Рішення

від 09.09.2020 по справі 910/3781/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.09.2020Справа № 910/3781/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи

за позовом акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк

до товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛАЙФ

ОСОБА_1

про стягнення 123299,13 грн.,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом акціонере товариство Комерційний банк Приватбанк до товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛАЙФ (відповідача-1) та ОСОБА_1 (відповідача-2) про стягнення з них солідарно 123299,13 грн.

Позовні вимоги до відповідача-1 ґрунтуються на неналежному виконанні договору № б/н від 10.03.2015, який було укладено шляхом подачі відповідачем-1 заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, а до відповідача-2 - невиконанні договору поруки № POR1448522226801 від 26.11.2015.

Суд своєю ухвалою, на підставі ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з запитом щодо доступу до персональних даних громадянки України ОСОБА_1 .

Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації надав відповідну інформацію.

Суд своєю ухвалою від 05.05.2020 відкрив провадження у справі № 910/3781/20, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачі відзивів на позов не надали.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 165 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

10.03.2015 товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛАЙФ (клієнт) подало заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Підписавши цю заяву клієнт погодився із Умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами і правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитків печатки складають договір банківського обслуговування (далі - Договір).

Клієнт приєднався і зобов`язався виконувати умови, вкладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови), тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до статті 634 ЦК України договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є договором приєднання.

За своєю правовою природою правовідносини між банком та клієнтом є кредитними, які урегульовані в нормах цивільно-правового зобов`язального інституту Позика. Кредит. Банківський вклад (гл. 71 Цивільного кодексу України), Закону від 7 грудня 2000 року N 2121-III Про банки і банківську діяльність та інших відповідних правових актах.

За умовами договору клієнту було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інші), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до виписки по рахунку позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 200000,00 грн.

Відповідно до Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Кредитний ліміт є сумою грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта зверх залишку грошових коштів на його поточному рахунку (п. 3.2.1.1.5. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.2.2.2. клієнт зобов`язаний сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.2.1.4.9. Умов).

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, станом на 03.12.2019 заборгованість відповідача-1 становила: за кредитом - 113217,70 грн., відсоткам за користування кредитом - 4755,14 грн., по комісії за користування кредитом - 1152,01 грн.

Станом на день розгляду справи вказана заборгованість не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності у відповідача-1 перед позивачем заборгованості: за кредитом на суму 113217,70 грн., відсоткам за користування кредитом - 4755,14 грн., по комісії за користування кредитом 1152,01 грн., належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Відповідно до Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 4174,28 грн. пені.

26.11.2015 публічне акціонерне товариство комерційний банк Приватбанк (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) уклали договір поруки № POR1448522226801, відповідно до умов якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛАЙФ (боржником) зобов`язань за договорами приєднання. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж розмірі що і боржник.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідачів.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останніх підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк до товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛАЙФ та ОСОБА_1 .

Стягнути з солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛАЙФ (проспект Шевченка, 19, м. Одеса, 65058, код 39662311) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код 14360570) 113217,70 грн. заборгованості за кредитом, 4755,14 грн. відсотків за користування кредитом, 1152,01 грн. комісії за користування кредитом, 4174,28 грн. пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОЛАЙФ (проспект Шевченка, 19, м. Одеса, 65058, код 39662311) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код 14360570) 2102,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Суддя С. А. Ковтун