Ухвала

від 09.09.2020 по справі 1330з-20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"09" вересня 2020 р.Справа № 1330з-20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства "Колосок" (вх. № 1330) про забезпечення позову до подання позовної заяви

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Колосок" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

07 вересня 2020 року Селянське (фермерське) господарство "Колосок" звернулося до Господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви (за вх. № 13330), в якій останній просить:

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області вчиняти будь які дії, пов`язані з припиненням права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 18,57 гектарів, для ведення селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Гороховатської сільської ради, відповідно до Державного акта на право користування землею серії Б №047307, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46 1992 року, у тому числі вчиняти будь які дії спрямовані на розпорядження, зміну цільового призначення, поділ чи об`єднання, внесенням відповідних змін до земельно-облікових відомостей, передання у власність чи надання в оренду, в тому числі шляхом проведення земельних торгів (аукціону) щодо спірної земельної ділянки, - до набрання рішенням у справі законної сили;

- заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області, та його структурним підрозділам, в тому числі Керівнику Відділу у Борівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Державним кадастровим реєстраторам вносити зміни відповідних відомостей до Реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Поземельних книг в електронній (цифровій) та паперовій формі, щодо земельних ділянок кадастровий номер: 6321081500:04:004:0330 площею 2,000 га; 6321081500:04:004:0331 площею 0,325 га; 6321081500:04:004:0332 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0333 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0334 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0335 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0336 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0337 площею 0,0694 га; 6321081500:04:004:0339 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0340 площею 1.8755 га; 6321081500:04:004:0341 площею 2,0000 га, - до набрання рішенням у справі законної сили.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову, заявник вказує на те, що рішенням виконавчого комітету Гороховатської сільської ради народних депутатів Борівського району Харківської області від 19 листопада 1992 року "Про надання земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства гр. ОСОБА_1 " затверджено проект відведення земельної ділянки і надано для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 - 18,6 га земель запасу. На підставі вказаного рішення виготовлено Державний акт на право користування землею серії Б №047307 на ім`я ОСОБА_1 , що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою площею 18,57 гектарів, розташованою на території Гороховатської сільської ради, призначеною для ведення селянського господарства.

01 грудня 1992 року проведено державну реєстрацію Селянського (фермерського) господарства "Колосок". З початку створення та реєстрації Селянського (фермерського) господарства "Колосок", та після зміни Голови С(Ф)Г "Колосок" і смерті ОСОБА_1 - до теперішнього часу саме вказане господарство здійснює користування вищезазначеною земельною ділянкою.

Разом з тим, в серпні 2020 року Керівник С(Ф)Г "Колосок" відкрив Публічну кадастрову карту та побачив, що на місці земельної ділянки, яка перебуває в користуванні С(Ф)Г "Колосок" з 1992 року на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії Б №047307 сформовані інші земельної ділянки.

Також у Відділі у Борівському районі ТУ Держгеокадастру повідомили, що 2020 року ТУ Держгеокадастру у Харківській області винесло НАКАЗ "Про впорядкування земельно-облікових відомостей", відповідно до якого наказано у зв`язку із припиненням зі смертю користувача земельної ділянки гр. ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 18,57 гектарів, для ведення селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Гороховатської сільської ради, відповідно до Державного акта на право користування землею серії Б № 047307, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 46 1992 року, зазначену земельну ділянку віднесено до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення (код КВЦПЗ -16.00). Наказано вважати таким, що втратив чинність, державний акт на право користування землею серії Б №047307, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 46 від 1992 року, у зв`язку зі смертю користувача земельної ділянки. Копію вказаного наказу у Відділі у Борівському районі ГУ Держгеокадастру Харківської області видати відмовились, посилаючись на відсутність повноважень.

На переконання заявника, означений наказ прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, та є таким, що порушує права С(Ф)Г "Колос" на користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення, яку він обробляв на протязі 26 років. Не зважаючи на те, що право постійного користування земельною ділянкою в судовому порядку не припинено, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області вже почало видавати накази про передачу частини із вказаних земельних ділянок у приватну власність (копії наказів із Публічної кадастрової карти містяться в додатках). Враховуючи наведене, земельна ділянка може бути передана у власність третім особам, що, окрім втрати права користування, призведе до понесення С(Ф)Г "Колос" великих майнових втрат, в т.ч. у зв`язку з неможливістю зібрання вирощеного господарством врожаю посіяного в 2020 році, що призведе до зупинення діяльності С(Ф)Г "Колос".

Розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства "Колосок" про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Водночас суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, обґрунтування необхідності забезпечення позову, полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про таке забезпечення, а особа, яка подала відповідну заяву про забезпечення позову, повинна довести також і адекватність обраного засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16.06.2011 № 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог, а вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Так, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності і адекватності відповідних вимог, суд зазначає, що у даному випадку Селянським (фермерським) господарством "Колосок" не подано до суду належних та допустимих доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність відповідного забезпечення позову. Зокрема, до заяви не подано жодних документів на підтвердження того, що державний акт на право користування землею серії Б № 047307, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 46 від 1992 року втратив чинність, а земельні ділянки із кадастровими номерами: 6321081500:04:004:0330 площею 2,000 га; 6321081500:04:004:0331 площею 0,325 га; 6321081500:04:004:0332 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0333 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0334 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0335 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0336 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0337 площею 0,0694 га; 6321081500:04:004:0339 площею 2,0000 га; 6321081500:04:004:0340 площею 1.8755 га; 6321081500:04:004:0341 площею 2,0000 га сформовано саме на місці спірної земельної ділянки, яка перебуває в користуванні С(Ф)Г "Колосок". Відсутність відповідних доказів унеможливлює перевірку судом обставин, на які посилається Селянське (фермерське) господарство "Колосок".

Враховуючи наведене, суд вважає, що обраний С(Ф)Г "Колосок" вид забезпечення позову є таким, що не забезпечує збалансованості інтересів сторін. Крім того, вказаний захід забезпечення позову, в разі його вжиття судом, порушуватиме права та охоронювані законом інтереси осіб, що не є учасниками даного судового процесу, що також є недопустимим з урахуванням того, що заявником не доведено віднесення Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області до земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення та поділ земельної ділянки загальною площею 18,57 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Гороховатської сільської ради. За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви С(Ф)Г "Колосок" про забезпечення позову.

Згідно із частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "Колосок" (вх. № 1330) про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, а також пункту 4 розділу X Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 09.09.2020.

Суддя В.В. Рильова