рішення суду першої інстанції тільки в частини задоволення вимог щодо визнання договору оренди землі недійсним і тому в силу ч.1 ст. 367 ЦПК України апеляційний суд позбавлений можливості його перегляду в не оскаржуваній частині.

Враховуючи вищевикладене, через неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на підставі п.п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про відмову в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Вільне задовольнити частково.

Рішення Великописарівського районного суду Сумської області від 25 червня 2020 року в частині визнання договору оренди землі недійсним скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства Вільне про визнання договору недійсним - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 вересня 2020 року.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко

СудСумський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення07.09.2020
Оприлюднено10.09.2020
Номер документу91394884
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —575/1279/18

Постанова від 07.09.2020

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Ткачук С. С.

Постанова від 07.09.2020

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Ткачук С. С.

Ухвала від 27.08.2020

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Ткачук С. С.

Ухвала від 27.08.2020

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Ткачук С. С.

Ухвала від 12.08.2020

Цивільне

Сумський апеляційний суд

Ткачук С. С.

Рішення від 25.06.2020

Цивільне

Великописарівський районний суд Сумської області

В'юник Н. Г.

Рішення від 25.06.2020

Цивільне

Великописарівський районний суд Сумської області

В'юник Н. Г.

Ухвала від 06.11.2019

Цивільне

Великописарівський районний суд Сумської області

В'юник Н. Г.

Ухвала від 12.09.2019

Цивільне

Великописарівський районний суд Сумської області

В'юник Н. Г.

Ухвала від 01.08.2019

Цивільне

Великописарівський районний суд Сумської області

В'юник Н. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні