Рішення

від 09.09.2020 по справі 909/269/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/269/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/269/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Натурпродукт-Вега" про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 4 198 грн 88 коп. за договором поставки.

ТОВ "Натурпродукт-Вега" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 4 198 грн 88 коп. за договором поставки від 01 листопада 2017 р. № 199-фт. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на підставі укладеного із відповідачем як фізичною особою-підприємцем договору, поставив останньому товар, який той не в повному обсязі оплатив. Крім того, ТОВ "Натурпродукт-Вега" зазначає про втрату відповідачем статусу фізичної особи-підприємця.

08 квітня 2020 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк на подання відзиву на позов - двадцять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію цієї ухвали суд надіслав відповідачу на зазначену у позовній заяві адресу: АДРЕСА_1 , і яка до 04 лютого 2019 р., тобто до припинення здійснення підприємницької діяльності, була вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як адреса місця проживання відповідача.

Однак поштове відправлення, яким суд надсилав відповідачу копію ухвали від 08 квітня 2020 р. повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній".

Разом з тим, на відповідний запит суду Калуський районний відділ Управління державної міграційної служби в Івано-Франківській області та Центр надання адміністративних послуг Калуської міської ради повідомили суду, що фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи, що відмітку про відсутність відповідача за зареєстрованою адресою місця проживання працівник відділення поштового зв`язку проставив 22 квітня 2020 р., двадцятиденний строк на подання відзиву на позов розпочався 23 квітня 2020 р.

Водночас постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 р. № 211, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. з 12 березня 2020 р. на усій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався відповідними постановами Кабінет Міністрів України.

Відповідно до Закону України № 540-IX від 30 березня 2020 р., Розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Відтак строк на подання відповідачем відзиву на позовну заяву був продовженим в силу прямої норми закону.

17 липня 2020 р., набрав чинності Закон України № 731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби", яким були внесені зміни до ГПК України і, зокрема, п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу викладено в іншій редакції: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином". Крім того, за змістом п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 731-ІХ, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

З урахуванням викладеного, продовжений в силу закону строк на подання відповідачем відзиву на позов закінчився 06 серпня 2020 р.

Відзиву на позов відповідач у встановлений судом строк не подав.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

01 листопада 2017 р., ТОВ "Натурпродукт-Вега" (постачальник) та фізична особа-підприємець Вовк В. В. (покупець) уклали договір поставки № 199-фт, відповідно до якого постачальник зобов`язався передати у власність покупцеві косметичні засоби торгової марки "Pharmatheiss cosmetics" згідно з заявками покупця, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 4.1 Договору, покупець проводить оплату за товар один раз в місяць за реалізований власним клієнтам товар. Розрахунок сум, які належить сплатити постачальнику, здійснюється на підставі звітів покупця про реалізований товар у звітному місяці, який останній надсилає постачальнику до 10 числа кожного місяця за минулий календарний місяць на електронну адресу уповноваженого представника постачальника. Товар, що зазначений у звіті, повинен бути оплачений не пізніше 20 числа поточного місяця за звітний період.

Відповідно до видаткової накладної від 22 серпня 2018 р. № LVІ00004868, постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 19 309 грн 70 коп.

Протягом березня - липня 2019 року, в тому числі після звернення позивача із відповідною претензією, відповідач оплатив отриманий товар на загальну суму 14 309 грн 70 коп.

Крім того, 24 липня 2019 р. відповідач повернув частину отриманого товару вартістю 801 грн 12 коп.

Решту отриманого товару на суму 4 198 грн 88 коп. відповідач не повернув та не оплатив.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено у ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, обов`язок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов`язання позивач поставив відповідачу визначений договором поставки від 01 листопада 2017 р. № 199-фт товар на загальну суму 19 309 грн 70 коп., частину якого вартістю 4 198 грн 88 коп. відповідач не оплатив та не повернув.

Відтак позов ТОВ "Натурпродукт-Вега" слід задовольнити.

Згідно з ст. 129 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити;

з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Натурпродукт-Вега" (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Софіївська, 1; ідентифікаційний код 21139268) стягнути 4 198 (чотири тисячі сто дев`яносто вісім) грн 88 коп. за договором поставки від 01 листопада 2017 р. № 199-фт та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Ткаченко І. В.