ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09 вересня 2020 року Справа № 903/336/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волкер Фуд", м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Трейдінг", м.Луцьк
про розірвання договору, повернення майна та стягнення 74 169 грн. 47 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Секретар судового засідання Легерко В.Б.
за участю представників сторін:
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
встановив: 12.05.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ТОВ "Волкер Фуд" №б/н від 04.05.2020 до ТОВ "Сіті Трейдінг" про розірвання договору оренди обладнання з правом викупу №051018-Д4 від 05.10.2018, зобов`язання передати 17 комплектів у стані, придатному для цільового використання, в якому вони були одержані, з урахуванням нормального зносу: гриль однопостовий притискний (1 шт.), гриль роликовий (7 роликів, 1 шт.), комплект скла на роликовий гриль (1 шт.), стягнення 74 169 грн. 47 коп., з яких: 72 819 грн. 84 коп. основного боргу, 849 грн. 18 коп. 3% річних, 500 грн. 45 коп. інфляційних втрат та судових витрат по справі.
Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору оренди обладнання з правом викупу №051018-Д4 від 05.10.2018 зобов`язань щодо оплати орендних платежів.
Ухвалою суду від 18.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.06.2020 о 10:00. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; позивачу - подати суду відповідь на відзив не пізніше 3-х днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.
Ухвалу суду від 18.05.2020 відповідач отримав 27.05.2020.
Строк для подання відзиву - по 11.06.2020.
ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки у визначених ГПК України випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.
ТОВ "Сіті Трейдінг" у відзиві від 22.06.2020 №22/06-20/06-1 позовні вимоги заперечує. Зазначає, що акти приймання-передачі майна підписані особами, без відповідних повноважень, обладнання у товариства відсутнє. Крім того, позивачем порушено п. 2.1 договору в частині своєчасної передачі майна, зокрема протягом двох днів з моменту підписання договору, оскільки договір підписано 05.10.2018, передача першого обладнання відбулась 22.11.2018, а останнього - 24.04.2019. Оскільки позивач просить розірвати договір достроково, а відповідач сплачував орендну плату, то має право на викуп спірного майна. Позовні вимоги щодо розірвання договору та повернення обладнання безпідставні. Позивач нараховує орендні платежі понад 12 місяців всупереч договору.
Господарський суд протокольною ухвалою від 08.07.2020 підготовче засідання відклав на 05.08.2020 об 11 год. 15 хв.
Суд протокольною ухвалою від 05.08.2020 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 19.08.2020 об 11 год. 30 хв.
ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Згідно ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" встановлено такі нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку):
1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;
2) у межах області та між обласними центрами України (в тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя)- Д+3, пріоритетної - Д+1;
3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3;
4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції вищезазначені нормативні строки пересилання збільшуються на 1 день.
Згідно з п.117 Правил надання послуг поштового зв`язку поштові відправлення, поштові перекази повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
Враховуючи вищевикладене, набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" 17.07.2020, строки пересилання поштової кореспонденції, суд дійшов висновку про закінчення строку на подання відповіді на відзив.
Відповідь на відзив на адресу суду не надходила.
Позивач у заяві від 18.08.2020 просить долучити належним чином засвідчену копію договору оренди обладнання з правом викупу №051018-Д4 від 05.10.2018, оскільки в результаті технічної помилки він не був доданий до матеріалів справи. У заяві від 19.08.2020 розгляд справи просить проводити без участі сторін за наявними матеріалами справи.
Суд протокольною ухвалою від 19.08.2020 розгляд справи по суті відклав на 09.09.2020 о 10 год. 30 хв.
Позивач заявою від 28.08.2020 долучив докази сплати судового збору в сумі 975 грн. 00 коп., лист від 23.01.2020, направлений на адресу відповідача, оскільки до матеріалів справи він помилково не долучений.
Сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників не направили, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Ухвала суду від 19.08.2020 надіслана на офіційну електронну та поштову адресу відповідача, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції від 25.08.2020.
Верховний суд у постанові №825/1109/16 від 24.09.2019 вказав, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до судових рішень» , цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Згідно з част.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 2, 3 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.
Таким чином вчасне отримання ухвали суду та ознайомлення з нею залежить виключно від волевиявлення самих учасників справи, тобто має суб`єктивний характер.
Ухвали суду у даній справі отримувались відповідачем. Крім того відповідач подавав клопотання по суті спору, про відкладення розгляду справи, що підтверджує його обізнаність про розгляд справи.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
05.10.2018 між ТОВ «Волкер Фуд» та ТОВ «Сіті Трейдінг» укладений договір оренди обладнання з правом викупу №051018-Д4 (далі - договір, а. с. 11-12).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договору.
Між сторонами зобов`язання виникли з договору оренди обладнання з правом викупу №051018-Д4 від 05.10.2018.
За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).
Згідно з п.п. 1, 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 6.2, 6.3, 6.4 договору позивач передає, а відповідач бере в тимчасове володіння та користування комплекти обладнання: комплект 1 (гриль однопостовий притискний - 1 шт., гриль роликовий (5 роликів) -1 шт., комплект скла на роликовий гриль - 1 шт.) загальною вартістю 8 237 грн. 00 коп., комплект 2 (гриль однопостовий притискний - 1 шт., гриль роликовий (7 роликів) - 1 шт., комплект скла на роликовий гріль - 1 штука загальною вартістю 8 567 грн. 00 коп. Передача майна, що орендується здійснюється за актом передачі та повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 2-х днів з моменту підписання договору. Майно, що орендується, вважається переданим відповідачу з моменту підписання акту приймання майна, що орендується. Термін оренди складає дванадцять місяців з моменту прийняття майна, що орендується, за актом приймання. Розмір орендних щомісячних платежів по комплекту 1 складає 686 грн. 42 коп., по комплекту 2 складає 713 грн. 92 коп. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача наперед не пізніше кожного 10-го числа поточного місяця. Майно, що орендується, переходить у власність орендаря, якщо він вніс орендодавцю всю належну йому орендну плату протягом терміну оренди, визначеного п. 3 договору. Порядок передачі та оформлення права власності на майно, що орендується, здійснюється сторонами за актом протягом двох робочих днів з моменту виконання вимог, вказаних в п. 5.1 договору. В разі повернення орендарем орендованого майна орендодавцю без його викупу, орендні платежі, які були зроблені протягом дії даного договору, не повертаються та зараховуються в якості орендної плати. У разі знищення переданого орендованого майна орендар зобов`язаний компенсувати орендодавцю її повну вартість, яка вказана в пункті 1.3 або 1.4 договору з врахуванням раніше сплачених платежів. В разі дострокового припинення договору за ініціативою орендодавця орендар має право викупити орендоване майно з врахуванням раніше сплачених платежів, а орендодавець зобов`язаний вчинити дії, передбачені п. 5.2 договору. Строк дії договору не зазначений.
Докази про припинення чи зміну дії договорів в матеріалах справи відсутні.
Передача орендованого обладнання, зокрема комплекту 2, підтверджується актами приймання-передачі майна №221118-А1, №221118-А-2 від 22.11.2018, №231118-А1, №231118-А2 від 23.11.2018, №241118-А2 від 24.11.2018, №070219-А2, №070219-А3 від 07.02.2019, №130219-А6, №130219-А7 від 13.02.2019, №150219-А4, №150219-А5, №150219-А6 від 15.02.2019, №200219-А1, №200219-А2 від 20.02.2019, №260219-А1 від 26.02.2019, №050319-А1 від 05.03.2019, №240419-А1 від 24.04.2019 на загальну суму 148 038 грн. 95 коп. (а.с. 13-29).
Згідно вищевказаних актів товар отримано відповідачем у повному обсязі, зауважень щодо комплектності та наявності пошкоджень товару товариство не має.
Акти скріплені печатками сторін.
На виконання умов договору відповідачем здійснена сплата орендних платежів за період з 26.12.2018 по 05.09.2019 на загальну суму 92 809 грн. 63 коп. (а.с. 30-38).
Будь які пропозиції відповідача щодо викупу майна, що орендується, докази знищення, в матеріалах справи відсутні.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.01.2020 №903/944/19 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ТРЕЙДІНГ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волкер Фуд» 20 704 грн. 26 коп. заборгованості (8 567 грн. 02 коп. за вересень 2019, 12 136 грн. 64 коп. за жовтень 2019), 206 грн. 33 коп. втрат від інфляції, 79 грн. 45 коп. 3% річних та 1 921 грн. 00 коп. судового збору, а всього: 22 911 грн. 04 коп.
Згідно мотивувальної частини рішення 3% річних та інфляційні втрати стягнені по 11.11.2019.
23.01.2020 позивачем на адресу відповідача направлено лист претензію на суму 57 113 грн. 58 коп. Крім того позивач зазначає про розірвання договору оренди та необхідність повернення орендованого обладнання в кількості 17-ти комплектів.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідач свої зобов`язання по оплаті орендних платежів виконав неналежним чином, у зв`язку з чим основна сума заборгованості за орендну плату обладнання за період з листопада 2019 по квітень 2020 року складає 72 819 грн. 84 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Заперечення відповідача про підписання актів приймання-передачі не уповноваженими особами відповідача, передачі обладнання з пропуском встановленого п.2.1 договору 2-х денного строку не приймається судом, оскільки здійснюючи сплату орендних платежів за період з грудня 2018 року по вересень 2019 року в сумі отриманих сімнадцяти одиниць обладнання за кожен місяць позивач самостійно підтвердив факт його отримання та користування ним. Крім того акти приймання-передачі обладнання підписані сторонами без будь яких зауважень. Підписи представників скріплені печатками товариств.
Отримання спірного обладнання відповідачем підтверджено безпосередньо самим товариством у відзиві від 22.06.2020, зокрема вказуючи на сплату орендних платежів за період з грудня 2018 року по вересень 2019 року та передбачену п. 6.4 договору можливість викупу обладнання.
Крім того стягнення 20 990 грн. 04 коп. за договором оренди обладнання з правом викупу №051018-Д4 від 05.10.2018 в т. ч. 20 704 грн. 26 коп. основного боргу, 79 грн. 45 коп. 3% річних, 206 грн. 33 коп. втрат від інфляції було предметом розгляду Господарським судом Волинської області справи №903/944/19. Будь які заперечення щодо підписання актів приймання-передачі не уповноваженими особами відповідача чи передачі обладнання з пропуском передбаченого п.2.1 договору 2-х денного терміну ТОВ "Сіті Трейдінг" не подавало.
Позивач просить стягнути з відповідача 849 грн. 18 коп. 3% річних та 500 грн. 45 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Нараховані позивачем 849 грн. 18 коп. 3% річних та 500 грн. 45 коп. інфляційних втрат підставні та підлягають до стягнення з відповідача в силу положень ст. 625 ЦК України.
Крім того позивач просить розірвати договір оренди обладнання з правом викупу №051018-Д4 від 05.10.2018.
У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 759 та статті 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частинами першою і другою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно із статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним чинним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).
Згідно із частинами першою і третьою статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільного кодексу України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
За загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов`язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18).
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Близький за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 у справі №912/1385/17.
Загальні критерії істотності порушення умов договору в розумінні частини 2 статті 651 ЦК України, як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони, напрацьовані усталеною судовою практикою Верховного Суду та зводяться до такого.
Істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №905/1353/19 від 05.08.2020.
Верховний Суд у постанові №917/28/19 від 11.12.2019 вказує, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди майна, як систематичне (два і більше разів) своєчасне (у строк встановлений договором) невнесення орендної плати або несплата не в повному обсязі, а також невиконання сторонами інших своїх зобов`язань, в тому числі несплата інших обов`язкових платежів, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).
Враховуючи систематичне (понад 6 місяців) порушення відповідачем істотної умови договору, зокрема сплати орендних платежів, що призводить до неможливості досягнення позивачем цілей договору, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині розірвання договору оренди обладнання з правом викупу №051018-Д4 від 05.10.2018.
Згідно ч. 2 ст. 763 ЦК України якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Оскільки наявні підстави для розірвання договору оренди обладнання з правом викупу №051018-Д4 від 05.10.2018, то підлягає задоволенню і вимога про зобов`язання відповідача повернути спірне майно позивачу, яка є похідною вимогою від вимоги про розірвання договору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 6 424 грн. 58 коп. відповідно до ст.ст. 129-130 ГПК України слід віднести на нього.
Керуючись ст.ст. 4, 53, 55 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити .
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Трейдінг" (пр. Волі, буд. 49, приміщення 2-1, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 42146484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волкер Фуд" (вул. Глібова, буд. 7, кв. 29, м.Київ, код ЄДРПОУ 41591004)
- 72 819 грн. 84 коп. основного боргу, 849 грн. 18 коп. 3% річних, 500 грн. 45 коп. інфляційних втрат та 6 424 грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього: 80 594 грн. 02 коп. (вісімдесят тисяч п`ятсот дев`яносто чотири грн. 02 коп.).
3. Розірвати договір оренди обладнання з правом викупу №051018-Д4 від 05.10.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіті Трейдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волкер Фуд".
4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Волкер Фуд" (вул. Глібова, буд. 7, кв. 29, м.Київ, код ЄДРПОУ 41591004) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Сіті Трейдінг" (пр. Волі, буд. 49, приміщення 2-1, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 42146484) 17 комплектів обладнання, що складається з: гриль однопостовий притискний - 1 шт., гриль роликовий (7 роликів) - 1 шт., комплект скла на роліковий гриль - 1 шт. вартістю 148 038 грн. 95 коп. у стані, придатному для цільового використання, в якому вони були одержані, з урахуванням нормального зносу.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення
складений 09.09.2020.
Суддя А. М. Кравчук
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2020 |
Оприлюднено | 10.09.2020 |
Номер документу | 91401789 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Антоніна Михайлівна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Антоніна Михайлівна
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук Антоніна Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні