Постанова

від 08.09.2020 по справі 344/8396/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/8396/20

Провадження № 22-ц/4808/1027/20

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О.В.,

суддів: Мелінишин Г.П., Томин О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2020 року, в складі судді Антоняка Т.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

07 липня 2020 року до Івано-Франківського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди, у якій позивач просить: за захоплену та частково знищену земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:04:002:0311, площею 0,0815 га по АДРЕСА_1 , в якій позивачу належить ідеальна частка 53,61528%, відшкодувати 3075838,91 грн. майнової шкоди; за істотно знецінений житловий будинок по АДРЕСА_1 , який знаходився на земельній ділянці, кадастровий номер 2610100000:04:002:0311, площею 0,0815 га, в якому позивачу належить 53,61528%, відшкодувати 889504,00 грн майнової шкоди; за зрізані п`ять дерев (дві яблуні, грушу, черешню та грецький горіх, всього - 5), які росли на земельній ділянці, кадастровий номер 2610100000:04:002:0311, площею 0,0815 га по АДРЕСА_1 , в яких позивачу належить ідеальна частка 53,61528%, відшкодувати 26807,64 грн. майнової шкоди; за знищений гараж, що знаходився на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:04:002:0311, площею 0,0815 га, по АДРЕСА_1 та розкрадені, що знаходилися в ньому майнові цінності, відшкодувати 50000,00 грн. майнової шкоди; за фактично знищене, бо приведене в непридатність для проживання єдине житло позивача, яке знаходилося в будинку, що знаходився на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:04:002:0311, площею 0,0815 га, по АДРЕСА_1 , в яких позивачу належало 53,61528%, в якому проживали та мали зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - дружина позивача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - син позивача, відшкодувати заподіяну майнову шкоду у спосіб зобов`язання Івано-Франківській міській раді невідкладно надати ОСОБА_2 - дружині позивача, ОСОБА_3 , - сину позивача, інше благоустроєне для проживання житло згідно норм ЖК УРСР щодо площі та кількості кімнат (виходячи з різностатевості осіб, яких відповідач фактично позбавив права на житло, яке їм позивач забезпечив), санітарно-побутових умов в житлі; за реально заподіяну позивачу відповідачем моральну шкоду, яку відшкодувати грошима в еквіваленті, що дорівнює 300000 грн.; (усього 4292150,55 грн).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірах визначених у відповідності до Закону України Про судовий збір .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди визнано неподаною та повернуто заявнику.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважає її незаконною з підстав недотримання положень ЦПК України та неправильного застосування положень ст. 3 ч. 2 п. 13 Закону України Про судовий збір .

Зазначає, що ухвалою суду від 10 липня 2020 року суд вказав, що за змістом позову ОСОБА_1 , посилаючись на неправомірність рішень Івано-Франківської міської ради, просить суд відшкодувати вищезазначену майнову та моральну шкоду, при цьому посилається на розгляд Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області справи № 344/15840/19, за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконними рішень Івано-Франківської міської ради. Проте до матеріалів справи позивачем не долучено відомостей щодо розгляду судом даної справи, а також рішення суду, яким встановлено неправомірність дій (рішень) відповідача та яке набрало законної сили. Також, позивачу необхідно було сплатити судовий збір відповідно до ставок встановлених Законом України Про судовий збір .

Вважає, що у випадку неподання доказів позивачем, позов не залишається без руху і не повертається, за результатом розгляду в його задоволенні судом може бути відмовлено за безпідставністю. Зазначає, що до матеріалів справи позивачем дійсно не долучено відомостей щодо розгляду судом справи №344/15840/19, а також рішення суду, яким встановлено неправомірність дій ( рішень) відповідача та яке набрало законної сили, бо ця справа по суті ще не вирішена, натомість до позову додано ухвалу від 04.09.2019 року про арешт земельних ділянок, яку відповідач відмовився виконувати. На підставі дій чи рішень відповідача були захоплена та частково знищена земельна ділянка, істотно знецінено житловий будинок по АДРЕСА_1 , зрізані п`ять дерев, знищено гараж позивача, що знаходився на земельній ділянці з кадастровим номером 2610100000:04:002:0311, площею 0,0815 га, по АДРЕСА_1 , фактично знищено, бо приведене в непридатність для проживання єдине житло позивача, реально заподіяно позивачу відповідачем моральну шкоду. Докази про це позивачем до позову додано.

Що стосується вимоги про оплату судового збору, то відповідно до ст. 3 ч. 2 п. 13 Закону України Про судовий збір , судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

У такому разі необхідно щоб потерпіла особа пред`явила позов про відшкодування шкоди, яка за доводами позивача була заподіяна незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, та незаконні рішення, дії чи бездіяльність були вчинені органом державної влади, органом влади автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, їх посадовою абр службовою особою, положення закону не відмежовує виду шкоди, на який воно поширюється чи не поширюється, що підтверджується чисельною судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду у справах №444/783/16-ц, №342/1225/18, №204/4116/18.

Апелянт просить скасувати ухвалу суду від 29 липня 2020 року а справу направити для продовження її розгляду зі стадії відкриття провадження до суду першої інстанції.

Представник Івано-Франківської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу, у якому посилається на те, що ухвала суду постановлена з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що з урахуванням положень пункту 10 ч. 2 ст. 15, 21, 1173 та 1174 ЦК України шкода завдана зазначеними органами чи (та) особами, відшкодовується державою, автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними та їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними. Однак, позивач не наводить жодного судового рішення, яким було б визнано незаконними рішення, дії чи бездіяльність Івано-Франківської міської ради та/або скасовано такі рішення, які завдали будь-яку шкоду позивачу. Таким чином, при поданні вказаного позову ОСОБА_1 , відсутні підстави для застосування п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір , оскільки спірні правовідносини не врегульовані даною нормою закону, а тому позивач був зобов`язаний сплатити судовий збір в порядку статті 4 Закону України Про судовий збір .

Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене судом першої інстанції не відповідає вищезазначеним вимогам.

Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України виходив з того, що позивач не виконав вимоги ухвали 10 липня 2020 року про сплату судового збору.

З таким висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 07 липня 2020 року до Івано-Франківського міського суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 10 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано строк десять днів з дня вручення позивачу ухвали для виправлення недоліків, з тих підстав, що відповідно до статті 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: позивачем не долучено відомостей щодо розгляду судом справи, а також рішення суду, яким встановлено неправомірність дій (рішень) відповідача та яке набрало законної сили, та не сплачено судового збору.

На виконання вимог ухвали суду - 20 липня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій зазначив, що предметом заявленого ним позову є відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок незаконних дій Івано-Франківської міської ради, а тому він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України Про судовий збір , вважає що ухвала суду від 10.07.2020 року виконана повністю та в строк, тому просив відкрити провадження в справі.

Згідно з частиною першою статі 185 ЦПК України , суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частина друга статті 185 ЦПК України передбачає, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття провадження, суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув, не урахував, що позивач самостійно визначає предмет та підстави позову, а тому при вирішенні питання щодо наявності підстав для звільнення заявника від сплати судового збору необхідно було виходити саме із заявлених позивачем підстав позову. Оскільки позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, ОСОБА_1 обґрунтовував саме незаконними, на його думку, діями та рішеннями органу місцевого самоврядування, за подання такої позовної заяви та її розгляд у суді, відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України Про судовий збір , судовий збір не справляється.

Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного суду від 01 квітня 2020 року справа № 342/1225/18 провадження № 61-15914св19 та від 30 червня 2020 року справа № 341/2111/18 провадження № 61-1937св20.

Вимога, вказана в ухвалі Івано-Франківського міського суду від 10 липня 2020 року, про залишення позовної заяви без руху, яка залишились невиконаною, не перешкоджає вирішенню суддею у встановленому законом порядку питання про відкриття провадження у справі, оскільки недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, можуть бути з`ясовані та усунуті під час розгляду справи по суті. Вимога суду першої інстанції щодо сплати позивачем судового збору, є безпідставною, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору з підстав, передбачених пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України Про судовий збір .

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Згідно з ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, то така підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 29 липня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 вересня 2020 року.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: Г.П. Мелінишин

О.О. Томин