Рішення

від 27.08.2020 по справі 510/1715/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1715/19

Провадження № 2/510/383/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 серпня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судові засідання, які призначалися на 21.07.2020р., 27.08.2020р., будучи належним чином сповіщені, не явилися, про причину неявки суд не сповістили, відзиву на позов не надали, були попереджені, що на підставі ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки без поважних причин або неповідомлення суду про причини неявки, справа буде розглянута у їхню відсутність на підставі даних, що є в матеріалах справи.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , діюча від імені та в інтересах позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила справу розглянути без її участі.

Згідно із ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 із ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; копія свідоцтва на нерухоме майно від 21.10.2010р. - житловий будинок садибного типу із господорчо-побутовими будовами та спорудами по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_5 ; копія витягу про державну реєстрацію прав на житловий будинок; копія державного акту серії ЯЕ №669356 від 17.10.2007р. на право власності на земельну ділянку - на земельну ділянку площею 0,0549 га, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); копія договору забудови від 20.05.1976р., оформленого на ім`я ОСОБА_5 ; копія рішення виконкому №155 від 26.04.1976р. про відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 під житлову забудову; копія витягу з Державного реєстру правочинів від 19.12.2006р.; копія рішення виконкому Ренійської міської ради від 23.12.2009р. №366 про видачу свідоцтва на житловий будинок; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_5 ; копія домової книги; протоколи опитування осіб - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.06.2019р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку від 29.12.2018р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є сином ОСОБА_5 , відповідачка ОСОБА_3 - донькою, відповідачка ОСОБА_2 - вдовою.

За життя ОСОБА_5 належало наступне майно:

на підставі свідоцтва про право власності від 21.10.2010р. - житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ;

на підставі державного акту серії ЯЕ №669356 від 17.10.2007р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,0549 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 були : дружина ОСОБА_2 та діти - позивач та ОСОБА_3 .

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 жодний із спадкоємців за прийняттям спадщини до нотаріуса із заявою не звертався. Не зважаючи на це, син померлого - ОСОБА_1 прийняв спадщину фактичним мешканням із батьком по день його смерті в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Проте, навіть у випадку своєчасного звернення, оформити спадщину було б неможливо у зв`язку із тим, що в позивача були відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Останні роки перед смертю ОСОБА_1 позивач мешкав разом із ним, доглядав за батьком, як син. Відповідачі у справі на спадщину не претендують, не заперечують, щоб спадщину оформив позивач.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані житловий будинок та земельну ділянку, про що 18.06.2019р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу оригінали документів позивач надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачем не було оформлено, він не в змозі отримати дублікат державного акту про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті батька це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість та земельну ділянку, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Згідно даних протоколу опитування ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , позивач мешкав разом із своїми батьками, допомагав їм по господарству та матеріально. Після смерті батька організував проведення поховання, в даний час продовжує мешкати у спадковому будинку.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_5 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачі її не прийняли та на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Однак, він спільно мешкав разом із спадкодавцем (батьком) до його смерті. Як зазначив позивач, після смерті батька у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельну ділянку та житловий будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач також не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання правовстановлюючих документів (копій) на земельну ділянку та нерухомість, мешкання у житловому будинку, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину за законом в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок та земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 (який складається в цілому з: житлового будинку літ. А. загальною площею 85,5 кв.м., житловою площею 65,0 кв.м., підсобною площею 20,5 кв.м.; літньої кухні літ. Б; вбиральні літ. Г; гаражу літ. В; погрібу літ. Д; сараю літ. Е; огорожі № 1-2; споруди №3,4);

-земельну ділянку площею 0,0549 га із кадастровим номером 5124110100:02:005:0024, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно державного акту серії ЯЕ №669356 від 17.10.2007р. на право власності на земельну ділянку ,

що належали ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 (за правовстановлюючими документами рахуються оформленими за ОСОБА_5 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду в загальному порядку.

Суддя В.І. Дудник