Рішення

від 28.08.2020 по справі 510/405/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/405/20

Провадження № 2/510/667/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.

Представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_5 із ОСОБА_6 ; копія довідки Новосільської сільської ради Ренійського району від 07.05.2019р. №817; копія витягу від 28.08.2018р. про реєстрацію в Спадковому реєстрі (дата заведення спадкової справи - 28.08.2018р.); копія державного акту серії ЯБ №438918 від 03.04.2006р. на право власності на земельну ділянку - на земельні ділянки загальною площею 4,93 га, оформленого на ім`я ОСОБА_4 ; копія заповіту від 08.08.2017р., оформленого на ім`я позивачів; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі заповіту; копія довідки Новосільської сільської ради Ренійського району від 03.08.2018р.; копія довідки Новосільської сільської ради Ренійського району від 07.05.2019р. №841; копія акту передачі та прийому земельної частки (паю) в натурі; копія витягу з електронного сайту щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.09.2019р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачі у справі були призначені ОСОБА_4 спадкоємцями земельних ділянок за її заповітом.

За життя ОСОБА_4 належало наступне майно:

на підставі державного акту серії ЯБ №438918 від 03.04.2006р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 4,93 га, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_4 розпорядилася належним їй майном, 08.08.2017р. склала заповіт на ім`я позивачів, ІНФОРМАЦІЯ_1 - померла. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачі звернулися (28.08.2018р.) до нотаріальної контори із заявами про її прийняття за заповітом. Проте оформити спадщину було неможливо у зв`язку із тим, що в них були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідач у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформили позивачі.

У нинішній час, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки, про що 11.09.2019р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивачі надати не можуть у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачами не було оформлено, вони не в змозі отримати дублікат державного акту про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, можуть звернутися тільки спадкоємці.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_4 , і вважають, що мають всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач її не прийняв та на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їхні доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачі у справі являються спадкоємцями за заповітом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачі звернулися до нотаріальної контори із відповідними заявами. Як зазначили позивачі, після смерті ОСОБА_4 у них були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачі також не мають можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачі прийняли спадщину юридично, оскільки їх воля, як спадкоємців за заповітом, була виражена у їхніх діях щодо подачі відповідних заяв до нотаріуса про прийняття спадщини. Крім того, позивачі в даний час

фактично управляють та володіють спадковим майном (зберігають копії правовстановлюючих документів на земельні ділянки, розпорядилися щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачі прийняли спадщину за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі являються суб`єктами набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їхні вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1233-1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом право спільної сумісної власності на:

-земельні ділянки загальною площею 4,93 га із кадастровими номерами 5124182900:01:003:0351, 5124182900:01:005:0959, розташовані на території Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯБ №438918 від 03.04.2006р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_4 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник