Постанова від 07.09.2020 по справі 911/5429/14

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2020 р. Справа№ 911/5429/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Ткаченка Б.О.

Суліма В.В.

секретар судового засідання: Вайнер Є.І.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 07.09.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2020 (повний текст складено 04.06.2020)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" №22-8/05 від 22.05.2020 про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі №911/5429/14 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп"

2) Асоціації фермерів "Агрокомплекс"

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст ухвали господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6200 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції вказав, що у відповідній скарзі на бездіяльність органу ДВС ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не зазначило попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, обмежившись посиланням на те, що розмір судових витрат не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону, найближчого до місця надання послуг (виконання робіт), вказуючи, що такий обсяг, об`єм та вид витрат неможливо визначити заздалегідь, оскільки невідомо коли буде розглянута скарга. Суд дійшов висновку, що зазначене посилання по суті не є орієнтовним розрахунком відповідних витрат, оскільки не містить визначення якого розміру витрати скаржник планує понести у зв`язку із розглядом відповідної скарги.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" подало апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2020 скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про покладання на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права.

Апелянт вказує, що місцевим господарським судом в частині прийняття рішення щодо розподілу та стягнення розміру судових витрат безпідставно здійснено відступлення від висновків та правових позицій Верховного Суду, про які, було зазначено скаржником, та не враховано відповідних доводів, що були винесені Верховним Судом за результатами розгляду аналогічного роду касаційних скарг із врахуванням Конвенцій та рішень Європейського суду з прав людини.

Скаржник стверджує, що відповідно до статей 42, 46, 123, 126, 129, 344 Господарського процесуального кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" повідомило про те, що орієнтовний розмір понесених судових витрат не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону, найближчого до місця надання послуг (виконання робіт). Тобто, позивачем було зазначено про попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу допомогу.

Апелянт наголошує, що сторонами договору про надання правової допомоги визначено розмір та порядок обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати, так/або фіксованого розміру), що, в свою чергу, повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Скаржник просить суд врахувати, що відповідно до розділу 3 договору №22-01-2019/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.01.2019 вартість однієї години роботи адвоката є втричі меншою від вартості послуг адвокатів відповідного регіону. Крім того, заявлений до відшкодування розмір витрат не є надмірним та завищеним, оскільки відповідає як принципам матеріального (договірного) права, так і нормам процесуального права (оскільки висвітлює затрати по роботі адвоката у даній справі).

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Як вбачається з матеріалів справи, учасниками судового процесу не було надано відзиви на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 матеріали справи передані на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Майданевич А.Г., суддів Ткаченко Б.О., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2020 залишити без руху.

08.07.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення № 99 від 03.07.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2020 у справі 911/5429/14 та справу призначено до розгляду на 03.08.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2020 у справі 911/5429/14. Розгляд справи відкладено на 07.09.2020.

Явка представників сторін

Боржники та представник відділу державної виконавчої служби у судове засідання, призначене на 07.09.2020, не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями та поверненнями, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка учасників судового процесу обов`язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність боржників та представника відділу державної виконавчої служби за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" у судовому засіданні апеляційної інстанції 07.09.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про покладання на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі № 911/5429/14 позов задоволено частково.

Солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" та Асоціації фермерів "Агрокомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 1000,00 грн. відсотків за користування товарним кредитом, 600,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1794, 17 грн. судового збору.

Стягнуто з Асоціації фермерів "Агрокомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 997,38 грн. відсотків за користування кредитом, 889,36 грн. штрафу, 489,15 грн. інфляційних втрат, 59, 04 грн. 3% річних та 312, 54 грн. пені.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

06.04.2015 на виконання рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2015 у справі № 911/5429/14 видано накази.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2015 у справі №911/5429/14 стягнуто з Асоціації фермерів "Агрокомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 3646,38 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.

20.04.2015 на виконання додаткового рішення Господарським судом Київської області від 31.03.2015 у справі № 911/5429/14 видано наказ.

04.05.2020 до Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" зі скаргою №30-4/04 від 30.04.2020 вх. №104/20, в якій скаржник просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні ВП№54434548 та ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі №911/5429/14.

В обґрунтування вказаної скарги скаржник послався на порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП№54434548 та ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі №911/5429/14 із врахуванням Закону України "Про виконавче провадження". Просив зобов`язати державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (місто Дніпро) усунути допущене порушення (поновити право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.05.2020 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" №30-4/04 від 30.04.2020 на бездіяльність державного виконавця Новомосковського МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні ВП№54434548 і ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі №911/5429/14 задоволено частково.

Визнано за період з 04.08.2017 по 30.04.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні ВП№54434548 і ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі №911/5429/14, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій з врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження".

Інші вимоги скарги залишено без задоволення.

25.05.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" подано до Господарського суду Київської області заяву №22-8/05 від 22.05.2020 (вх. №10137/20) про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Вказана заява мотивована тим, що ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" понесло витрати на оплату послуг адвоката у зв`язку із підготовкою, поданням та розглядом скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" № 30-4/04 від 30.04.2020. Спір у даній справі щодо оскарження бездіяльності державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) у виконавчому провадженні ВП№54434548 і ВП№54436589 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 та у виконавчому провадженні ВП№54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі №911/5429/14 зумовлений (спричинений) бездіяльністю та порушенням норм закону (законних інтересів стягувача) державним виконавцем Новомосковського міськрайонного ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро), що згідно зі ст.ст. 129, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відшкодування скаржнику витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6200 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції вказав, що у відповідній скарзі на бездіяльність органу ДВС ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не зазначило попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які понесло і які очікує понести товариство у зв`язку із розглядом справи.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частини 4 статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (ч. 1 ст. 344 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось із скаргою №30-4/04 від 30.04.2020 до суду, в якій вказало, що в майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) додатково змушено буде понести витрати, пов`язані з розглядом відповідної скарги, об`єм, розмір та обсяг котрих визначити на момент подання скарги неможливо, оскільки невідомо, коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде додатково понести скаржник. При цьому, товариство в порядку статті 124 Господарського процесуального кодексу України зазначило та просило врахувати, що орієнтовний розмір понесених судових витрат у зв`язку із відповідним оскарженням бездіяльності державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, які пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону, найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).

Надалі, в межах п`ятиденного строку після прийняття ухвали Господарського суду Київської області від 19.05.2020, 25.05.2020 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" подано до Господарського суду Київської області заяву №22-8/05 від 22.05.2020 (вх. №10137/20) про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу. У вказаній заяві скаржник вказав, що поніс витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 6200 грн., у зв`язку із розглядом скарги.

На підтвердження надання адвокатських послуг ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надало договір №22-01-2019/5 від 22.01.2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), укладений між ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (замовник) та адвокатом Грищенком О.М. (виконавець), (далі - договір про надання адвокатських послуг).

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання адвокатських послуг виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, Агрофірма "Агрокомплекс" (боржник) та Новомосковським МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області, які виникли у виконавчому провадженні № 54434548 та № 54436589 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 06.04.2015 у справі № 911/5429/14 та у виконавчому провадженні № 54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі № 911/5429/14.

Згідно з пунктом 1.2 договору про надання адвокатських послуг правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.

У пункті 3.1 договору про надання адвокатських послуг сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 300,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні тощо) при підготовці матеріалів відповідно до п. 1.1 договору.

З матеріалів справи вбачається, що сторони підписали Акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) - 21.05.2020.

У вказаному акті сторони вказали, що за період із 22.01.2019 по 19.05.2020 виконавець (адвокат Грищенко О.М.) передає, а замовник (ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") приймає наступні виконані роботи та надані послуги:

надання консультації із питань практичного застосування норм господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між замовником, Агрофірма "Агрокомплекс" та Новомосковським МРВДВС Південно-Східного МРУ Міністерства юстиції (місто Дніпро), які виникли у виконавчому провадженні виникли у виконавчому провадженні № 54434548 та № 54436589 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 06.04.2015 у справі № 911/5429/14 та у виконавчому провадженні № 54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі № 911/5429/14, та зумовлені здійсненням відповідного оскарження бездіяльності органу ДВС у зв`язку із порушенням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження", Інструкції з організації примусового виконання рішень, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, що визначають та встановлюють порядок та строки вжиття заходів примусового виконання виконавчого документа (4 год.);

здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану боржника, наявністю у боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна, використовуючи при цьому офіційні та/або достовірні бази даних, веб-ресурси та/або Інтернет посилання (2 год.);

здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів, що стосуються дій та бездіяльності державного виконавця (2 год.);

здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями (2 год.);

процесуально-правовий супровід, належне процесуальне розроблення, підготовка тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обгрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги (4 год);

організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі (2 год).

Гонорар адвоката на підставі пункту 3.7 договору №22-01-2019/5 від 22.01.2019 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) у звязку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №911/5429/14 складає 1 400 грн.

Згідно з пунктами 2-3 акту загальна вартість вказаних послуг склала 6 200,00 грн. Замовник зобов`язується здійснити сплату вартості послуг у строк до 22.05.2020.

На підтвердження оплати наданих адвокатських послуг згідно з договору №22-01-2019/5 від 22.01.2019 ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" надало квитанцію від 22.05.2020 №0.0.1715053766.1 на суму 3200 грн. та квитанцію від 22.07.2020 №0.0.1417391667.1 на суму 3000 грн.

Отже, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" здійснило остаточний розрахунок за надані адвокатом Грищенком О.М. адвокатські послуги (правової допомоги) відповідно до договору №22-01-2019/5 - 22.05.2020.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, пославшись на ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що у відповідній скарзі на бездіяльність органу ДВС ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не зазначило попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Проте, суд апеляційної інстанції вказує, що положення ст. 124 Господарського процесуального кодексу України не передбачають прямого процесуального наслідку, у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відмову у задоволенні такої заяви, про що прямо свідчить ч. 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у скарзі №30-4/04 від 30.04.2020 ТОВ Компанія Ніко-Тайс вказало, що в майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) додатково змушено буде понести витрати, пов`язані з розглядом відповідної скарги, об`єм, розмір та обсяг котрих визначити на момент подання скарги неможливо, оскільки невідомо, коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде додатково понести скаржник. При цьому, товариство в порядку статті 124 Господарського процесуального кодексу України зазначало та просило врахувати, що орієнтовний розмір понесених судових витрат у зв`язку із відповідним оскарженням бездіяльності державного виконавця Новомосковського міськрайонного ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, які пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону, найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).

Тобто, у скарзі №30-4/04 від 30.04.2020 скаржник зазначив про неможливість вказати попередній розрахунок суми судових витрат у зв`язку з тим, що в майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) додатково змушено буде понести витрати.

У свою чергу, заява ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу містить розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених заявником, та обґрунтування понесення витрат саме в такому розмірі, на підтвердження чого до заяви додано докази, наведені вище.

Разом з тим, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену у Постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, згідно з якою склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Крім того, у Постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц касаційний суд вказав, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначення скажником у скарзі про майбутні понесені витрати на правничу допомогу та надані ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" разом із заявою від 25.05.2020 документи є належними доказами понесення ним судових витрат на правничу допомогу в розмірі 6 200,00 грн.

З урахуванням наведених обставин у сукупності, враховуючи те, що заявником при зверненні до суду із заявами про понесення судових витрат (викладена у скарзі № 30-4/04 від 30.04.2020 на бездіяльність державного виконавця органу ДВС) та про покладення на орган ДВС судових витрат на професійну правничу допомогу дотримано вимог ст.ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що у суду першої інстанції було достатньо підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з розглядом скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" № 30-4/04 від 30.04.2020 на бездіяльність державного виконавця органу ДВС, пропорційно задоволеним вимогам зазначеної скарги.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у повному обсязі у задоволенні заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 2 частини 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" підлягає частковому задоволенню, ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2020 слід скасувати, з прийняттям нової ухвали (додаткової) про часткове задоволення заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно задоволеним вимогам скарги №30-4/04 від 30.04.2020 на бездіяльність державного виконавця.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2020 у справі № 911/5429/14 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 04.06.2020 у справі № 911/5429/14 скасувати.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" №22-8/05 від 22.05.2020 про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

4. Стягнути з Новомосковського міськрайонного ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місто Дніпро) (51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 7, ідентифікаційний код 34893684) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315, ідентифікаційний код 38039872) 3 100 (три тисячі сто) гривень витрат на професійну правничу допомогу та 1 051 (одну тисячу п`ятдесят одну) грн. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" №22-8/05 від 22.05.2020 про покладення на Новомосковський міськрайонний ВДВС Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Дніпро) судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

7. Матеріали справи №911/5429/14 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 09.09.2020.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді Б.О. Ткаченко

В.В. Сулім