Ухвала

від 30.06.2020 по справі 910/9214/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.06.2020 р.Справа № 910/9214/20

За заявою Дочірнього підприємства "Ідальня-Індустрія" Публічного

акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство

"Більшовик" (03057, м. Київ, вул. В.Гетьмана, 10/37; код ЄДРПОУ

24727362)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІКО" (02095,

м. Київ, вул. Княжий Затон, 9-А, оф. 369, код ЄДРПОУ: 39088957)

про забезпечення позову (до подання позовної заяви)

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Ідальня-Індустрія" Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (надалі - заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову (до подання позовної заяви), у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМІКО" в межах ціни позову в розмірі 113 524,73 грн.

Розглянувши вимоги і доводи вказаної заяви, дослідивши додані заявником докази, суд встановив наступне.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМІКО" неналежно виконує зобов`язання за Договором №1-3 від 01.01.2020 р. в частині сплати орендних платежів.

Заявник зазначає, що за сума позову є досить значною, а Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМІКО" ігнорує свої обов`язки зі сплати орендної плати за користування майном за Договором №1-3 від 01.01.2020 р.

На думку заявника, наведені обставини в їх сукупності дають позивачу підстави вважати, що відповідач може ухилятись від виконання рішення суду, в разі задоволення позову, що за доводами заявника призведе до неможливості захисту прав і інтересів позивача.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 Кодексу, позов забезпечується, зокрема:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

- зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

- арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

- іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії. Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу. Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Статтею 140 Кодексу передбачено, зокрема, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Ідальня-Індустрія" Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" про забезпечення позову (до подання позовної заяви), суд зазначає, що подана заява не містить доказів вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМІКО" будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду (в разі задоволення позову), а надані заявником докази не підтверджують всіх обставин, викладених у заяві про забезпечення позову.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З наведених вище підстав, за результатом розгляду даної заяви суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармвей Трейдінг" про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 136 - 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Ідальня-Індустрія" Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" про забезпечення позову (до подання позовної заяви).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя Н.І. Зеленіна