Рішення

від 04.09.2020 по справі 909/459/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/459/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Калуської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Стелс ЛТД"

про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 45603 грн 31 к.

за участю:

від прокуратури: Чернописька Галина Остапівна

від позивача: Шуляр Іван Васильович,

від відповідача: представник не з"явився,

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернувся керівник Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Калуської міської ради із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Стелс ЛТД" про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень в сумі 45603 грн 31 к.

09.06.2020 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду; відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі № 912/2385/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла висновку, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду є неналежне здійснення своїх повноважень службовими особами Калуської міської ради, за фактом службової недбалості яких Калуською місцевою прокуратурою 13.06.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 367 Кримінального кодексу України. Також прокурор приєднав до матеріалів справи повідомлення Управління комунальної власності керівнику Калуської місцевої прокуратури від 12.03.2020 №01-15/1-7/6 про неможливість подання позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Стелс ЛТД" у зв"язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

За таких обставин, суд визнав обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Управління комунальної власності Калуської міської ради.

30.07.2020 суд постановив провадження у справі поновити, розгляд справи по суті призначити на 18.08.2020., за наслідком якого відклав розгляд справи на 04.09.2020.

Представник відповідача в судове засідання 04.09.2020 не з"явився, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке приєднане до матеріалів справи.

Суд застосовуючи частину 2 статті 11 ГПК України, норми статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи, частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що з правом особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, а також беручи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.09.2020 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція прокурора та позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нежитлових приміщень №201 від 16.05.2018 в частині сплати орендних платежів, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 44015 грн 70 к. за період вересень 2019 року - лютий 2020 року. Керуючись статтями 611, 549 Цивільного кодексу України та п.5.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню.

В судовому засіданні прокурор та позивач позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Позиція відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав.

Обставини справи, дослідження доказів.

Предметом спору є вимога позивача про стягнення заборгованості з орендної плати.

16.05.2018 Фонд комунальної власності територіальної громади м.Калуша (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Стелс ЛТД" (орендар) уклали договір оренди нежитлових приміщень № 201 (надалі - договір), згідно п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 81,9 кв.м, розташовані за адресою : м.Калуш, проспект Лесі Українки,1, які перебувають на балансі комунального підприємства "ЖЕО №1" (далі - приміщення).

Фонд комунальної власності територіальної громади м.Калуша перейменовано в Управління комунальної власності Калуської міської ради відповідно до рішення Калуської міської ради №2219 від 28.03.2019.

Приміщення передаються в оренду для використання під магазин продовольчих товарів м"яса та м"ясопродуктів (п.1.2. договору).

Базовий розмір місячної орендної плати становить без ПДВ 6308 грн 59 к. (п.3.1. договору).

Розмір орендної плати, яку повинен сплачувати орендар за звітний місяць, визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п.3.2. договору).

Орендна плата за орендовані приміщення вноситься орендарем щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця, в термін не пізніше 25 числа за поточний місяць. На суму орендної плати, яку не вніс або несвоєчасно вніс орендар нараховується пеня відповідно до п.5.2. цього договору (п.3.4. договору).

Згідно з п.4.3.3. договору, орендар зобов"язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату згідно з розділом 3 цього договору, а у випадку прострочення терміну сплати орендної плати сплачувати пеню згідно з п.5.2. цього договору.

Пунктом 5.2.договору сторони передбачили, що за прострочення терміну плати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує на рахунок орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з дня виникнення заборгованості з першого числа місяця наступного за звітним, включаючи день сплати заборгованості.

Цей договір вступає в дію з моменту його підписання та діє до 10.02.2020 року (п.6.1. договору).

На виконанням умов договору 16.05.2018 сторони підписали Акт приймання-передачі в оренду нежитлових приміщень, розташованих за адресою м.Калуш, проспект Лесі Українки,1, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору нежитлові приміщення площею 81,9 кв.м., розташовані за адресою м.Калуш, проспект Лесі Українки,1. Цим актом сторони підтвердили, що не мають зауважень щодо цих приміщень, а також те що вони відповідають умовам договору оренди і перебувають в належному стані, придатному для використання.

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов"язання щодо сплати орендної плати, починаючи з вересня 2019 року не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 44015 грн 70 к., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Оскільки станом на 04.06.2020 відповідач заборгованість не сплатив, позивач керуючись статтями 611, 549 Цивільного кодексу України та п.5.2. договору нарахував відповідачу пеню та звернувся за захистом порушеного права та інтересу до господарського суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває у комунальній власності, врегульовані також Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон). В ч. 1 ст. 2 Закону визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст. 171, 174 ГК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 ГК України).

Аналогічні положення містяться в ч.1, 3 ст. 19 Закону.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди. Одним із основних обов`язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і у повному обсязі (ч. 3 ст. 18 Закону).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Висновок суду.

Суд встановив факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати орендної плати в період з вересня 2019 року - до 10 лютого 2020 року, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 44015 грн 70 к. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені за період 01.11.2019 -10.02.2020, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму пені заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення пені в сумі 1374 грн 19 к. пені. В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 213 грн 42 к., суд відмовляє.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 44015 грн 70 к. заборгованості з орендної плати та 1374 грн 19 к. пені.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №809 від 28 травня 2020 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову судовий збір в розмірі 2 092 грн 16 к., суд покладає на відповідача. Судовий збір 09 грн 84 к. належить покласти на прокуратуру Івано-Франківської області.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Калуської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Стелс ЛТД" про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 45603 грн 31 к. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Стелс ЛТД", проспект Л. Українки, буд. 1/69, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (код 22175935) на користь Управління комунальної власності Калуської міської ради, вул. Підвальна, буд. 20, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (код 25668684) 44015 (сорок чотири тисячі п"ятнадцять гривень)70 к. заборгованості з орендної плати та 1374 (одну тисячу триста сімдесят чотири гривні)19 к. пені.

В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 213 (двісті тринадцять гривень) 42 к. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Стелс ЛТД", проспект Л. Українки, буд. 1/69, м. Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 (код 22175935) на користь прокуратури Івано-Франківської області, вул. Грюнвальдська,11, м.Івано-Франківськ, 76015, р/р (ІBAN) UA 428201720000035215084003924, ДКС України, м.Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03530483) судовий збір в сумі 2 092 (дві тисячі дев"яносто дві гривні) 16 к.

Судовий збір в сумі 09 ( дев"ять гривень) 84 к. покласти на прокуратуру Івано-Франківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.09.2020

Суддя Т.В. Максимів