Рішення

від 09.09.2020 по справі 917/753/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2020 Справа № 917/753/20

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Аліот» , пр-т Свободи, 26-В, м. Київ, 04215

до Приватного акціонерного товариства «Полтавський машинобудівний завод» , вул. Маршала Бірюзова, 27, м. Полтава, 36007

про стягнення 116 725,60 грн.,

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до ст. 247 ГПК України.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення 116 725,60 грн. основного боргу за договором поставки № 01/01-1 від 01.01.2016.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не здійснив оплату товару поставленого позивачем на умовах договору поставки № 01/01-1 від 01.01.2016.

Ухвалою від 14.05.2020 позовна заява була залишена без руху з підстав невиконання позивачем вимог п.п. 8, 9, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України (а.с. 49-50).

Позивач в термін, визначений судом, усунув недоліки позовної заяви та ухвалою від 13.07.2020 (а.с. 61-63) суд прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив процесуальні строки: відповідачу для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня закінчення дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України, та для подання заперечень - до 3 днів з дати отримання від позивача відповіді на відзив; позивачу для подання відповіді на відзив - 5 днів з моменту отримання відзиву.

Ухвалою від 16.07.2020 (а.с. 65) суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов у відповідності із вимогами ст. 165 ГПК України - не пізніше 20 днів з моменту набрання законної сили Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020.

Ухвали суду від 13.07.2020 та від 16.07.2020 направлялись відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 48) та отримані представником відповідача 01.07.2020 та 21.07.2020, про що свідчать відмітки на поштових повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 66-67).

У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не надав.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аліот» , як Постачальником, та Приватним акціонерним товариством «Полтавський машинобудівний завод» , як Покупцем, був укладений договір поставки № 01/01-1 від 01.01.2016 (далі - Договір, а.с. 9-13), на умовах якого Постачальник зобов`язався поставити, а Покупець прийняти і оплатити металопродукцію в кількості, сортаменті, по цінах та в строки у відповідності зі Специфікаціями до Договору, які складають його невід`ємну частину (п. 1.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 03.01.2019 до Договору (а.с. 13), сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2020.

За п. 2.1 Договору, ціна металопродукції встановлюється на кожну партію та зазначається в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Загальна сума поставки по Договору не перевищує 10 000 000,00 грн. з ПДВ (п. 2.2 Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору, умови поставки визначаються сторонами у відповідності з Інкотермс 2010 та зазначаються в Специфікаціях (п. 4.1); строки та умови поставки металопродукції обговорюються сторонами по кожній поставці окремо та фіксуються в Специфікаціях (п. 4.2); Постачальник поставляє продукцію Покупцю при умові 100% оплати кожної відвантаженої партії. Строки готовності продукції до відвантаження і строк відвантаження металопродукції дійсні за умови дотримання Покупцем обговорених строків оплати металопродукції (п. 4.4); незалежно від умов поставки право власності на металопродукцію переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі металопродукції органу транспорту (п. 4.8).

Згідно п. 5.4 Договору, підставою для здійснення платежів є рахунки, виставлені Постачальником.

26.11.2019 сторонами підписана Специфікація № 2 до Договору (а.с. 14) про постачання товару на загальну суму 213 736,80 грн., в якій сторони визначили умови оплати - 50% передоплата, 50% протягом 14 календарних днів.

Позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 211 725,60 грн. (№ 041003 від 04.10.2019 на суму 62740,80 грн., № 061003 від 16.10.2019 на суму 96 760,80 грн., №191103 від 19.11.2019 на суму 52 224,00 грн.; а.с. 15-17), а позивач частково сплатив 95 000,00 грн. платіжним дорученням № 214 від 26.11.2019 (а.с. 21).

На виконання умов укладеного Договору позивач поставив відповідачу Товар на суму 211 725,60 грн. згідно видаткової накладної № 89 від 02.12.2019 (а.с. 18), товарно-транспортної накладної № 02/12-1 від 02.12.2019 (а.с. 20), а також довіреності № 1010 від 02.12.2019 представника відповідача на отримання товару (а.с. 19).

Позивач звертався до відповідача із претензією № 082 від 20.03.2020 (а.с. 22-24) із вимогою погасити заборгованість за Договором.

Відповідач зазначену претензію залишив без реагування, заборгованість за отриманий товар не сплатив, що стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення 116 725,60 грн.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Обов`язок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.

Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов`язань з оплати вартості отриманого товару.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав відповідачу товар за видатковою накладною № 89 від 02.12.2019 на суму 211 725,60 грн. (а.с. 18).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В Специфікації № 2 від 26.11.2019 до Договору (а.с. 14) сторонами встановлено умови оплати отриманого товару - 50% передоплата, 50% протягом 14 календарних днів.

Відповідач здійснив передоплату за товар в сумі 95 000,00 грн. за платіжним дорученням № 214 від 26.11.2019 (а.с. 21).

Відповідно до умов Договору, визначених в Специфікації № 2 від 26.11.2019, останнім днем виконання зобов`язань з оплати отриманого товару є 16.12.2019, строк оплати є таким, що настав, проте відповідач зобов`язання по оплаті не виконав.

Відповідач будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення не надав, тому позовні вимоги про стягнення 116 725,60 грн. основного боргу задовольняються судом повністю.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог повністю, судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст.129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Полтавський машинобудівний завод» (вул. Маршала Бірюзова, 27, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 14307417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Аліот» (пр-т Свободи, 26-В, м. Київ, 04215, код ЄДРПОУ 39482051) - 116 725,60 грн. основного боргу; 2102,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

4 . Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Пушко І.І.