Рішення

від 08.09.2020 по справі 910/5891/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.09.2020Справа № 910/5891/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідердорснаб"

про стягнення 27 440,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (надалі по тексту також - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідердорснаб" (надалі по тексту також - відповідач) про стягнення 27 440,00 грн. з яких 5 840,00 грн. пені, 5 600,00 грн. штрафу в розмірі 7 % та 16 000,00 грн. штрафу в розмірі 20 %.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару, позивач в односторонньому порядку розірвав Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 143 від 17.09.2019, внаслідок чого позивачем також нараховані відповідачу штрафні санкції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/5891/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень щодо відповіді на відзив.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/5891/20 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0105471683031) та отримана відповідачем 29.05.2020, про що проставлена відповідна відмітка у поштовому повідомленні.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0105471683023) та отримана позивачем 15.05.2020, про що проставлена відповідна відмітка у поштовому повідомленні.

Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов, до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.09.2019 між Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідердорснаб" укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 143 (надалі за текстом також - Договір), згідно пункту 1.1. якого відповідач, як продавець, зобов`язувався у 2019 році в порядку та на умовах визначених у Договорі, передати у власність позивача, як покупця, товар у кількості та по ціні відповідно до Специфікації (Додаток №1 до Договору), а покупець зобов`язувався прийняти товар та оплатити його вартість.

Пунктом 1.2. Договору визначено найменування товару, а саме: цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску, ДК 021:2015, код товару - 44610000-9.

Відповідно до пунктів 5.1. та 5.3. Договору продавець зобов`язувався здійснити поставку товару покупцю протягом 70 календарних днів з моменту підписання Договору, тобто до 26.11.2019 (включно).

Поставка товару здійснюється силами, засобами, транспортом продавця за адресою: місто Київ, вулиця Миколи Василенки, 3.

Згідно пунктів 3.1. та 4.2. Договору ціна Договору становить 80 000,00 грн. у тому числі 13 333,33 грн. ПДВ.

Розрахунки здійснюються покупцем лише за фактично отриманий товар на підставі належним чином оформлених документів, при наявності бюджетних призначень з можливістю відстрочки платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, але не раніше дня його реєстрації в органах Державної казначейської служби України і діє до 31.12.2019, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Згідно підпункту 6.2.1. пункту 6.2. Договору покупець має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань продавцем, письмово повідомивши його про це в строк за 7 календарних днів до розірвання.

У зв`язку з тим, що відповідач не здійснив поставку товару у визначений Договором 70-денний строк, позивач керуючись положенням підпункту 6.2.1 пункту 6.2. Договору надіслав на адресу відповідача письмове повідомлення про розірвання Договору, а також заявив вимогу про сплату пені та штрафу за порушення зобов`язання з поставки товару, нарахування яких здійснено станом на 29.01.2020 у загальному розмірі 26 800,00 грн.

Вказане повідомлення отримане відповідачем 30.01.2020, про що проставлена відповідна відмітка у поштовому повідомленні.

З огляду на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов`язань з поставки товару, та не сплатив на вимогу позивачу нараховані пеню та штраф, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 27 440,00 грн. з яких 5 840,00 грн. пені, 5 600,00 грн. штрафу в розмірі 7 % та 16 000,00 грн. штрафу в розмірі 20 %.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статей 6, 11 Цивільного кодексу України, підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків є договори.

Приписами частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, визнається господарським зобов`язанням, а за змістом частини 2 цієї статті одним із видів господарського зобов`язання є майново-господарські зобов`язання.

Зокрема, відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, серед іншого, із господарського договору та інших угод.

Зміст та умови Договору, а також аналіз господарсько-договірних зобов`язань, свідчать, що між сторонами виникли правовідносини пов`язані із поставкою.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В свою чергу відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пункту 5.1. Договору відповідач зобов`язаний був поставити позивачу товар протягом 70 календарних днів з моменту підписання Договору, тобто до 26.11.2019 (включно).

У пункті 5.6. Договору сторони узгодили, що передача товару представниками продавця оформлюється шляхом підписання накладної на відпуск матеріальних цінностей, що підписується уповноваженими представниками сторін на підставі належним чином оформленої довіреності на одержання цінностей.

Матеріали справи не містять доказів, які свідчили про здійснення відповідачем поставки товару позивачу у строки та в порядку згідно Договору.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. Договору сторони передбачили право покупця достроково розірвати Договір у разі невиконання зобов`язань продавцем, письмово повідомивши його про це в строк за 7 календарних днів до розірвання.

Оскільки відповідач отримав повідомлення позивача про розірвання Договору 30.01.2020, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення 0160207720051, відповідно, Договір про закупівлю товарів за державні кошти № 143 від 17.09.2019 є розірваним з 07.02.2020.

Разом з тим, слід зазначити, що розірвання господарського договору не звільняє його сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що зокрема підтверджується положеннями частини 4 статті 631 Цивільного кодексу України, згідно якої закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Окрім цього, статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що відповідач не здійснив поставку товару позивачу в обумовлений Договором строк, а тому порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором.

Згідно пункту 7.3. Договору, у разі розірвання Договору у зв`язку з неможливістю поставки товару продавцем, продавець сплачує штраф у розмірі 20% вартості непоставленого товару.

Таким чином, враховуючи положення пункту 7.3. Договору щодо відповідальності продавця за неможливість поставки товару, що призвела до розірвання Договору, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% вартості непоставленого товару, що становить 16 000,00 грн., є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до пункту 7.4. Договору, за порушення строку виконання зобов`язання, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення, за кожен день та за весь час прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Окрім цього, статтею 231 Господарського кодексу України визначено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пункт 7.4. Договору повністю кореспондується із положеннями частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення, за кожен день прострочення, та додатково штрафу у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару за прострочення понад 30 календарних днів є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу за прострочення поставки понад 30 календарних днів у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару, що становить 5 600,00 грн. та вважає його арифметично вірним.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення, суд вважає його помилковим в частині визначення строку протягом якого вказана пеня повинна нараховуватися.

Так, позивач у своєму розрахунку починає відлік строку нарахування пені з 26.11.2019, тобто з останнього дня коли відповідач, згідно пункту 5.1. Договору, повинен був здійснити поставку товару.

Однак, відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи дату підписання Договору - 17.09.2019, передбачений пунктом 5.1. Договору, 70-денний строк починає обраховуватися з наступного дня, тобто з 18.09.2019 та закінчується 26.11.2019 включно.

Отже, пеня передбачена пунктом 7.4. Договору, у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення повинна нараховуватися за період з 27.11.2019 по останній день дії Договору - 06.02.2020 (72 дні) що становить 5 760,00 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуюче викладене, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача слід задовольнити частково, а саме стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідердорснаб" на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України 27 360,00 грн. з яких 5 760,00 грн. пені, 5 600,00 грн. штрафу в розмірі 7 % та 16 000,00 грн. штрафу в розмірі 20 %.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги частково, а саме в загальному розмірі 27 360,00 грн. при заявлених 27 440,00 грн., сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача становить - 2 095,69 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідердорснаб" про стягнення 27 440,00 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідердорснаб" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 37/41, офіс 35/2, ідентифікаційний код юридичної особи: 42808132) на користь Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (03113, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 3, ідентифікаційний код юридичної особи: 20001993) 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 коп. штрафу в розмірі 20 %, 5 600 (п`ять тисяч шістсот) гривень 00 коп. штрафу в розмірі 7 %, 5 760 (п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 коп. пені та 2 095 (дві тисячі дев`яносто п`ять) гривень 69 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п.17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено та підписано 08.09.2020

Суддя С. В. Стасюк