Постанова

від 07.09.2020 по справі 908/948/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2020 року м.Дніпро Справа № 908/948/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Вечірка І.О., Чус О.В.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано - магнієвий комбінат» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2020 (суддя Азізбекян Т.А.) у справі

за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» . м. Запоріжжя

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано - магнієвий комбінат» , м. Запоріжжя

про стягнення 227 805 118,02 грн.

(скарга на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України)

ВСТАНОВИВ:

І.Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" звернулося до Господарського суду Запорізької області зі скаргою на рішення, дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій заявник просив визнати неправомірними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови ВП № 58134529 від 24.04.2020 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; визнати недійсною постанову ВП № 58134529 від 24.04.2020 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Зазначена скарга обґрунтована посиланням на те, що державний виконавець в порушення п.7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень не зазначив у вступній частині оскаржуваної постанови повний текст резолютивної частини виконавчого документа - наказу №908/948/16 від 19.11.2018. Зокрема, державним виконавцем не зазначено "розстрочити виконання рішення суду у цій справі щодо стягнення основного боргу, з урахуванням часткової оплати цього основного боргу в сумі 500 000,00 грн строком на 16 місяців, з оплатою щомісячно рівними частинами в сумі 17 758 622,68 грн, починаючи з квітня 2017 року по липень 2018 року (включно)".

Всупереч вимогам ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", оскаржувана постанова від 24.04.2020 надіслана боржнику з неприпустимим порушенням строків - 15.05.2020, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті.

Також, державним виконавцем в постанові невірно зазначено повну назву боржника - ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат", при цьому повне найменування боржника згідно статутних документів та даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено як товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та свідчить про відсутність такої юридичної особи як ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

ІІ. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.06.2020 у даній справі cкаргу товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано - магнієвий комбінат №25-16/707 залишено без задоволення.

Ухвала місцевого господарського суду умотивована посиланням на те, що підстави, наведені заявником скарги для визнання дій державного виконавця неправомірними та визнання постанови недійсною, є недостатніми.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький титано - магнієвий комбінат , не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано - магнієвий комбінат від 27.05.2020 №25-16/707 про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови ВП № 58134529 від 24.04.2020 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні; визнання недійсною постанови ВП № 58134529 від 24.04.2020 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Скаржник посилається на те, що державний виконавець в порушення п.7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень не зазначив у вступній частині оскаржуваної постанови повний текст резолютивної частини виконавчого документа - наказу №908/948/16 від 19.11.2018. Зокрема, державним виконавцем не зазначено "розстрочити виконання рішення суду у цій справі щодо стягнення основного боргу, з урахуванням часткової оплати цього основного боргу в сумі 500 000,00 грн строком на 16 місяців, з оплатою щомісячно рівними частинами в сумі 17 758 622,68 грн, починаючи з квітня 2017 року по липень 2018 року (включно)".

Всупереч вимогам ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", оскаржувана постанова від 24.04.2020 надіслана боржнику з неприпустимим порушенням строків - 15.05.2020, що підтверджується відбитком поштового штемпелю на конверті.

Також, державним виконавцем в постанові невірно зазначено повну назву боржника - ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат", при цьому повне найменування боржника згідно статутних документів та даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено як товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" та свідчить про відсутність такої юридичної особи як ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

З огляду на викладене, заявник апеляційної скарги вважає, що господарським судом при прийнятті ухвали від 15.06.2020 не з`ясовані обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норм матеріального права, зокрема, ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

3.2 Доводи інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін.

Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначає, що несвоєчасне надсилання та неотримання документів виконавчого провадження не є підставою для задоволення скарги відповідно до правил ст.13 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до приписів п.5 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документів зазначаються резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення. В постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №58134529 державним виконавцем зазначено резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання, а саме про стягнення з ТОВ "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" 284 637 962,93 грн основного боргу.

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Вечірко І.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.07.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали, шляхом надання доказів сплати судового збору.

27.07.2020 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги разом з доказами сплати судового збору.

Розпорядженням керівника апарату суду від 30.07.2020 № 941/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням у відпустці судді - доповідача Кузнецова В.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Білецька Л.М., судді Вечірко І.О., Чус О.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.08.2020 № 985/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Вечірка І.О.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Білецька Л.М., судді Парусніков Ю.Б., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано - магнієвий комбінат» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.06.2020.

Відповідно до розпоряджень керівника апарату суду від 12.08.2020 №1143/20 та №1153/20, у зв`язку з усуненням обставин, що зумовили здійснення повторного автоматизованого розподілу, а саме, вихід на роботу судді-доповідача Кузнецова В.О. та судді Вечірка І.О., проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Вечірко І.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 прийнято до свого провадження справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано - магнієвий комбінат на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.06.2020; призначено справу до розгляду на 07.09.2020.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2020 задоволено клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

04.09.2020 на електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький титано - магнієвий комбінат про надання додаткових пояснень щодо окремого питання, яке не містить кваліфікованого електронного підпису, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка його подала.

Відповідно до ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

За таких обставин, колегія суддів залишає наведене клопотання без розгляду.

07.09.2020 у судове засідання з`явилися учасники справи, які надали відповідні пояснення.

07.09.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

На виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.05.2016, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.03.2017 та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у справі № 908/948/16, які набрали законної сили з дня винесення постанови Донецького апеляційного господарського суду у цій справі (11.09.2018) та ухвали господарського суду Запорізької області від 05.11.2018 у справі № 908/948/16, господарським судом Запорізької області видано наказ від 19.11.2018 про стягнення з ТОВ "Запорізький титано - магнієвий комбінат" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" 284637962,93 грн основного боргу. Розстрочено виконання рішення суду у цій справі щодо стягнення основного боргу, з урахуванням часткової оплати цього основного боргу в сумі 500 000,00 грн строком на 16 місяців, з оплатою щомісячно рівними частинами в сумі 17 758 622,68 грн, починаючи з квітня 2017 року по липень 2018 року (включно).

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Савки Л.О. від 24.04.2020 ВП №58134529 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу №908/948/16 виданому 19.11.2018 Господарським судом Запорізької області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано - магнієвий комбінат" на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" 284 637 962,93 грн основного боргу.

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Конституційний Суд України у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ Про виконавче провадження (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону).

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною другою статті 7 вказаного Закону державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів ).

У частинах першій, другій статті 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (п.15 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження").

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що державним виконавцем дотримані норми Закону України "Про виконавче провадження" при винесенні оскаржуваної постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Судом не приймаються до уваги доводи скаржника про те, що в порушення п.7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень оскаржувана постанова державного виконавця не містить вказівки про розстрочення виконання рішення у справі про стягнення основного боргу, враховуючи таке.

Стаття 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначає вимоги до виконавчого документа.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, яка, в свою чергу, згідно п. 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 є обов`язковим реквізитом постанови державного виконавця як окремого документу.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, Інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У даному випадку резолютивною частиною рішення у справі № 908/948/16, що передбачає заходи примусового виконання, є зазначення про стягнення з ТОВ "Запорізький титано - магнієвий комбінат" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" суми боргу.

Водночас, розстрочення судом виконання рішення не передбачає визначені Законом заходи примусового виконання, а є встановленням порядку виконання такого рішення.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що строк, на який було розстрочено виконання судового рішення у даній справі, закінчився.

В постанові про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні державним виконавцем зазначено резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання, а саме, про стягнення з ТОВ "Запорізький титано - магнієвий комбінат" на користь ПАТ "Запоріжжяобленерго" 284 637 962,93 грн основного боргу, що відповідає п.5 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" та п.7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Колегія суддів відхиляє посилання заявника апеляційної скарги про порушення державним виконавцем вимог ч.1 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» , копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Несвоєчасне надсилання та неотримання документів виконавчого провадження (постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні) не є підставою для задоволення скарги відповідно до правил ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" (аналогічний висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі №908/2559/17).

Твердження відповідача про невірне зазначення державним виконавцем у постанові повної назви боржника, також не є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що для скороченого позначення організаційно-правової форми здійснення підприємницької діяльності в Україні у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю використовують абревіатуру "ТОВ" або "ТзОВ".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами апеляційного перегляду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.

4.5. Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано - магнієвий комбінат» відмовити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.06.2020 у справі №908/948/16 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 09.09.2020.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.В.Чус

І.О.Вечірко