Рішення

від 07.09.2020 по справі 520/7550/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 вересня 2020 р. № 520/7550/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астон Харків" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - позивач ГУ ДПС у Харківській області) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астон Харків" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "Астон Харків"), в якому просить суд:

- стягнути до бюджету України кошти з розрахункових рахунків у розмірі 341 599,70 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астон Харків» , податковий номер 41324499, податкова адреса: пров. Іванівський, буд. 5, м. Харків, 61022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ідентифікаційних даних платника податків та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на дату звернення до суду, платник податків зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ Астон Харків як платник податків перебуває за основним місцем обліку у Центральному управлінні ГУ ДПС у Харківській області.

Станом на дату звернення до суду, за підприємством ТОВ Астон Харків обліковується податковий борг з податку додану вартість у загальній сумі зобов`язань 341599,70 гривень, який складається з наступного:

Основного платежу, який нарахований на підставі:

- податкового повідомлення - рішення від 30.01.2018 № 0013771213, винесеного на підставі акта від 19.12.2017 № 25175/20-40-12-13-19/41324499 на суму податкових зобов`язань 265 842,00 гривень (нараховано - 282 298,00 гривень, сплачено - 16 456,00 гривень):

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19.03.2018 № 9047269497 на суму податкових зобов`язань 18 920,00 гривень;

Штрафних санкцій, які нараховані на підставі:

- податкового повідомлення - рішення від 08.01.2020 № 0000135604, винесеного на підставі акта від 30.10.2019 № 596/20-40-56-04-06/41324499 на суму податкових зобов`язань 3 291,20 гривень;

- податкового повідомлення - рішення від 08.01.2020 № 0000115604, винесеного на підставі акта від 30.10.2019 № 596/20-40-56-04-06/41324499 на суму податкових зобов`язань 1 892,00 гривень;

- податкового повідомлення - рішення від 30.01.2018 № 0013771213, винесеного на підставі акта від 19.12.2017 № 25175/20-40-12-13-19/41324499 на суму податкових зобов`язань 51654,50 гривень (нараховано - 70 574,50 гривень, сплачено 18 920,00 гривень).

Згідно з п. п. 59.1 ст.59 ПКУ. у зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання платнику направлено податкову вимогу від 23.04.2018 № 61218-17, яка була вручена посадовій особі відповідача 09.08.2018.

Ухвалою суду від 15.06.2020 відкрито провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття провадження була надіслана відповідачу за адресою, що міститься в ЄДР ЮО, ФОП та ГФ , але на адресу суду повернувся конверт із зазначеними документами суду (а.с.64-67).

Відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що відповідно до приписів чинного адміністративного законодавства, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, відповідач, у встановлений судом строк, правом надати відзив не скористався.

Відповідної заяви від відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на адміністративний позов до матеріалів справи не надано.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено на усій території України карантин з 12 березня 2020 року.

Пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №540-IX від 30 березня 2020 року) визначено, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.

Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, який набрав чинності 17.07.2020 р., процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, встановив наступні обставини.

Відповідно до ідентифікаційних даних платника податків та відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на дату звернення до суду, ТОВ Астон Харків зареєстрований за адресою: пров. Іванівський, буд. 5, м. Харків, 61022 (а.с.9-15).

ТОВ Астон Харків як платник податків перебуває за основним місцем обліку у Центральному управлінні ГУ ДПС у Харківській області.

Станом на дату звернення до суду, за підприємством ТОВ Астон Харків обліковується податковий борг з податку додану вартість у загальній сумі зобов`язань 341599,70 гривень, який складається з наступного:

Основного платежу, який нарахований на підставі:

- податкового повідомлення - рішення від 30.01.2018 № 0013771213, винесеного на підставі акта від 19.12.2017 № 25175/20-40-12-13-19/41324499 на суму податкових зобов`язань 265 842,00 гривень (нараховано - 282 298,00 гривень, сплачено - 16 456,00 гривень):

- податкової декларації з податку на додану вартість від 19.03.2018 № 9047269497 на суму податкових зобов`язань 18 920,00 гривень (а.с. 33, 36-38);

Штрафних санкцій, які нараховані га підставі:

- податкового повідомлення - рішення від 08.01.2020 № 0000135604, винесеного на підставі акта від 30.10.2019 № 596/20-40-56-04-06/41324499 на суму податкових зобов`язань 3 291,20 гривень;

- податкового повідомлення - рішення від 08.01.2020 № 0000115604, винесеного на підставі акта від 30.10.2019 № 596/20-40-56-04-06/41324499 на суму податкових зобов`язань 1 892,00 гривень;

- податкового повідомлення - рішення від 30.01.2018 № 0013771213, винесеного на підставі акта від 19.12.2017 № 25175/20-40-12-13-19/41324499 на суму податкових зобов`язань 51654,50 гривень (нараховано - 70 574,50 гривень, сплачено 18 920,00 гривень) (а.с. 33, 44, 48).

Вирішуючи спір по суті суд відзначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст. 54 ПК України).

Згідно з п. 57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов`язання оскарженню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки відповідача, самостійно визначені у податкових деклараціях податкові зобов`язання відповідач у встановлені податковим законодавством строки не сплатив.

Суд відзначає, що відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що у зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання податковим органом на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми Ю № 61218-17 від 23.04.2018 р. (а.с.50), яка надіслана відповідачу, проте конверт повернувся з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання (а.с.51-52).

Відповідно даних облікової картки платника податків та розрахунку загальної суми заборгованості податковий борг відповідача не переривався та наявний податковий борг в розмірі 341599,70 грн., який на час розгляду справи не сплачено, що підтверджується також розрахунком (а.с.26, 54-57).

Згідно з пунктом 95.1 цієї статті ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо стягнення та погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно приписів п. 95.3. ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а відповідач належними доказами не довів факту погашення податкового боргу у розмірі 341599,70 грн., то суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астон Харків" про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астон Харків» (код ЄДРПОУ 41324499, податкова адреса: пров. Іванівський, буд. 5, м. Харків, 61022) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 341 599,70 грн. (триста сорок одна тисяча п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 70 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне рішення складено 07 вересня 2020 року.

Суддя Бадюков Ю.В.