Рішення

від 25.08.2020 по справі 922/1325/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1325/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Яновській А.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1, м. Харків до 1. Харківської міської ради, м. Харків; 2. Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Автодом-2012", м. Харків про визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним акту, зобов`язання повернення ділянки за участю представників:

Прокурор - Горгуль Н.В. (посвідчення № 036152 від 29.10.2015 р.);

Першого Відповідача - Новіков М.С. (довіреність № 08-21/1671/2-20 від 08.07.2020 р.);

Другого Відповідача - Бабич Ю.В. (ордер серії ДН № 085887 від 20.08.2020 р.)

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харківської області 29 квітня 2020 року подано позовну заяву керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області до Харківської міської ради (надалі - 1. Відповідач), Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Автодом-2012" (надалі - 2. Відповідач) в якій прокурор просить суд:

- Визнати незаконним та скасувати п. 3 додатку 1 до рішення Харківської міської ради № 884/12 від 24.10.2012 Про надання земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об`єктів , яким ОК ГБК Автодом-2012 надано у власність земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської Забудови кадастровий номер 6310138200:10:001:0027 загальною площею 0,9305 га для будівництва та подальшої експлуатації гаражів по вул. Великій Кільцевій, 95 в м. Харкові;

- Визнати недійсним виданий обслуговуючому кооперативу Гаражно-будівельному кооперативу Автодом-2012 (код ЄДРПОУ 38280353) державний акт серія ЯМ № 973542 на право власності на земельну ділянку площею 0,9305 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Велика Кільцева, 95 в м. Харкові;

- Зобов`язати обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив Автодом-2012 (код ЄДРПОУ 38280353) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310138200:10:001:0027 площею 0,9305 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Велика Кільцева, 95 в м. Харкові Харківській міській раді.

Судовий збір прокурор просить суд стягнути з Відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено на 19 травня 2020 року о 10:20. Ухвалою суду від 19 травня 2020 р. підготовче засідання відкладено на 11 червня 2020 р. о 10:30.

Ухвалою суду від 11 червня 2020 р. підготовче засідання відкладено на 25.06.2020 р. о 10:15.

Судом було продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 30.07.2020 р., а підготовче засідання відкладено на "16" липня 2020 р. о 11:00. Ухвалою суду від 16 липня 2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.08.2020 р. о 11:45. Ухвалою суду від 04.08.2020 р. розгляд справи було відкладено на 25.08.2020 р. о 10:45.

Прокурор в судове засідання з`явився, підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Перший Відповідач, Харківська міська рада, в судове засідання з`явилась, 11.06.2020 р. через канцелярію суду надала відзив на позов, в якому просить суд відмовити в позові повністю.

Другий Відповідач, обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив Автодом-2012 в судове засідання з`явився, 25.05.2020 р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити керівнику Харківської місцевої прокуратури № 1 в задоволенні позову.

Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, суд установив наступне.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що рішенням Харківської міської ради від 26.09.2012 № 830/12 Про надання дозволу на відведення земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та експлуатації об`єктів ОК Гаражно-будівельний кооператив Автодром-2012 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, орієнтовно 0,9370 га для будівництва та подальшої експлуатації гаражів по вул. Велика Кільцева, 95 у м. Харкові (п. 5 додатку 2).

Відповідно до п. 3 додатку 1 рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 № 884/12 Про надання земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об`єктів ОК Гаражно-будівельний кооператив Автодром-2012 надано у власність земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської забудови кадастровий номер 6310138200:10:001:0027 загальною площею 0,9305 га для будівництва та подальшої експлуатації гаражів по вул. Велика Кільцева, 95 у м. Харкові. Будівництво виконати до 31.12.2014 р.

На підставі вищезазначеного рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 № 884/12, ОК Гаражно-будівельний кооператив Автодром-2012 видано державний акт серія ЯМ № 973542 на право власності на земельну ділянку 0,9305 га по вул. Велика Кільцева, 95 у м. Харкові, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 631010002100008.

Прокурор у позові зазначає, що вказане рішення міської ради прийнято усупереч вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, оскільки площа виділеної земельної ділянки не відповідає потребам гаражно-будівельного корпоративу. Стверджує, що спірна земельна ділянки була передана ГБК без мети задоволення потреб членів даного кооперативу, оскільки кількість об`єктів гаражної інфраструктури, які побудовані на ній, є недостатніми, що також, свідчить про використання земельна ділянка не за цільовим призначенням. Вважає, що кількості засновників, є такою, що не відповідає вимогам законодавства, а реєстрація їх місця проживання, є віддаленою від місця знаходження спірної земельної ділянки, що, також свідчить про отримання спірної земельної ділянки без мети будівництва гаражів для задоволення ними членів кооперативу та членів їх сімей. Зазначає, що, оскільки кількість об`єктів гаражної інфраструктури, які побудовані на ній, є недостатніми. Посилається на те, що ГБК, є обслуговуючим кооперативом, однак зазначене в сукупності свідчить про відсутність, як під час створення так і в подальшому, мети на задоволення потреб членів кооперативу в гаражному будівництві. Вказує на те, що гаражі розташовані на земельній ділянці по вул. Велика Кільцева, 95 у м. Харкові побудовані з порушенням Державних будівельних норм України.

1-й Відповідач заперечуючи проти позовних вимог посилається на те, що ГБК Автодром-2012 було створено з метою забезпечення економічних, соціальних та інших потреб його членів, а кількість засновників ГБК у особі трьох фізичних осіб, повністю відповідає Закону України Про кооперацію . Вказує, що оскаржуване рішення Харківської міської ради відповідає вимогам чинного законодавства та компетенції органу, що їх видав. Крім того, міською радою, при прийнятті рішення було перевірено правовий статус та правосуб`єктність кооперативу. Зазначає, що жодних застережень щодо розміру земельної ділянки чи порядку визначення розміру ст. 41 ЗК України не містить, та розмір земельної ділянки встановлений з врахуванням містобудівної документації. Наголошує на те що, на спірній земельній ділянці побудовано два гаражі, що підтверджує факт її використання за цільовим призначенням. Вважає, що вимоги Державних будівельних норм України на, які посилається позивач, не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки, вони поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України. Просить суд, в разі встановлення судом обставин, що свідчать про порушення права або охоронюваного законом інтересу держави, застосувати строки позовної давності до даних правовідносин та відмовити у задоволені позовних вимог.

2-й Відповідач заперечуючи проти позовних вимог посилається на те, що кооператив був створений та діє з метою задоволення гаражних потреб своїх членів та відповідно до зазначених цілей (мети) і отримувалась земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:10:001:0027 на якій і здійснюються гаражне будівництво. Вказує, що засновниками Відповідача_2 є три особи, що є достатнім для його створення, в той же час ГБК має у своєму складі окрім трьох засновників ще 18 асоційованих членів, а тому зазначене нівелює твердження Позивача, про недостатню кількість членів у його складі. Вважає безпідставним, твердження Позивача про юридичну значимість для цього спору територіальної віддаленості місць реєстрації трьох засновників, оскільки, зазначене, суперечить Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні . Зазначає, що Відповідачем2 збудовано та введено в експлуатацію два гаражі, та оскільки, через спірну земельну ділянку, проходять елементи газорозподільної мережі, вона не може бути забудованою у повному об`ємі. Зазначене свідчить про використання земельної ділянки ГБК відповідно до мети його створення, а земельної ділянки згідно до цільового призначення. Вважає, що Державних будівельних норм України на які посилається позивач, не мають жодного відношення до суті спору, а відповідно не можуть бути враховані при винесенні рішення в даній справі. Наголошує, про відсутність у Позивача підстав та повноваження щодо звернення з даним позовом до суду, оскільки суб`єктом, на який покладено повноваження у сфері розпорядження комунальним майном є Відповідач 1.

Окрім того, 2-й Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що позов подано поза межами строку позовної давності, у зв`язку з чим, просить суд застосувати позовну давність до даного спору та на підставі цього відмовити у позові.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про кооперацію (далі - Закон) метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Нормами ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Разом з тим, якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

За приписами ч. 5 ст. 267 ЦК України, позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропущення позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

Таким чином, доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо, оскільки позивач повинен також довести той факт, що він не міг довідатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 Господарського процесуального кодексу України про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. У свою чергу, відповідач повинен довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

За змістом ст.ст. 256, 261 ЦК України, позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи, - носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16, і в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У цій же постанові зазначено, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Оскільки, прийняття оспорюваного рішення Харківської міської ради № 884/12 від 24.10.2012 Про надання земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об`єктів , яким ОК ГБК Автодом-2012 надано у власність земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської Забудови кадастровий номер 6310138200:10:001:0027 загальною площею 0,9305 га для будівництва та подальшої експлуатації гаражів по вул. Великій Кільцевій, 95 в м. Харкові, відбулось на пленарному засіданні 20 сесії Харківської міської ради 6 скликання 24.10.2012.

Абзацом 3 ч. 1 ст. 6 Регламенту Харківської міської ради від 22.12.2010 р. № 17/10 (який діяв на дату винесення оспорюваного рішення) передбачено, що на засіданнях ради передбачається персональні робочі місця, для представників прокуратури м. Харкова.

Так, згідно Протоколу 20 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 24.10.2012 на відповідному засіданні був присутній і прокурор м. Харкова - Попович Є.М.

Вiдповiдно до Наказу Генерального прокурора України від 19.09.2005 № 3гн Про організацію наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав i свобод громадян, державних та публічних інтересів , який діяв на момент прийняття рішення Харківською міською радою, прокурор повинен забезпечити нагляд за додержанням законів органами виконавчої влади, місцевого самоврядування.

Згідно з п. 10 Наказу Генеральної прокуратури України від 18.10.2010 № 3гн Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів , з метою підвищення ефективності наглядової діяльності за додержанням і застосуванням законів, керуючись ст.ст. 1, 15, 19-24 ЗУ Про прокуратуру , було наказано, зокрема: періодично, але не рідше одного разу на місяць, перевіряти законність правових актів Кабінету Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Використовувати право участі у засіданні цих органів.

Відповідно до ст. 6 ЗУ Про прокуратуру № 1789- XII прокуратура міста Харкова та Харківська місцева прокуратура № 1 становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящим прокурорів вищестоящим.

Таким чином, присутність на засіданні 20 сесії Харківської міської прокурора, свідчить про обізнаність прокуратури в цілому про прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідно до ст. 59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення.

Згідно зі ст. 21 ЗУ Про інформацію інформація державних органів та органів місцевого самоврядування - це офіційна документована інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого та регіонального самоврядування. Основними джерелами інформації органів місцевого і регіонального самоврядування є акти органів місцевого та регіонального самоврядування.

Інформація органів місцевого самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом опублікування її в офіційних друкованих виданнях, опублікування її в інших засобах масової інформації або публічного оголошення через аудіо та аудіовізуальні засоби масової інформації.

Згідно з вимогами ст. 21 ЗУ Про інформацію рішення Харківської міської ради та її органів розміщуються на офіційному сайті Харківської міської ради (www.city.kharkov.ua) та публікуються в газеті Харьковские известия .

За таких умов, вищевказане рішення Харківської міської ради вважається таким, що доведено до відома зацікавлених осіб з моменту його офіційного опублікування.

Оскільки Позивач просить скасувати п. 3 додатку 1 до рішення Харківської міської ради №884/12 від 24.10.2012 Про надання земельних ділянок для будівництва (реконструкції) об`єктів , яким ОК ГБК Автодом-2012 надано у власність земельну ділянку за рахунок земель житлової та громадської Забудови кадастровий номер 6310138200:10:001:0027 загальною площею 0,9305 га для будівництва та подальшої експлуатації гаражів по вул. Великій Кільцевій, 95 в м. Харкові, а звернувся з відповідною позовною заявою лише 29.04.2020, то з урахуванням норм ст. ст. 258, 260, 261, 264 Цивільного кодексу України, ним було пропущено строк позовної давності на звернення до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, у зв`язку з наслідками спливу позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підстава для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також, суд зазначає, що всі докази були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, поза як не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 258, 260, 261, 264 Цивільного кодексу України, ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено "04" вересня 2020 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Суддя І.П. Жигалкін